44. Монопольна влада. Показники оцінки монопольної влади.
У Законі України “Про захист економічної конкуренції” монополізація визначається як досягнення суб’єктом господарювання монопольного (домінантного) становища на ринку товарів, підтримання або посилення цього становища. Суб’єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товарів, якщо:
на цьому ринку нема жодного конкурента;
немає значної конкуренції внаслідок обмеженої можливості доступу інших підприємств на ринок;
частка підприємства на ринку продукції перевищує 35% і суб’єкт господарювання не довів, що зазнає значної конкуренції;
частка підприємства на ринку продукції менша, ніж 35%, але воно не зазнає значної конкуренції.
Для встановлення необхідності державного втручання на монополістичних та олігополістичних ринках слід суворіше визначати концентровані ринки, на яких виникає загроза конкуренції. Для цього використовуються різноманітні кількісні показники.
Монопольна влада – це здатність підприємства призначати ціну вищу, ніж граничні витрати, та отримувати додатковий прибуток. Монопольну владу можуть мати підприємства не тільки на ринку чистої монополії, а й на ринку монополістичної конкуренції або олігополії. Ступінь монопольної влади можна визначити за допомогою індексу Лернера:
В умовах досконалої конкуренції ціна дорівнює граничним витратам (P=MC), відповідно, L=0. Чим більше ціна відхиляється від граничних витрат, тим вищим є показник Лернера. Якщо домножити чисельник та знаменник на Q та врахувати, що на практиці граничні витрати прирівнюють до середніх витрат, то ми побачимо відношення між прибутком фірми та загальною виручкою:
Із рівняння видно, що високі прибутки є ознакою наявності монопольної влади у підприємства. Найбільш важливі фактори, що визначають можливість отримання монопольної влади, такі: пряма еластичність попиту; ринкова концентрація; взаємодія між підприємствами галузі.
Оскільки монополія вибирає еластичний відрізок кривої попиту (|Еd| > 1), то значення індексу Лернера завжди перебуває в проміжку між нулем (для досконало конкурентної фірми) і одиницею. Чим більшим є значення L, тим вищий ступінь монопольної влади. Оскільки еластичність попиту – величина від’ємна, то значення індексу будуть додатними.
Рівняння показує, що більшу монопольну владу можуть мати підприємства, які виступають з пропозицією на тих ринках, де еластичність попиту є меншою. В умовах аболютної концентрації еластичність попиту на продукцію нескінченно велика й індекс Лернера дорівнює нулю.
Навіть за характерними ознаками звичайно досить важко розрізнити, до якої ринкової структури відноситься той чи інший ринок. Однією з важливих емпіричних характеристик, що визначає тип ринку, вважається концентрація продавців, тобто ступінь панування фірми на ринку. Чим вищим є рівень концентрації, тим більше ринок наближається до монопольного. Монополія характеризується максимально можливим рівнем концентрації продавців, а досконала конкуренція – мінімальним.
Коефіцієнт концентрації показує процент продажу продукції фірми або декількох фірм від загального обсягу продажу на ринку. Загальноприйнятим показником вимірювання концентрації продавців є частка чотирьох або восьми найбільших в галузі фірм. Показник концентрації має обмеження: він не вловлює різниці між галузями, в яких домінує одна фірма, і галузями, в яких є чотири чи більше приблизно однакових фірм. Наприклад, якщо частка однієї фірми в обсязі продажу галузі становить 77 %, а решту (23 %) поділяють між собою фірми з 1%‑ною часткою, то коефіцієнт концентрації чотирьох фірм буде таким же, як і в галузі, де 5 фірм контролюють по 20% продажу кожна (80%). Проте тип ринку буде різний.
Більш досконалим показником є індекс ринкової концентрації Херфіндаля-Хіршмана. Він обчислюється як сума квадратів часток ринку всіх фірм які продають на ньому свою продукцію. Для галузі з n конкурентних фірм формула має вигляд:
H = p12 + p22 + p32 +...+ pn2
З підвищенням концентрації ринку індекс збільшується. Максимальної величини він досягає для монополії – 10 000. Якщо на ринку лише один продавець, то його частка в обсязі продаж дорівнює 100%, звідси 1002 = 10 000. Мінімального значення індекс набуває в умовах досконалої конкуренції.
У США високомонополізованою вважається галузь, в якій індекс Херфіндаля-Хіршмана перевищує 1800. Цей індекс широко використовується в антимонопольної практиці, проте слід пам'ятати, що і він не дає повної картини, якщо не враховується питома вага продукції іноземних фірм на вітчизняному ринку.
У багатьох країнах індекс Херфіндаля-Хіршмана використовується для аналізу наслідків процесів злиття та поглинань з метою прийняття рішень щодо дозволу таких процесів