4. Антимонопольне регулювання як напрямок державної економічної політики

Державна політика щодо обмеження монополізму і розвитку конкуренції є невід`ємною складовою внутрішньої економічної та соціальної політики держави. До найважливіших завдань держави належить врівноваження тенденції до монополізації механізмами конкуренції, цілеспрямоване сприяння з боку державних органів розвиткові конкурентних засад в економіці. Антимонопольна політика не має на меті ліквідацію чи заборону крупних монопольних утворень . Основним завданням є по­ставити її під державний контроль, усунути можливість зловживань монопольним становищем. Можна назвати такі дві основні форми боротьби з монополіями: 1) попередження створення монополій; 2) перешкоджання викори­стання монопольної влади. Законодавство країн Заходу діє в основ­ному за допомогою першої форми.

Антимонопольне законодавство, як правило, спрямоване не проти великих монополій взагалі, а проти монопольного розміщення їх на ринку певного товару, проти монополій, що створюються для поглинання слабших конкурентів, проти їхньої змови з метою розподілу сегментів — регіонів, монополії цін, ізоляції конкурентів. Держава, визначаючи відправні ідеї, основні принципи стратегічної лінії в економічній, соціальній та інших сферах, має проводити збалансовану економічну політику, в тому числі гармонійно поєднувати механізм конкуренції та засоби регулювання діяльності монополій. Конкуренція при цьому є елементом ринку, який забезпечує його саморегуляцію.

Реалізація антимонопольної політики будується на антимонопольному (конкурентному) законодавстві, тобто сукупності нормативно-правових актів, які регулюють відносини, пов`язані з економічною конкуренцією.

Спеціальні державні органи з питань конкуренції (антимонопольні, антитрестівські, картельні відомства) здійснюють контроль за дотриманням відповідного законодавства, проводять роботу з підготовки пропозицій щодо його удосконалення та розробки рекомендацій стосовно активізації конкуренції в усіх сферах економіки. Структура, компетенція, організація діяльності та підзвітність таких органів визначаються в кожному конкретному випадку змістом антимонопольної (конкурентної) політики та правовою формою її реалізації, яка закріплюється в антимонопольному (конкурентному) законодавстві.

Правовою базою для розвитку антимонопольного законодавства став Закон України "Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності" від 18 лютого 1992 року. Структура, компетенція, організація діяльності та підзвітність Антимонопольного комітету України були визначені Законом України "Про Антимонопольний комітет України" від 26 листопада 1993 року.

4. Асиметричність інформації на ринку та шляхи подолання негативних наслідків.

Асиметрична інф-ція – ситуація, коли при здійсненні госп трансакції деякі з госп агентів мають більш детальну та достовірну інф-цію щодо предмету угоди порівняно зі своїми контрагентами.Першим хто побудував матем модель ринку з неосконалою інф-цією був Акерлоф у роботі «Ринок лимонів». Він відзначив, що на такому ринку середня ціна товару має тенденцію знижуватися, навіть для товарів з ідеальною якістю. Можливо навіть, що ринок колапсує до нуля.Продавці розрізняють одиниці товару з різними градаціями якості, і для кожної градації встановлюється своя ф-ція пропозиції. Так, як всі одиниці продаються за однією й тією ж ціною, заг ринк обсяг пропозиції товару при кожному значенні ціни являє собою суму обсягів, що пропонуються по даній ціні, по всіх градаціях:

Крива пропозиції, з якою зустрічаються покупці, формується як горизонтальна сума відповідних кривих для окремих градацій.

Особливість типу ринку - від ціни залежить не тільки заг обсяг, але і стр-ра пропозиції, тобто співвідношення обсягів товару різних градацій якості.

Хар-р рівноваги, що зрештою встановиться на ринку, залежить від різних обставин, з яких найбільш виділяється ступінь розходження за градаціями якості. Представлені 3 типи рівноваги для випадку двох градацій. Криві попиту на гарні й погані екземпляри позначені відповідно D1 і D0 ; криві пропозиції – S1 і S0 ; крива сумарної пропозиції – S.

а – у стані рівноваги на ринку пропонуються обидві градації якості; у точці рівноваги виконується співвідношення РE = (P0Q0 + P1Q1) / QE; б – гарні одиниці повністю витиснуті з ринку; в – рівноважний обсяг угод дорівнює нулю. При порівняно невеликій диференціації якості (а) встановлюється рівновага, при якому на ринку представлені обидві градації товару. Тут крива DE показує попит при рівноважній стр-рі продажів. Точка рівноваги Е розташована таким чином, що виконується:

При більшій диференціації гарний товар повністю витісняється поганим – має місце так званий ефект «лимонів» (б). Нарешті, поганий товар може бути настільки поганий, що при будь-якому обсязі ціна попиту на нього буде менше ціни пропозиції (в), і угоди на такому ринку не відбудуться зовсім.