Вопрос 1. Класифiкацiя видiв I жанрiв образотворчого мистецтва. Основнi визначення та характернi ознаки.

Основные виды и жанры изобразительного искусства: архитектура, живопись, гравюра, искусство фотографии, скульптура, декоративно-прикладное искусство, графика.

Архитектура- искусство проектировать, строить здания и сооружения (также их комплексы). Архитектура непременно создает материально организованную среду, необходимую людям для их жизни и деятельности, в соответствии с современными техническими возможностями и эстетическими воззрениями общества.

Жи́вопись — вид изобразительного искусства, связанный с передачей зрительных образов посредством нанесения красок на твёрдую или гибкую поверхность. Существует пять видов живописи: станковая(картины, созданные на мольберте художника), монументальная(создается на архитектурных зданиях. техники: фреска, мозаика, витраж, графити. Жанры живописи: портрет, натюрморт, пейзаж. - историческая живопись, -батальная, -жанровая( изоб. бытовых сцен) - архитектурная( изоб. интерьеров) -театрально-декорационная. Виды пейзажа: морской(марина), городской, сельский), декоративная, театрально-декоративная, миниатюрная.

Графика- вид истории скусства использующей в качестве основных изобразительных средств: линии, штрих, точки, может применяться цвет. Разновидности графики: станковая, книжная, прикладная, печатная( ксилография), рисунок, ксилография( рисунок нанесеный на поверхность бумаги с помощью деревяной формы) , линогравюра(рисунок вырезается на мягком материале), афорд-на железе, литография- на камне.

Скульптура-вид изобразительного искусства, произведения которого имеют объёмную форму и выполняются из твёрдых или пластических материалов. Скульптура: монументальная, станковая, малых форм).

Вопрос 2. Мистецтвознавство, как комплексна наукова дисциплiна. Мета I завдання.

Мистецтвознавтство- гуманітарні науки, що вивчають закономірності функціонування мистецтва, поєднують у собі історію і теорію мистецтва, а також художню критику.

Теорія мистецтва тісно пов'язана з естетикою, вивчає закономірності розвитку мистецтва, зв'язки між змістом і формою в мистецтві.

Історія мистецтва дає опис, аналіз і тлумачення творів, розкриває поступальний розвиток мистецтва.

Художня критика здійснює теоретичний та історичний аналіз художніх творів, оцінює їх.

Теория мистецтва-вивчае законb, прийоми,правила и методи мистецтва. Мистецтво базуэться на загальнаукових принципах: науковостi,обэктивности,структурностi ,системностi.

Загальноуковi методи мистецтвознавства :порiвняння ,дедуктивний ,порiвняльно-историчний .

Мистецтво може бути :часове (лiтература, музика) просторове (живопис,графiка,фотографiя ) просторовочасове (скульптура, архiтектура ,театр, кiно, танець )

Функцii мистецтва:декоративна ,релiгiйна, исторична, естетична, соцiальна.

Вопрос 3. Характеристика мистецтва палеолiту I мезолiту.

Палеоліт. Верхній палеоліт – це час народження мистецтва. Види образотворчого мистецтва: петрогліфи (зображення тварин і людей, виконані на камені), гравюри на кістках і рогах, рельєфи, малюнки, глиняні і кам'яні скульптури.

Етнографія знає безліч прикладів, коли заклинання, танці навколо зображень вважалися засобом впливу на реальних тварин. Серед малюнків палеоліту- зображення людей у масках. Широко відомий так званий “Чаклун” з печери Трьох братів у Франції – напіволень-напівлюдина. Працювали давні художники при світлі смолоскипів або світильників з мохом. Рукою чи примітивними пензлями (жмут вовни, пучок трави) наносилися сажа, мінеральні фарби. Широко застосовували охру – природну червону фарбу різних відтінків .

Художники палеоліту зображували переважно тварин: зубрів, коней, оленів, мамонтів. Фігури тварин стали малювати упевненою лінією, дотримувалися пропорції. З'явилася штриховка, суцільне розфарбування, застосування різних кольорів, що допомагало відображенню об'єму. Шедеври печерного живопису з печер Альтаміра (Іспанія), Ляско, Фон–де–Гом (Франція) передають тварин майже в натуральний 16:38

зріст з великою життєвою переконливістю. Особливістю цих розписів є те, що між реалістично зображеними фігурами окремих тварин немає композиційного зв'язку, іноді вони навіть “находять” одне на одне. Характерними для палеоліту також є невеликі за розміром жіночі статуетки.

Мезоліт. Середній кам'яний вік – мезоліт (10-5 тис рокiв до н.е.) в мезолітичних розписах провідне місце належить людині, її діям. З'являються сюжетні композиції: полювання, танок тощо. Художник уже прагне передати внутрішній зміст, динаміку того, що відбувається. Це свідчить про нові завдання, які вирішувало мистецтво.