Екзаменаційний білет № 30

1.Кримінальна відповідальність та кримінально-правові відносини.

2.Військові злочини, їхня характеристика та види.

3.Поняття та класифікація суб'єктів кримінального|карного| провадження.

1. Крим відповідальність — це вид юридичної відповідальності.

З позиції держави: це негативна оцінка злочинної поведінки винної особи.

З позиції особи: це її обов’язок зазнати певних позбавлень та обмежень за свої дії.

Ознаки:

1.реальна взаємодія спеціальних органів держави і особи, визнаної винною у вчиненні злочину, внаслідок чого ця особа зазнає певних обмежень

2.вид державного примусу, що знаходить своє вираження насамперед в осуді злочинця і його діяння обвинувальним вироком суду, а також у покладанні на винного додаткових позбавлень і обмежень

3.вид і міра обмежень особистого (позбавлення волі), майнового (штраф) або іншого характеру (позбавлення права обіймати певні посади)

4.зазнавання таких обмежень завжди носить вимушений, а не добровільний характер

5.крим в-сть можлива лише за вчинення злочину, що виступає як підстава такої в-сті.

Моментом виникнення кримінальної відповідальності є набрання вироком законної сили.

Кримінальна відповідальність виникає, реалізується та припиняється в рамках кримінальних правовідносин.

Крим-правові відносини - вид суспільних відносин які виникають у зв'язку із вчиненням особою найтяжчого виду правопорушень - злочинів.

Зміст:

1.заохочувальні крим-правові відносини які покликані регулювати позитивну поведінку громадян в екстремальних ситуаціях(необхідна оборона, крайня необхідність, затримання злочинця)

2.охоронні кримінально-правові відносини які становлять переважну більшість, оскільки саме для охорони найважливіших цінностей суспільства покликана дана галузь права

Суб'єктами правовідносин виступають, з одного боку, держава в особі органів правосуддя, а з іншого - особа, яка порушила кримінально-правовий припис.

2. Військовими злочинами - визнаються злочини проти встановленого законодавством порядку несення або проходження військової служби, вчинені військовослужбовцями, а також військовозобов'язаними під час проходження ними навчальних (чи перевірних) або спеціальних зборів.

Родовий об'єкт - встановлений порядок несення або проходження військової служби.

Безпосереднім об’єктом конкретного військового злочину є ті відносини військової служби, проти яких спрямоване діяння.

Залежно від безпосереднього об’єкта можна виділити такі групи військових злочинів:

1. злочини, що посягають на порядок взаємовідносин між військовослужбовцями (статті 402-406);

2. злочини, що посягають на встановлений порядок проходження військової служби (статті 407-409);

3. злочини, що посягають на встановлений порядок користування військовим майном (статті 410-413);

4. злочини, що посягають на встановлений порядок поводження зі зброєю та порядок експлуатації військової техніки (статті 414-417);

5. злочини, що посягають на встановлений порядок несення окремих видів військової служби (статті 418-421);

6. злочини, що посягають на встановлений порядок збереження військових відомостей, що становлять державну таємницю (стаття 422);

7. військові службові злочини (статті 423-26);

8. злочини, вчинювані в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці (статті 427-435).

Об'єктивна сторона: полягає у вчиненні суспільно небезпечного діяння, що порушує встановлений порядок несення або проходження військової служби. Вчинені як шляхом дії, так і бездіяльності.

Кваліфікуючі ознаки:

- зрив виконання бойового завдання, загибелі людей, заподіяння тілесних ушкоджень, знищення або пошкодження цінного воєнного майна, послаблення боєздатності підрозділу тощо.

Особливо кваліфікуючі ознаки: вчинення діяння в умовах воєнного стану, в бойовій обстановці, під час бою, в районі бойових дій.

Воєнний стан - період фактичного знаходження Укр. у стані війни з іноземною державою.

Бойова обстановка - період знаходження військової частини, підрозділу, окремих військовослужбовців у безпосередньому зіткненні з противником, підготовка чи ведення бою (бойової операції).

Поле бою - це частина території суші, повітряного або водного простору, на якій відбувається, відбулося або повинно відбутися озброєне зіткнення з противником.

Район військових дій - територія, яка зайнята під час бойових дій військами у межах від переднього краю фронту до розташування тилових підрозділів фронту.

Суб'єктивна сторона військових злочинів характеризується або умисною виною, виною з необережності.

Суб'єкти:

- військовослужбовці Збройних Сил Укр.;

- військовослужбовці Служби безпеки Укр.,

- прикордонних військ Укр.,

- внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ Укр.;

- військовослужбовці військових формувань, утворених відповідно до законів Укр.;

- особи, щодо яких є спеціальна вказівка в законодавстві Укр.;

- військовозобов'язані під час проходження ними навчальних (чи перевірних) або спеціальних зборів.

Суб'єктами ряду військових злочинів можуть бути військовополонені ворожої армії, військовослужбовці Укр. під час перебування в полон.

1) На відміну від непокори (ст. 402), яка вчинюеться тільки умисно, невиконання наказу (ст. 403) характеризується лише необережною формою вини. При цьому винний не передбачає можливості невиконання наказу та настання тяжких наслідків, хоч повинен був і міг це передбачити (злочинна недбалість), або свідомо не виконує наказ, легковажно розраховуючи на певні обставини, завдяки яким наказ буде виконаний і тяжкі наслідки не настануть (злочинна самовпевненість).

2) Суб’єктивна сторона дезертирства характеризується прямим умислом і метою ухилитися від військової служби. Ця мета може з’явитися у військовослужбовця перед залишенням частини або в процесі вчинення самовільної відлучки, самовільного залишення частини, під час повернення в частину з відрядження тощо. Наявність цієї мети відрізняє дезертирство від самовільного залишення військової частини або місця служби (ст. 407).

3) Викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцем зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна, а також заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем (ст. 410). Умисне знищення або пошкодження військового майна (ст. 411).

4) Порушення правил поводження зі зброєю, а також із речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення (ст. 414). Порушення правил водіння або експлуатації машин (ст. 415). Порушення правил польотів або підготовки до них (ст. 416).

5) Порушення статутних правил вартової служби чи патрулювання(ст.418). Порушення правил несення прикордонної служби(419). Порушення правил несення бойового чергування(420).

6) Розголошення відомостей військового характеру, що становлять державну таємницю, або втрата документів чи матеріалів, що містять такі відомості (ст. 422).

7) Зловживання військовою службовою особою владою або службовим становищем (Ст.423). Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень (ст.424).

8) Здача або залишення ворогові засобів ведения війни (ст. 427). Залишення гинучого військового корабля (ст. 428).