Екзаменаційний білет № 29

1.Суб’єктивна сторона злочину, її ознаки і значення для кваліфікації.

2.Злочини проти правосуддя та їхня характеристика.

3.Стадія досудового розслідування. Початок досудового розслідування. Єдиний реєстр досудових розслідувань.

1. Суб'єктивна сторона злочину — це внутрішня сторона злочину, тобто психічна діяльність особи, що відображує ставлення її свідомості і волі до суспільна небезпечного діяння, котре нею вчиняється, і до його наслідків. Зміст суб'єктивної сторони складу злочину характеризують певні юридичні ознаки. Такими ознаками є вина, мотив та мета вчинення злочину. Вони тісно пов'язані між собою, проте їх зміст і значення у кожному випадку вчинення злочину неоднакові. Вина особи — це основна, обов'язкова ознака будь-якого складу злочину, вона визначає саму наявність суб'єктивної сторони і значною мірою ЇЇ зміст. Відсутність вини виключає суб'єктивну сторону і тим самим склад злочину.

Ознаками суб'єктивної сторони складу злочину виступають:

- вина – психологічне ставлення до вчинюваного, яке виражається в формі умислу або необережності;

- мотив – спонукання;

- мета – те, чого особа бажає досягти;

- емоційний стан.

Вина - основна й обов'язкова ознака суб'єктивної сторони будь-якого злочину. Мотив і мета - це факультативні ознаки суб'єктивної сторони злочину. Вони вимагають свого встановлення лише у тих випадках, коли про це прямо зазначено у законі (в диспозиції статті Особливої частини КК) або коли вони однозначно випливають зі змісту злочину.

2. Злочини проти правосуддя – це суспільно-небезпечні діяння, які посягають на процесуальну діяльність органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, суду та органів виконання судових рішень із розслідування, судового розгляду, прийняття і виконання вироків, ухвал та постанов в кримінальних, цивільних та адміністративних справах.

Родовим об'єктом злочинів, які входять у цю групу, становлять суспільні відносини, щоб забезпечити нормальне функціонування органів правосуддя.

Під органами правосуддя треба розуміти як суд, так й органи, що сприяють суду реалізувати завдання і цілі правосуддя, - це органи дізнання, слідства, прокуратури, органи, виконують які набрали чинності вироки і рішення суду.

Безпосереднім об'єктом злочинів проти правосуддя є відносини, щоб забезпечити нормальне функціонування окремих ланок органів, складових загалом систему правосуддя.

Об’єктивну сторону злочинів проти правосуддя становлять різноманітні форми протидії належному функціонуванню органів правосуддя. Більшість цих злочинів скоєно шляхом активних дій, наприклад, фальсифікація доказів, незаконне визволення з крим в-ості, проте з них можуть відбуватися і цього бездіяльності, наприклад, відмова свідка чи потерпілого від давання свідчень, невиконання суду, рішення суду, або іншого судового акта.

Суб'єктивна сторона злочинів проти правосуддя х-ться навмисної виною у вигляді прямого наміру. У багатьох складів як обов'язкове ознаки суб'єктивної боку зазначена мета скоєння злочинних дій.

Суб'єкт багатьох злочинів проти правосуддя спеціальний - працівники правоохоронних органів, що у здійсненні правосуддя, - судді, прокурори, слідчі, дізнавачі; в інших – будь-яка особа, яка досягла 14 років(379) .

Злочини проти правосуддя, виходячи з їх безпосередніх об'єктів КК, об'єднуються у такій системі:

1. Злочини, які посягають на конституційні принципи діяльності органів досудового слідства, дізнання, прокуратури і суду:

- завідомо незаконні затримання, привід або арешт (ст. 371);

- притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності (ст. 372);

- порушення права на захист (ст. 374);

- постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови (ст. 375);

- втручання в діяльність судових органів (ст. 376); втручання в діяльність захисника чи представника особи (ст. 397 ).

2. Злочини, які посягають на життя, здоров'я, особисту безпеку, майно суддів, засідателів та інших учасників судочинства:

- посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя (ст. 379);

- посягання на життя захисника чи представника особи у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з наданням правової допомоги (ст. 400);

- погроза або насильство щодо судді, народного засідателя чи присяжного (ст. 377);

- погроза або насильство щодо захисника чи представника особи (ст. 398);

- умисне знищення або пошкодження майна судді, народного засідателя чи присяжного (ст. 378);

- умисне знищення або пошкодження майна захисника чи представника особи (ст. 399).

3. Злочини, які перешкоджають одержанню достовірних доказів та істинних висновків у справі:

- примушування давати показання (ст. 373);

- завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину (ст. 383); завідомо неправдиве показання (ст. 384); відмова свідка від давання показань або відмова експерта чи перекладача від виконання покладених на них обов'язків (ст. 385);

- перешкоджання з'явленню свідка, потерпілого, експерта, примушування їх до відмови від давання показань чи висновку (ст. 386).

4. Злочини, які перешкоджають своєчасному розкриттю і припиненню злочину:

- невжиття заходів безпеки щодо осіб, взятих під захист (ст. 380);

- розголошення відомостей про заходи безпеки щодо особи, взятої під захист (ст. 381);

- розголошення даних досудового слідства або дізнання (ст. 387);

- приховування злочину (ст. 396); порушення правил адміністративного нагляду (ст. 395).

5. Злочини, які перешкоджають виконанню вироку (рішення) і призначеного ним покарання:

- невиконання судового рішення (ст. 382);

- приховування майна (ст. 388);

- ухилення від покарання, не пов'язаного з позбавленням, волі (ст. 389);

- ухилення від відбування покарання у виді обмеження волі та у виді позбавлення волі (ст. 390);

- злісна непокора вимогам адміністрації виправної установи (ст. 391);

- дії, що дезорганізують роботу виправних установ (ст. 392);

- втеча з місця позбавлення волі або з-під варти (ст. 393);

- втеча із спеціалізованого лікувального закладу (ст. 394).

3. Досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Ця стадія має свої особливості, кіт. говорять про її самостійному характері:

1) має свої самост.задачі, які випливають із загальних завдань крим.провадження (ст.2 КПК): захист особи, суспільства і держави від кримінальних правопорушень; охорона прав, свобод і законних інтересів учасників кримін. судочинства, а також забезпечення повного і неупередженого розслідування.

2) чітко визначені межі в системі крим. процесу - з моменту внесення відомостей до ЕРДР і до моменту прийняття одного з проц. рішень.

3) має свій зміст і свою проц. форму, характеризується кількістю суб'єктів, які беруть у ній участь, характеризується рішеннями, які можуть бути прийняті після закінчення досудового розслідування.

Досудове розслідування яв. формою досудової підготовки матеріалів, здійснюється у формі дізнання (для проступків) і досуд. слідство (для злочинів).

Стаття 214. Початок досудового розслідування

1. Слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.

2. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Генеральною прокуратурою України за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.

3. Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Огляд місця події у невідкладних випадках може бути проведений до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що здійснюється негайно після завершення огляду. У разі виявлення ознак кримінального правопорушення на морському чи річковому судні, що перебуває за межами України, досудове розслідування розпочинається негайно; відомості про нього вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань при першій можливості.

4. Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов’язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

6. Слідчий невідкладно у письмовій формі повідомляє прокурора про початок досудового розслідування, підставу початку досудового розслідування та інші відомості, передбачені частиною п’ятою цієї статті.

7. Якщо відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені прокурором, він зобов’язаний невідкладно, але не пізніше наступного дня, з дотриманням правил підслідності передати наявні у нього матеріали до органу досудового розслідування та доручити проведення досудового розслідування.

Досудове розслідування злочинів здійснюється у формі досудового слідства, а кримінальних проступків - у формі дізнання в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Система Досудебного расследования:

1. Начало уг.производства (начало ДР) – есть 24 часа, чтобы внести сведения в ЕРДР.

2. Производство проц. действий, направленных на установление обстоятельств и состава уг. правонарушения, а также лица, кот. причастно к его совершению.

3. Уведомление о подозрении.

4. Принятие решения о применении меры обеспечения уг. производства.

5. Производство проц.действий, кот. направлены на проверку показаний подозреваемых и окончательное установление всех фактических обстоятельств, кот. имеют значение для уг. производства.

6. Принятие решения об окончании ДР. Формы окончания ДР:

- прекращение уг. производства; ходатайство об освобождении лица от у.о.; - составление обв. акта; - ходатайство о применении мер мед. или восп. характера.

7. Направление прокурору этих материалов. Прокурор принимает решение об этом акте, ходатайстве и направляет в суд.

8. Направление обв. акта или ходатайства с реестром материалов в суд, одновременно прокурор должен вручить подозреваемому, его защитнику, законному представителю копию этих материалов.

Обвинительный акт вручают не позднее, чем за 3 дня до судебного рассмотрения судом (судьей).

ЄРДР.

Реєстр - це створена за допомогою автоматизованої системи електронна база даних, відповідно до якої здійснюється збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, зазначених у пункті 2.1 цього Положення, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до Реєстру.

Реєстр утворено та ведеться відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України з метою забезпечення:

- єдиного обліку кримінальних правопорушень та прийнятих під час досудового розслідування рішень, осіб, які їх учинили, та результатів судового провадження;

- оперативного контролю за додержанням законів під час проведення досудового розслідування;

- аналізу стану та структури кримінальних правопорушень, вчинених у державі.

2.1. До Реєстру вносяться відомості про:

1) час та дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;

2) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника;

3) інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;

4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела;

5) попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

6) передачу матеріалів та відомостей іншому органу досудового розслідування або за місцем проведення досудового розслідування (ч. 5 ст. 36, ч. 7 ст. 214, ст. 216, ст. 218 КПК України ;

7) прізвище, ім'я, по батькові та посада слідчого, прокурора, який вніс відомості до Реєстру та/або розпочав досудове розслідування;

8) дату затримання особи;

9) обрання, зміну та скасування запобіжного заходу (ст. ст. 178, 200, 202 КПК;

10) час та дату повідомлення про підозру, відомості про особу, яку повідомлено про підозру, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

11) зупинення та відновлення досудового розслідування;

12) оголошення розшуку підозрюваного;

13) об'єднання та виділення досудових розслідувань;

14) продовження строків досудового розслідування та тримання під вартою;

15) встановлені, відшкодовані матеріальні збитки, суми пред'явлених позовів у кримінальному провадженні, вартість арештованого майна;

16) закінчення досудового розслідування.

Після внесення відомостей до Реєстру реєстратором проводиться накладення електронного цифрового підпису. Використання електронного підпису здійснюється відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".

*********************************************