2.Хуліганство, його види, а також відмінність від інших злочинів.

3.Стадія судового розгляду (загальні умови, частини судового розгляду).

1. Якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

при сукупності вироків:

а) постановлений вирок, яким особа засуджена до певної міри покарання;

б) це покарання ще цілком не відбуте засудженим;

в) новий злочин вчинений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання.

При складанні покарань за сукупністю вироків загальний строк покарання не може перевищувати максимального строку, встановленого для даного виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. При складанні покарань у виді позбавлення волі загальний строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю вироків, не повинен перевищувати п'ятнадцяти років, а у випадку, якщо хоча б один із злочинів є особливо тяжким, загальний строк позбавлення волі може бути більшим п'ятнадцяти років, але не повинен перевищувати двадцяти п'яти років. При складанні покарань у виді довічного позбавлення волі та будь-яких менш суворих покарань загальний строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю вироків, визначається шляхом поглинення менш суворих покарань довічним позбавленням волі.

Призначене хоча б за одним із вироків додаткове покарання або невідбута його частина за попереднім вироком підлягає приєднанню до основного покарання, остаточно призначеного за сукупністю вироків.

Остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив два або більше злочинів, суд призначає покарання за ці нові злочини за правилами, передбаченими у статті 70 цього Кодексу, а потім до остаточного покарання, призначеного за сукупністю злочинів, повністю чи частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком у межах, встановлених у частині другій цієї статті.

2.Загальний строк покарання не може перевищувати максимального строку, встановленого для даного виду покарання в Загальній частині КК.

При складанні покарань у виді позбавлення волі загальний строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю вироків, не повинен перевищувати 15 років.

у випадку, якщо хоча б один із злочинів є особливо тяжким, загальний строк позбавлення волі може бути більшим 15 років, але не повинен перевищувати 25.

При складанні покарань у виді довічного позбавлення волі та будь-яких менш суворих покарань загальний строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю вироків, визначається шляхом поглинення менш суворих покарань довічним позбавленням волі.

2.. Хуліганство - грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.

Хуліганство необхідно відрізняти від групового порушення громадського порядку (ст. 293 КК). Групове порушення громадського порядку (ст. 293 ) відрізняється від хуліганства (ст. 296) відсутністю обов’язкового мотиву (явної неповаги до суспільства), притаманного хуліганству. Також групове порушення громадського порядку потребує наявності щонайменше 2 суб’єктів злочину, що не є обов’язковим для хуліганства.

Хуліганство необхідно відрізняти від масових заворушень (ст. 294 КК).

	Групове порушення громадського порядку (Масові заворушення)	Хуліганство
Кількість учасників	Наявність групи людей (натовпу)	Може вчинятися і однією особою
Типові дії	Відмова звільнити приміщення чи певну територію, ігнорування розпоряджень адміністрації чи представників влади, відмова припинити незаконні мітинги, пікетування, демонстрації тощо (Супроводжуються насильством над особою, погромами, підпалами, знищенням майна, захопленням будівель або споруд, насильницьким виселенням громадян, опором представникам влади із застосуванням зброї або інших предметів, які використовувалися як зброя)	Насильство із заподіянням тілесних ушкоджень або знущання над особою, нанесення їй побоїв або мордування, катування особи; дії, пов’язані зі знищенням чи пошкодженням чужого майна, зривом масового заходу (концерту, зборів, виборів, випускного вечора тощо), з порушенням нічного відпочинку людей, з тимчасовим припиненням нормальної діяльності підприємства, установи, організації чи громадського транспорту; прояв безсоромності (непристойні рухи тіла, публічне оголення і демонстрування статевих органів, публічне вчинення добровільного статевого акту тощо), знущання над хворими, старими, особами, які знаходяться в безпорадному стані
Склад злочину	Матеріально–формальний	Формальний
Мотив злочину	Мотиви злочину у співучасників різні	Мотив хуліганський

Об'єктом злочину є громадський порядок.

Додатковим обов'язковим об'єктом є життя та здоров'я особи, авторитет органів державної влади, громадська безпека.

Грубість порушення громадського порядку визначається з урахуванням місця вчинення хуліганських дій, їх тривалості, кількості і характеристики потерпілих, ступеня порушення їхніх прав та законних інтересів тощо.

Об'єктивна сторона злочину характеризується активними діями, спрямованими на грубе порушення громадського порядку, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.

Хуліганство може полягати у застосуванні насильства (побоїв, заподіяння тілесних ушкоджень) до потерпілих, знищенні або пошкодженні майна, безладній стрілянині, використанні сильнодіючих речовин з метою зірвати проведення масового заходу, проявах безсоромності, знущанні над безпорадними людьми тощо.

Ознакою об'єктивної сторони хуліганства такі діяння стають з урахуванням місця, часу й обстановки, інших об'єктивних ознак, а також мотивів їх вчинення.

Суб'єктом злочину є осудна особа, яка досягла 14-річного віку.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується умисною виною і мотивом явної неповаги до суспільства.

Неповага до суспільства — це прагнення показати свою зневагу до встановлених в суспільстві правил і норм поведінки, протиставити себе іншим громадянам.

Кваліфікованими ознаками є дії, вчинені групою осіб

Особливо кваліфікованими є:

1) вчинення його особою, раніше судимою за хуліганство;

2) хуліганство, пов'язане з опором представникові влади або представникові громадськості, який виконує обов'язки з охорони громадського порядку, чи іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії (ч. З ст. 296);

3) вчинення його із застосуванням вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень (ч. 4 ст. 296 КК).

Відмінніст: головною ознакою складу злочину, є його мотив — хуліганські спонукання.

Таким чином, діяння, передбачене ст. 296 КК, відрізняється від інших подібних злочинів:

1) мотивом, який полягає в прагненні невихованої, егоїстичної особи до самовираження, самоствердження шляхом порушення громадської моральності і громадського спокою та прояву явної неповаги до суспільства (хуліганський мотив);

2) приводами, які явно неадекватні, не відповідають вчиненим винним діям, вони зовсім несуттєві (неістотні);

3) причинами конфлікту, які при хуліганстві є внутрішніми, вони не мають логічного обгрунтування в обставинах, не випливають з обставин, не зумовлені ними;

4) умислом, тобто наявністю наміру порушити громадський порядок і виявити явну неповагу до суспільства.