- •1.Поняття та система кримінального права. Принципи кримінального права.
- •2.Кримінальна відповідальність медичних працівників за злочини проти життя та здоров’я особи.
- •3.Поняття та система негласних слідчих (розшукових) дій. Підстави проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
- •2.Кримінальна відповідальність медичних працівників за злочини проти життя та здоров’я особи.
- •3.Поняття та система негласних слідчих (розшукових) дій. Підстави проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
- •1.Загальні умови призначення покарання за кримінальним законодавством України.
- •2.Злочини проти авторитету державної влади, органів місцевого самоврядування.
- •3.Оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування. Порядок розгляду скарг. Рішення слідчого судді за результатами розгляду скарг.
- •1.Дія кримінального закону у просторі та за колом осіб. Місце скоєння злочину.
- •2.Характеристика злочинів проти виборчих прав і свобод людини та громадянина.
- •3.Поняття доказів в кримінальному|карному| процесі. Класифікація і властивості доказів.
- •1. Поняття співучасті у вчиненні злочину: її об’єктивні і суб’єктивні ознаки.
- •2. Кримінальна відповідальність за втягнення неповнолітніх в злочинну діяльність.
- •3. Підстави та порядок перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.
- •1.Поняття, ознаки та значення об’єктивної сторони злочину для кваліфікації.
- •2.Кримінальна відповідальність за вбивства, які скоєні при пом’якшуючих обставинах.
- •3.Повідомлення про підозру. Підстави та порядок повідомлення про підозру. Зміст письмового повідомлення про підозру. Вручення письмового повідомлення про підозру. Зміна повідомлення про підозру.
- •1.Основні (обов’язкові) і додаткові (факультативні) ознаки складу злочину та їх значення для кваліфікації злочину.
- •2.Загальна характеристика злочинів проти представників правоохоронних органів, їх види.
- •3.Поняття та система джерел доказів (видів доказів).
- •1.Поняття осудності, обмеженої осудності та неосудності. Правові наслідки визнання особи неосудною.
- •2.Державна зрада та її відмінність від шпигунства.
- •3.Апеляційне провадження. Порядок подачі та розгляду апеляційних скарг, наслідки розгляду.
- •1.Підстави та межі відповідальності за незакінчений злочин. Добровільна відмова.
- •2.Злочини, пов’язані з незаконним обігом наркотичних засобів, їх аналогів або прекурсорів, їхня загальна характеристика.
- •Екзаменаційний білет № 9
- •1.Злочин та його ознаки, відмінність від інших правопорушень. Види одиничного злочину.
- •2.Загальна характеристика і види злочинів проти статевої свободи і статевої недоторканості особи.
- •3.Поняття, види заходів забезпечення кримінального провадження (кримінально-процесуального|кримінально-процесуального| примусу)|примусу,силування|.
- •1.Поняття, види слідчих (розшукових) дій. Підстави і умови провадження слідчих (розшукових) дій.
- •2.Злочини проти громадської безпеки, пов’язані з незаконними діями зі зброєю.
- •3.Фізичний або психічний примус як обставина, що виключає злочинність діяння.
- •Екзаменаційний білет № 11
- •1.Дія закону про кримінальну відповідальність у часі. Зворотна дія кримінального закону та її межі.
- •2.Кримінальна відповідальність за злочини проти трудових прав громадянина.
- •3.Касаційне провадження. Порядок подачі та розгляду касаційних скарг, наслідки розгляду.
- •2. Кримінальна відповідальність за злочини проти трудових прав громадянина. (17).
- •Глава 32. Провадження в суді касаційної інстанції
- •Екзаменаційний білет № 12
- •1.Повторність злочинів, що передбачена Загальною та Особливою частинами кримінального законодавства.
- •2.Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту (види, загальна характеристика).
- •Глава 43. Міжнародна правова допомога при проведенні процесуальних дій
- •1.Поняття та мета покарання.
- •2.Кримінальна відповідальність за бандитизм
- •3.Кримінальне провадження, яке містить відомості, що становлять державну таємницю.
- •1.Вина у кримінальному праві України, її форми та види.
- •2.Злочини проти безпеки виробництва.
- •3.Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення.
- •1.Поняття і значення складу злочину. Види складів злочину.
- •2.Аналіз складу злочину контрабанди. Види контрабанди.
- •3.Поняття, значення стадії підготовчого судового провадження. Порядок підготовчого судового засідання. Рішення, що приймаються судом у підготовчому судовому засіданні.
- •1. Амністія та помилування, їх кримінально-правове значення.
- •2. Злочини у сфері господарської діяльності, їхні види та загальна характеристика.
- •3. Кримінальне провадження на підставі угод.
- •1.Поняття, мета, підстави застосування примусових заходів медичного характеру.
- •2.Загальна характеристика та види злочинів у сфері службової та професійної діяльності, пов’язаної із наданням публічних послуг.
- •3.Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру.
- •1.Судимість та її правові наслідки.
- •2.Вимагання та його ознаки, відмінність від розбою.
- •3.Кримінальне провадження щодо окремих категорій осіб.
- •1.Примусові заходи виховного характеру, види та підстави застосування.
- •2.Загальна характеристика злочинів у сфері охорони державної таємниці.
- •3. Поняття кримінального провадження. Завдання кримінального провадження. Диференціація форм кримінального провадження України.
- •Екзаменаційний білет № 21
- •Суб’єкт злочину і його ознаки за кримінальним правом України.
- •Поняття і система злочинів проти миру, безпеки людства і міжнародного правопорядку та їхня загальна характеристика.
- •Підстави та порядок перегляду судових рішень Верховним Судом України. Повноваження Верховного Суду України.
- •3. Підстави та порядок перегляду судових рішень всу. Повноваження всу. (23).
- •1.Види та межі покарань, які застосовуються до неповнолітніх.
- •2.Злочини проти довкілля, їхні види та загальна характеристика.
- •3.Поняття стадії кримінального процесу. Загальна характеристика стадій кримінального провадження України.
- •1.Система та види покарань.
- •2.Види тілесних ушкоджень. Кваліфікація тяжкого тілесного ушкодження.
- •3.Провадження в суді присяжних.
- •Екзаменаційний білет № 24
- •1.Звільнення від кримінальної відповідальності. Правові підстави та види.
- •2.Кримінальна відповідальність за хабарництво.
- •3.Поняття та система засад кримінального провадження (принципів кримінального|карного| процесу).
- •3. Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться:
- •Екзаменаційний білет № 25
- •1.Форми співучасті, їх значення для кваліфікації.
- •2.Кримінальна відповідальність за навмисне вбивство при обтяжуючих обставинах.
- •3.Кримінальне провадження про злочини неповнолітніх.
- •2.Кримінальна відповідальність за навмисне вбивство при обтяжуючих обставинах передбачена ч.2 Ст.115.
- •3.Кримінальне провадження про злочини неповнолітніх.
- •Екзаменаційний білет № 26
- •Об’єкт та предмет злочину: їхній взаємозв’язок та відмінність.
- •Злочини у сфері використання комп‘ютерної техніки.
- •Набрання судовим рішенням законної сили. Звернення судового рішення до виконання. Відстрочка виконання вироку.
- •3.Набрання судовим рішенням законної сили. Звернення судового рішення до виконання. Відстрочка виконання вироку.
- •Екзаменаційний білет № 27
- •1.Призначення покарання за сукупністю вироків.
- •2.Хуліганство, його види, а також відмінність від інших злочинів.
- •3.Стадія судового розгляду (загальні умови, частини судового розгляду).
- •3.Стадія судового розгляду (загальні умови, частини судового розгляду).
- •Екзаменаційний білет № 28
- •1.Поняття необхідної оборони та умови її правомірності.
- •2.Кримінальна відповідальність за диверсію, її відмінність від інших злочинів.
- •3.Поняття, система та види запобіжних заходів.
- •Екзаменаційний білет № 29
- •1.Суб’єктивна сторона злочину, її ознаки і значення для кваліфікації.
- •2.Злочини проти правосуддя та їхня характеристика.
- •3.Стадія досудового розслідування. Початок досудового розслідування. Єдиний реєстр досудових розслідувань.
- •Екзаменаційний білет № 30
- •1.Кримінальна відповідальність та кримінально-правові відносини.
- •2.Військові злочини, їхня характеристика та види.
- •3.Поняття та класифікація суб'єктів кримінального|карного| провадження.
- •3.Поняття та класифікація суб'єктів кримінального провадження.
- •Екзаменаційний білет № 31
- •1.Звільнення від відбування покарання з випробуванням.
- •2.Загальна характеристика злочинів проти власності та їхні види.
- •3.Предмет доказування у кримінальному провадженні.
- •Призначення покарання за вчинення декількох злочинів.
- •Поняття крадіжки та її відмінність від грабежу та шахрайства.
- •Форми закінчення досудового розслідування.
- •3.Форми закінчення досудового розслідування.
- •Екзаменаційний білет № 33
- •1.Давність та її види у кримінальному праві України.
- •2. Злочини проти здоров’я населення, їхні види та загальна характеристика.
- •3. Кримінально-процесуальні функції.
2.Хуліганство, його види, а також відмінність від інших злочинів.
3.Стадія судового розгляду (загальні умови, частини судового розгляду).
1. Якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
при сукупності вироків:
а) постановлений вирок, яким особа засуджена до певної міри покарання;
б) це покарання ще цілком не відбуте засудженим;
в) новий злочин вчинений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання.
При складанні покарань за сукупністю вироків загальний строк покарання не може перевищувати максимального строку, встановленого для даного виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. При складанні покарань у виді позбавлення волі загальний строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю вироків, не повинен перевищувати п'ятнадцяти років, а у випадку, якщо хоча б один із злочинів є особливо тяжким, загальний строк позбавлення волі може бути більшим п'ятнадцяти років, але не повинен перевищувати двадцяти п'яти років. При складанні покарань у виді довічного позбавлення волі та будь-яких менш суворих покарань загальний строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю вироків, визначається шляхом поглинення менш суворих покарань довічним позбавленням волі.
Призначене хоча б за одним із вироків додаткове покарання або невідбута його частина за попереднім вироком підлягає приєднанню до основного покарання, остаточно призначеного за сукупністю вироків.
Остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив два або більше злочинів, суд призначає покарання за ці нові злочини за правилами, передбаченими у статті 70 цього Кодексу, а потім до остаточного покарання, призначеного за сукупністю злочинів, повністю чи частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком у межах, встановлених у частині другій цієї статті.
2.Загальний строк покарання не може перевищувати максимального строку, встановленого для даного виду покарання в Загальній частині КК.
При складанні покарань у виді позбавлення волі загальний строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю вироків, не повинен перевищувати 15 років.
у випадку, якщо хоча б один із злочинів є особливо тяжким, загальний строк позбавлення волі може бути більшим 15 років, але не повинен перевищувати 25.
При складанні покарань у виді довічного позбавлення волі та будь-яких менш суворих покарань загальний строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю вироків, визначається шляхом поглинення менш суворих покарань довічним позбавленням волі.
2.. Хуліганство - грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.
Хуліганство необхідно відрізняти від групового порушення громадського порядку (ст. 293 КК). Групове порушення громадського порядку (ст. 293 ) відрізняється від хуліганства (ст. 296) відсутністю обов’язкового мотиву (явної неповаги до суспільства), притаманного хуліганству. Також групове порушення громадського порядку потребує наявності щонайменше 2 суб’єктів злочину, що не є обов’язковим для хуліганства.
Хуліганство необхідно відрізняти від масових заворушень (ст. 294 КК).
|
Групове порушення громадського порядку (Масові заворушення) |
Хуліганство |
Кількість учасників |
Наявність групи людей (натовпу) |
Може вчинятися і однією особою |
Типові дії |
Відмова звільнити приміщення чи певну територію, ігнорування розпоряджень адміністрації чи представників влади, відмова припинити незаконні мітинги, пікетування, демонстрації тощо (Супроводжуються насильством над особою, погромами, підпалами, знищенням майна, захопленням будівель або споруд, насильницьким виселенням громадян, опором представникам влади із застосуванням зброї або інших предметів, які використовувалися як зброя)
|
Насильство із заподіянням тілесних ушкоджень або знущання над особою, нанесення їй побоїв або мордування, катування особи; дії, пов’язані зі знищенням чи пошкодженням чужого майна, зривом масового заходу (концерту, зборів, виборів, випускного вечора тощо), з порушенням нічного відпочинку людей, з тимчасовим припиненням нормальної діяльності підприємства, установи, організації чи громадського транспорту; прояв безсоромності (непристойні рухи тіла, публічне оголення і демонстрування статевих органів, публічне вчинення добровільного статевого акту тощо), знущання над хворими, старими, особами, які знаходяться в безпорадному стані
|
Склад злочину |
Матеріально–формальний |
Формальний
|
Мотив злочину |
Мотиви злочину у співучасників різні |
Мотив хуліганський |
Об'єктом злочину є громадський порядок.
Додатковим обов'язковим об'єктом є життя та здоров'я особи, авторитет органів державної влади, громадська безпека.
Грубість порушення громадського порядку визначається з урахуванням місця вчинення хуліганських дій, їх тривалості, кількості і характеристики потерпілих, ступеня порушення їхніх прав та законних інтересів тощо.
Об'єктивна сторона злочину характеризується активними діями, спрямованими на грубе порушення громадського порядку, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.
Хуліганство може полягати у застосуванні насильства (побоїв, заподіяння тілесних ушкоджень) до потерпілих, знищенні або пошкодженні майна, безладній стрілянині, використанні сильнодіючих речовин з метою зірвати проведення масового заходу, проявах безсоромності, знущанні над безпорадними людьми тощо.
Ознакою об'єктивної сторони хуліганства такі діяння стають з урахуванням місця, часу й обстановки, інших об'єктивних ознак, а також мотивів їх вчинення.
Суб'єктом злочину є осудна особа, яка досягла 14-річного віку.
Суб'єктивна сторона злочину характеризується умисною виною і мотивом явної неповаги до суспільства.
Неповага до суспільства — це прагнення показати свою зневагу до встановлених в суспільстві правил і норм поведінки, протиставити себе іншим громадянам.
Кваліфікованими ознаками є дії, вчинені групою осіб
Особливо кваліфікованими є:
1) вчинення його особою, раніше судимою за хуліганство;
2) хуліганство, пов'язане з опором представникові влади або представникові громадськості, який виконує обов'язки з охорони громадського порядку, чи іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії (ч. З ст. 296);
3) вчинення його із застосуванням вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень (ч. 4 ст. 296 КК).
Відмінніст: головною ознакою складу злочину, є його мотив — хуліганські спонукання.
Таким чином, діяння, передбачене ст. 296 КК, відрізняється від інших подібних злочинів:
1) мотивом, який полягає в прагненні невихованої, егоїстичної особи до самовираження, самоствердження шляхом порушення громадської моральності і громадського спокою та прояву явної неповаги до суспільства (хуліганський мотив);
2) приводами, які явно неадекватні, не відповідають вчиненим винним діям, вони зовсім несуттєві (неістотні);
3) причинами конфлікту, які при хуліганстві є внутрішніми, вони не мають логічного обгрунтування в обставинах, не випливають з обставин, не зумовлені ними;
4) умислом, тобто наявністю наміру порушити громадський порядок і виявити явну неповагу до суспільства.
