Екзаменаційний білет № 26

1. Об’єкт та предмет злочину: їхній взаємозв’язок та відмінність.

2. Злочини у сфері використання комп‘ютерної техніки.

3. Набрання судовим рішенням законної сили. Звернення судового рішення до виконання. Відстрочка виконання вироку.

1. Предмет злочину - це матеріалізована елемент матеріального світу, впливаючи на який винний здійснює посягання на об'єкт злочину. Так, при викраденні автомобіля об'єктом злочину є право власності, предметом - сам автомобіль. Якщо об'єкт злочину - це завжди будь-які соціально значимі цінності, інтереси, блага, то предмет злочину - завжди будь-яка матеріальна субстанція.

На відміну від об'єкта, який є обов'язковою ознакою будь-якого складу злочину, предмет злочину - ознака факультативний. Це означає, що деякі злочинні діяння можуть і не мати конкретного предмета посягання (наприклад, образу, наклеп, дезертирство). Якщо ж предмет злочину прямо позначений у законі чи очевидно мається на увазі, то для даного складу злочину він стає ознакою обов'язковим. Так, предмет злочину є обов'язковою ознакою будь-якого розкрадання (майно), хабарництва (хабар), фальшивомонетництва (підроблені гроші або цінні папери), контрабанди (товари чи інші предмети) та багатьох інших злочинів. У подібних випадках предмет злочину має важливе значення для кваліфікації діяння: немає предмету, відповідного його характеристикам, зазначеним у законі, - немає даного складу злочину.

Крім того, на відміну від об'єкта злочину, якому завжди завдається шкода в результаті вчинення злочинного діяння, предмет може не тільки зазнавати шкоди від злочину, але також може і залишатися незмінним, просто видозмінюватися, а іноді навіть і покращувати свої якості.

Предмет злочину необхідно відрізняти від знарядь і засобів вчинення злочинного діяння як ознаки об'єктивної сторони злочину. Предмет - це те; що піддається злочинному впливу для нанесення шкоди об'єкту посягання; знаряддя та засоби - за допомогою (за допомогою) чого злочин відбувається. Знаряддя та засоби - інструментарій, який використовує винний для вчинення злочину, для впливу на предмет посягання (наприклад, ніж при скоєнні вбивства, "фомка" при здійсненні квартирної крадіжки, розмножувальна техніка (при виготовленні фальшивих грошей і т.д.). Одна і та ж річ може в одних випадках виступати як предмет злочину, в інших - як знаряддя чи засоби вчинення злочину. Так, наприклад, автомобіль буде предметом злочину при його викраденні і засобом скоєння злочину при вивезенні на ньому викраденого майна; зброя буде предметом злочину при його розкраданні і знаряддям вчинення злочину при нанесенні їм поранення і т.п.

Таким чином, об'єкт злочину - це охоронювані кримінальним законом суспільні відносини, на які спрямовано суспільно небезпечне діяння і яким заподіюється шкода або створюється реальна загроза заподіяння шкоди. Предмет відрізняється від об'єкта ще й тим, що йому не завжди завдається шкода. Так немає підстав говорити, що завдається шкода предмету при виготовленні спиртних напоїв і торгівлі ними (ст. 204 КК ), виготовленні зброї (ст. 263 КК). Не завдається шкода предмету злочину також при контрабанді (ст. 201 КК), порушень правил валютної операції (ст. 208 КК), крадіжка, грабіж, розбій (ст.ст. 185-187 КК) та ін. При їх вчиненні злочин завдає шкоди об'єкту шляхом безпосереднього впливу на самий соціальний зв'язок, тобто на певний елемент суспільних відносин, які охороняються.

Види:

- загальний – група суспільних відносин, яка формує галузь права;

- родовий – однорідні відносини, на осн. яких сформовані розділи ОЧ;

- видовий – тотожні відносини;

- безпосередній – конкретні сусп..відносини, на осн. яких сформовані статті ОЧ.

Безпосередній поділяють на основний та додатковий. Додатковий буває обов’зковим та факультативним.

2. Науково-технічний прогрес не можливий без широкомасштабного впровадження в управлінську діяльність, у різні сфери науки, техніки та виробництва електронно-обчислювальної техніки. Це потребує розвитку і вдосконалення правових засобів регулювання суспільних відносин у сфері комп'ютеризації діяльності людини.

Злочини за КК:

- несанкціонованне втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв’язку(ст. 361),

- створення з метою використання, розповсюдження або збуту шкідливих програмних чи технічних засобів, а також їх розповсюдження або збут (ст.361-1),

- несанкціоновані збут або розповсюдження інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах, комп'ютерних мережах або на носіях такої інформації (ст.361-2),

- несанкціоновані дії з інформацією, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах, комп'ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, вчинені особою, яка має право доступу до неї (ст. 362),

- порушення правил експлуатації електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку або порядку чи правил захисту інформації, яка в них оброблюється (ст. 363),

- перешкоджання роботі електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку шляхом масового розповсюдження повідомлень електрозв'язку (ст.363-1).

Родовим об'єктом цих злочинів є суспільні відносини у сфері безпеки комп'ютерної інформації і нормального функціонування електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем та комп'ютерних мереж.

Предмет злочину:

1) електронно-обчислювальна машина (ЕОМ) — комп'ютер — комплекс технічних засобів, призначених для автоматичної обробки інформації в процесі вирішення обчислювальних та інформаційних задач;

2) автоматизовані комп'ютерні системи (АКС) — сукупність взаємопов'язаних ЕОМ, периферійного обладнання та програмного забезпечення, призначених для автоматизації прийому, зберігання, обробки, пошуку і видачі інформації споживачам. Комп'ютерні системи можуть бути регіонального та галузевого характеру;

3) комп'ютерні мережі (мережа ЕОМ) — це з'єднання декількох комп'ютерів (ЕОМ) та комп'ютерних систем, що взаємопов'язані і розташовані на фіксованій території та орієнтовані на колективне використання загальномережових ресурсів. Комп'ютерні мережі передбачають спільне використання ресурсів обчислювальних центрів (ОЦ), запуск загальних програм, які входять до комп'ютерних систем;

4) носії комп'ютерної інформації — фізичні об'єкти, машинні носії, призначені для постійного зберігання, перенесення і обробки комп'ютерної інформації. До них відносяться гнучкі магнітні диски (дискети), жорсткі магнітні диски (вінчестери), касетні магнітні стрічки (стримери), магнітні барабани, магнітні карти тощо;

5) комп'ютерна інформація — це текстова, цифрова, графічна чи інша інформація (дані, відомості) про осіб, предмети, події, яка існує в електронному виді, зберігається на відповідних електронних носіях і може використовуватися, оброблятися або змінюватися за допомогою ЕОМ (комп'ютерів).

Об'єктивна сторона цих злочинів може виражатися в активних діях (наприклад, в незаконному втручанні в роботу автоматизованих електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), їх систем чи комп'ютерних мереж, в розповсюдженні комп'ютерного вірусу (ст. 361), а також в злочинній бездіяльності, наприклад, при порушенні правил експлуатації автоматизованих електронно-обчислювальних машин, їх систем чи комп'ютерних мереж (ст. 363).

Для об'єктивної сторони цих злочинів потрібне не тільки вчинення суспільне небезпечного діяння (незаконне втручання в роботу ЕОМ), а й настання суспільне небезпечних наслідків (витоку, втрати, підробки, блокування інформації (ст. 361)). Створення з метою використання, розповсюдження або збуту шкідливих програмних чи технічних засобів, а також їх розповсюдження або збут (ст.361-1) – це злочин з усіченим складом.

Суб'єктивна сторона цих злочинів передбачає, як правило, умисну вину. Хоч можлива і необережність — при порушенні правил експлуатації автоматизованих електронно-обчислювальних систем (ст. 363).

Мотиви і цілі можуть бути різними — помста, заздрість, прагнення до володіння інформацією. Якщо ж, наприклад, викрадення інформації, вчиняється з корисливих мотивів і містить ознаки складу шахрайства, вчинене слід кваліфікувати за сукупністю злочинів — за статтями 362 і 190.

Суб'єкт цього злочину — будь-яка особа, а у деяких випадках суб'єкт спеціальний — службова особа (ст. 362), особа, відповідальна за експлуатацію ЕОМ (ст. 363).