1.Система та види покарань.

2.Види тілесних ушкоджень. Кваліфікація тяжкого тілесного ушкодження.

3.Провадження в суді присяжних.

1.Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Cистема покарань - встановлений кримінальним законом і обов'язковий для суду вичерпний перелік покарань, розташованих у певному порядку за ступенем їх суворості.

Система покарань, встановлена в ст. 51 КК, містить в собі такі види покарань:

1.штраф;

2.позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу;

3.позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю;

4.громадські роботи;

5.виправні роботи;

6.службові обмеження для військовослужбовців;

7.конфіскація майна;

8.арешт;

9.обмеження волі;

10.тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців;

11.позбавлення волі на певний строк;

12.довічне позбавлення волі.

Покарання можна класифікувати за наступними ознаками:

А) залежно від порядку призначення:

- основні;

- додаткові: конфіскація майна, позбавлення військового...;

- змішані: штраф, .позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Б) залежно від суб’єкта застосування:

- загальні;

- спеціальні.

В) строкові та непов’язані зі строком.

Г) пов’язані з виправно-трудовою діяльністю та непов’язані.

2.. Тілесне ушкодження (ТУ) - це протиправне заподіяння шкоди здоров'ю іншої людини, що виражається в порушенні анатомічної цілості або фізичної функції органів і тканин тіла людини.

Види:

- необережне тяжке або середньої тяжкості ТУ (ст.128),

- умисне легке ТУ (ст.125),

- умисне середньої тяжкості ТУ (ст.122),

- умисне тяжке ТУ (ст..121)

- умисне тяжке ТУ, заподіяне у стані сильного душевного хвилювання (ст.123),

- умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця (ст.124),

- Спец. видом ТУ є зараження ВІЛ чи ін. невиліковної інфекційної хвороби (ст.130) і зараження венеричною хворобою (ст.133).

Легке ТУ - яке не спричинило короткочасного розладу здоров'я чи незначної стійкої втрати працездатності (ушкодження, що мають незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше як 6 днів).

Середньої тяжкості ТУ - яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, властивих тяжкому ТУ, але спричинило тривалий розлад здоров'я або значну стійку втрату працездатності менше як на одну третину. Тривалий розлад здоров'я виявляється в порушенні функцій будь-якого органу.

Тяжке ТУ - небезпечне для життя в момент заподіяння, чи таке, що спричинило втрату будь-якого органу або його функцій, психічну хворобу або інший розлад здоров'я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менше як на одну третину, або переривання вагітності чи непоправне знівечення обличчя.

Об'єктом злочину є здоров'я особи.

Обов'язковою ознакою вчинення злочину є посягання на предмет - потерпілого.

Об'єктивна сторона характеризується:

1) діянням (дія або бездіяльність);

2) наслідками у вигляді певного тілесного ушкодження;

3) причинним зв'язком між зазначеними діянням і наслідками.

Суб'єкт злочину - загальний, фізична осудна особа, яка досягла 14-річного віку.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим або непрямим умислом.

Кваліфікованими видами злочину є вчинення його:

- у спосіб, що має характер особливого мучення;

- групою осіб;

- з метою залякування потерпілого або інших осіб;

- на замовлення, а також спричинення ним смерті потерпілого.

3.Провадження в суді присяжних.

КПК України в ст..31 вперше передбачає відправлення правосуддя судом присяжних. За клопотанням обвинуваченого у справах про злочини, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, кримінальне провадження здійснюється колегіально судом присяжних у складі двох професійних суддів та трьох присяжних. Якщо обвинувачений є службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище відповідно до ч. 1 ст. 9 ЗУ «Про державну службу», або особою, посада якої віднесена до першої категорії посад державних службовців, то у складі суду присяжних повинні брати участь професійні судді, які мають стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років. Кримінальне провадження стосовно кількох обвинувачених розглядається судом присяжних стосовно всіх обвинувачених, якщо хоча б один з них заявив клопотання про такий розгляд. Таке клопотання обвинувачений подає під час підготовчого судового засідання. А письмове роз’яснення прокурора обвинуваченому про можливість, особливості і правові наслідки розгляду кримінального провадження судом присяжних додається до обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування, які передаються до суду.

Після призначення судового розгляду судом присяжних головуючий дає секретарю судового засідання розпорядження про виклик присяжних у кількості 7 осіб, які визначаються автоматизованою системою документообігу суду з числа осіб, які внесені до списку присяжних.

Присяжним може бути громадянин України, який досяг тридцятирічного віку і постійно проживає на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду.

Суд присяжних утворюється при місцевому загальному суді першої інстанції. Усі питання, пов’язані з судовим розглядом, окрім питань щодо обрання, скасування або заміни запобіжного заходу в суді, судді й присяжні вирішують спільно.

Розгляд кримінального провадження судом присяжних можливе, коли за законом передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі обвинуваченого, якщо під час підготовчого судового засідання про це ним заявлене клопотання.

Присяжний має право:

- брати участь у дослідженні всіх відомостей та доказів у судовому засіданні;

- робити нотатки під час судового засідання;

- з дозволу головуючого ставити запитання обвинуваченому, потерпілому, свідкам, експертам, іншим особам, які допитуються;

- просити головуючого роз’яснити норми закону, що підлягають застосуванню під час вирішення питань, юридичні терміни і поняття, зміст оголошених у судовому засіданні документів, ознаки злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа.

На присяжних поширюються гарантії незалежності і недоторканності суддів, установлені законом, на час виконання ними обов'язків зі здійснення правосуддя. За обґрунтованим клопотанням присяжного заходи безпеки щодо нього можуть уживатися і після закінчення виконання цих обов'язків.

Присяжний зобов’язаний:

- правдиво відповісти на запитання головуючого і учасників судового провадження щодо можливих перешкод, передбачених законом, для його участі в судовому розгляді, його стосунків з особами, які беруть участь у кримінальному провадженні, що підлягає розгляду, та поінформованості про його обставини, а також на вимогу головуючого подати необхідну інформацію про себе;

- додержуватись порядку в судовому засіданні і виконувати розпорядження головуючого;

- не відлучатись із залу судового засідання під час судового розгляду;

- не спілкуватися без дозволу головуючого з особами, що не входять до складу суду, стосовно суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього;

- не збирати відомості, що стосуються кримінального провадження, поза судовим засіданням;

- не розголошувати відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і стали відомі присяжному у зв'язку з виконанням його обов'язків.

Порядок наради і голосування в суді присяжних

1. Нарадою суду присяжних керує головуючий, який послідовно ставить на обговорення питання, проводить відкрите голосування і веде підрахунок голосів.

2. Усі питання вирішуються простою більшістю голосів. Головуючий голосує останнім.

3. Ніхто зі складу суду присяжних не має права утримуватися від голосування, крім випадку, коли вирішується питання про міру покарання, а суддя чи присяжний голосував за виправдання обвинуваченого. У цьому разі голос того, хто утримався, додається до голосів, поданих за рішення, яке є найсприятливішим для обвинуваченого. При виникненні розбіжностей про те, яке рішення для обвинуваченого є більш сприятливим, питання вирішується шляхом голосування.

4. Кожен із складу суду присяжних має право викласти письмово окрему думку, яка не оголошується в судовому засіданні, а приєднується до матеріалів провадження і є відкритою для ознайомлення.

5. У випадку, коли серед більшості складу суду, яка ухвалила рішення, відсутні професійні судді, головуючий зобов’язаний надати допомогу присяжним у складенні судового рішення.

*********************************************