Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Shpori_z_regionalki.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
459.26 Кб
Скачать

10.Глобалізація і регіоналізація.

Глобалізація проявляється через світовий ринок, який стирає межі між країнами. Регіоналізація – проявляється в межах країни ( підвищується роль певного регіону: зростання регіонального самоуправління; збільшення господарської самостійності; підвищення рівня регіональної економіки).

Фактори.глобалізації-економічні,політичні,соціальні,науково-технічні.

7 Принципи розміщення продуктивних сил та формуванні економіки регіонів.

Принципи – правила господарювання, якими повинні користуватися суб’єкти на певному етапі історичного розвитку.

1)принцип раціонального розміщення в-ва

- розм.. матеріаломістких, енерго- , водо-, виробництв біля джерел сировини, палива, енергії, води.

- розм.. трудомістких виробництв у региінах найбільш забезпечених труд. Ресурсами.

- наближ. Вир-ва товарів масового споживання у районах з високою концентрацією населння.

- принципи зустрічних перевезень однотипної продукції.

- обмеження надмірної концентрації промисловості у великих містах, розм.. нових виробництв у середніх и малих містах.

2)принцип збалансованості і пропорційності означає таке розміщення в-ва,за якого: стр-ра госп комплексу є оптимальною, тобто підтримуються економічно доцільні пропорції між галузями спеціалізації, допоміжними і обслуговуючими галузями; існує певна відповідальність між сировинною базою, наявністю земельних, водних, енергетичних, трудових ресурсів та існуючими виробничими потужностями; задовольняються споживчі потреби населення в товарах і послугах.

3)Принип забезпеченя екологічної рівноваги передбачає формуваня екологобезпечного типу господарювання, раціональне використання природно-ресурсного і трудового потенціалу регіону; при виборі можливих варіантів розміщення в-ва перевага надається тим з них, які не спричиняють екологічної напруженості на певній території.

4)принцип вирівнювання рівнів ек-го розвитку р-нів та областей передбачає зближення територій за інтегральними показниками, що хар-ть кінцеву результативність їх госп діяльності (напр, нац доход на душу нас-ня). Реалізація цього принципу грунтується на всебічному розвитку регіональної інтеграції, використанні переваг територіальної концентрації в-ва, активній державній регіональній політиці.

5) Внутрішньодержавного і міжнародного поділу праці.

6)пр-п обмеженого централізму подення інтересів держави и регіону.

7)Пр-п комплексного розміщення гос-ва.

Основна мета: досягнення найвищих результатів при оптимальних витратах.

Основні риси комплексного розвитку регіонів:

  • найбільш повне комплексне використання ресурсів регіону;

  • раціональна галузева і територіальна структура господарства (яка відповідає соціальним і економічним умовам регіону);

  • створення єдиної інфраструктури;

  • взаємозв’язок усіх ланок гоёсподарства регіону;

  • раціональне використання трудових ресурсів (створення такої структури господарства, яка б змогла забезпечити всі потреби в праці).

    1. Природні та фактори розміщення продуктивних сил та формування економіки регіонів.

Природні фактори

Сировинний фактор. Відомо, що витрати на сировину і матеріали в багатьох галузях промисловості становлять більше половини всіх витрат. Тому завжди треба визначати ступінь матеріаломісткості – це відношення суми витрат на сировину до вартості виробленої продукції. Якщо відношення сировини до готової продукції дещо нижче одиниці, то виробництво – нематеріаломістке; якщо ж це відношення значно більше одиниці, то таке виробництво матеріаломістке. Всі галузі можна поділити на:

низької матеріаломісткості (легка промисловість, машинобудування, виробництво машин і устаткування);

середньої (виробництво електроенергії, в-во транспортного устаткування);

високої (обробна промисловість, хімічна та нафтохімічна промисловість, металургія та оброблення металу, виробництво коксу та продуктів нафтопереробки, переробка сільськогосподарських продуктів).

Виробництва з великими витратами сировини на одиницю готової продукції треба розташовувати поблизу сировинної бази, щоб не робити великих відрахувань на транспорт. Чим вища матеріаломісткість виробництва, тим більша його орієнтація на сировину (гірничодобувна, лісопильна промисловості, виробництво льняних тканин).

Паливно-енергетичний фактор. Енергомісткість галузей - частка паливно-енергетичних витрат у собівартості готової продукції і питомі витрати палива та енергії на її виробництво. У відповідності до цього можна виділити такі групи галузей:

високоенергетичні ( часка паливно-енергетичних витрат становить 30-45% витрат на сировину і матеріали);

середньо- або малоенергомісткі (15-30%);

неенергомісткі (менше 15%).

Високоенергетичні види виробництва повинні розташовуватися поблизу великих джерел електроенергії, бажано біля ГЕС, які дають дешеву електроенергію.

Водний чинник. Вплив водного чинника на розміщення виробництва має велике значення. Найбільш водомісткими є галузі хімії органічного синтезу, чорної металургії, очистка первинної текстильної сировини тощо. Найбільш водомістким видом виробництва є вирощування сільськогосподарських культур на зрошуваних землях (виробництво 1 т рису потребує 8 тис м3 води, бавовни – 5 тис м3)

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]