- •1. 2 Предмет, завдання, основні поняття курсу «Регіональна економіка», та його зв'язок з іншими дисциплінами. Характеристика методів, що використовуються для обґрунтування розміщення виробництва.
- •2 Проблеми рє:
- •Теорії та моделі розміщення продуктивних сил: модель «розміщення сільського господарства» і. Тюнена, теорія «центральних місць» в. Крісталлера, модель «центр-периферія» Дж. Фрідмана.
- •Теорії та моделі розміщення продуктивних сил: модель «штандарт промисловості» а.Вебера, «організація господарства» а. Льоша, теорія «полюсів зростання» ф.Перру.
- •5, 6. Закономірності у розміщенні продуктивних сил та формуванні економіки регіонів.
- •1.Соціальна спрямованість як закономірність розвитку і рпс.
- •3. Планомірність і керованість.
- •2. Сталий розвиток виробництва.
- •4. Забезпечення національної безпеки країни.
- •10.Глобалізація і регіоналізація.
- •7 Принципи розміщення продуктивних сил та формуванні економіки регіонів.
- •5) Внутрішньодержавного і міжнародного поділу праці.
- •7)Пр-п комплексного розміщення гос-ва.
- •Природні та фактори розміщення продуктивних сил та формування економіки регіонів.
- •9 Соціально-демографічні фактори
- •1. Демографічний фактор.
- •4. Споживчий фактор
- •Економічні та технічні фактори розміщення продуктивних сил та формування економіки регіонів.
- •2. Фактор ринкової кон’юнктури
- •11. Фактори сталого розвитку продуктивних сил.
- •12. Вплив природних передумов на територіальну організацію виробництва. Значення природно-ресурсного потенціалу у розвитку і розміщенні продуктивних сил.
- •Роль демографічних передумов у розміщенні продуктивних сил.
- •14. Трудоресурсна ситуація та її регіональні особливості
- •15. Ринок праці та забезпечення ефективної зайнятості
- •16 Фактори формування єдиного народно-господарського комплексу україни
- •17. Струтура єдиногосподарського комплексу України
- •18. . Промисловість України як найважливіша структурна ланка господарського комплексу. Форми організації промислового вир-тва.
- •19. Паливно-енергетичний комплекс, його суть, галузева структура і народногосподарське значення.
- •20. Вугільна пр-сть Укр, її значення, особл-ті розм, суч стан та перспективи розвитку.
- •21. Нафтова і нафто-переробна промислвість промисловість.
- •21.Нафтова промисловість України, її значення, регіональні особливості розміщення, сучасний стан та перспективи розвитку
- •22. Газова промисловість
- •23. Електроенергетика.
- •24. Металургійний комплекс:
- •25. Розміщення і розвиток чорної металургії
- •26..Кольорова металургія України, її значення, галузева структура, принципи розміщення основних галузей та основні центри.
- •27.Галузева структура та народногосподар. Значення машинобуд. Комплексу.
- •28 . Особливості розміщення галузей важкого і загального машинобудування.
- •29.Особливості розміщення галузей середнього і точного машинобудування.
- •30.Роль хімічного комплексу у розміщенні продуктивних сил і розвитку регіонів. Фактори розміщення хімічної промисловості.
- •32 Умови розміщення підприємств основної хімії.
- •33 . Лісопромисловий комплекс.
- •34. Промисловість буд матеріалів,її структура та особливості розміщення.
- •35 . Агропромисловий комплекс, його суть, галузева структура і особливості розвитку в ринкових умовах.
- •Галузі, які забезпечують переробку сільськогосподарської продукції (харчова, легка).
- •36.Територіальний поділ праці, його суть та зн-ня для ек рай-ня.
- •37 Визначте фактори регіонального розвитку. Типологія економічних регіонів.
- •38. Диференціація регіонів за рівнем соц-екон розвитку регіонів. Депресивні території України.
- •39. Соціально-економічна сутність районування. Фактори економічного районування. Значення економічного районування.
- •40. Економічне районування, як складова процесу розміщення продуктивних сил. Мережа економічних районів.
- •41. Сутність, мета і завдання регіональної економічної політики.
- •42. Механізм реалізації регіональної економічної політики.
- •43. Бюджетно-фінансове регулювання
- •44. Мета фактори створення та основні риси вільних економічних зон і територій пріорітетного розвитку
- •45 Класифікація вез
- •46 Досвід створення вез в Україні
- •47 Значення міжрегіонального та прикордонного співробітництва у розвитку регіонів. Досвід створення євро регіонів в Україні.
- •48 Значення міжнародного поділу праці у формуванні зовнішньоекономічних зв’язків.
- •49 Форми зовнішньоекономічної діяльності
49 Форми зовнішньоекономічної діяльності
У сучасних умовах міжнародне співробітництво України відбувається в таких основних формах:
міжнародна торгівля послугами;
науково-технічне співробітництво;
взаємовигідна міжнародна торгівля товарами (зовнішня торгівля);
надання кредитів і позик, у тому числі і безвідплатних;
створення спільних підприємств;
обмін робочою силою;
спеціалізація і кооперування виробництва;
торгівля технологіями, або спеціалізація на виробництві комплектувального обладнання;
спільна участь зацікавлених країн у розробці природних ресурсів;
іноземні інвестиції як найважливіша форма стимулювання розвитку економіки країни;
бартерний обмін товарами;
міжнародний туризм;
культурні зв'язки між країнами світу.
Міжнародна торгівля
Міжнародна торгівля посідає провідне місце у системі міжнародних економічних зв’язків.
Міжнародна торгівля – це товарообіг, який забезпечує рух товарних мас зі сфери виробництва до сфери споживання.
Для міжнародної торгівлі притаманні 2 риси:
перевага пропозиції товарів над існуючим попитом;
жорстка конкурентна боротьба між його учасниками.
Показниками міжнародного товарообігу є експорт та імпорт товарів.
Імпорт (лат. Ввожу) – ввезення товарів або капіталів у країну з-за кордону.
Експорт (лат. Вивожу) – вивезення товарів або капіталу за кордон.
Для будь-якої країни дуже важливим є співвідношення суми експорту та імпорту – зовнішньоторгівельне сальдо. Воно повинно бути позитивним, це дає можливість країні мати вільні кошти для розширення виробництва чи інвестування їх в своїй або чужій країні. В Україні цей показник позитивний (з 1996 року). В 2004 р. експорт України становив приблизно18,1 млрд дол., імпорт – 15,3 млрд дол. Отже сальдо зовнішньої торгівлі становило 2,7 млрд дол. За попередніми підрахунками зовнішньоторгівельне сальдо за 2006 рік буде майже нульовим. Найбільше позитивне сальдо припадає на чорну металургію (залізна і марганцева руди, чавун, прокат). У торгівлі з країнами СНД, окрім продукції чорної металургії, позитивне сальдо утворилось також за рахунок підприємств харчової промисловості та сільського господарства (цукор, м'ясо, олія, молоко, борошно), машинобудування. Найбільш негативне сальдо припадає на нафту й газ. (Треба врахувати, що нафтопереробні потужності України в 10 разів перевищують власне видобування нафти). Відємне сальдо є також за деякими видами тканин, обладнанням для легкої промисловості, засобів обчислювальної техніки тощо.
Кредитування та інвестування
Кредитування – надання кредиту. Кредит – позики у грошових одиницях чи у вигляді товару на умовах повернення з виплатою процентів.
Інвестиції – капіталовкладення.
Іноземні інвестиції – довгострокові вкладення капіталу закордонними власниками у промисловість, сільське господарство, транспорт та інші галузі економіки (найбільшими інвесторами у світі є Японія, США, країни Західної Європи – Великобританія, Франція, Бельгія, Саудівська Аравія).
Серед країн світу щорічно проводиться рейтинг ступеня сприятливості для інвесторів. При цьому враховується: політична і економічна стабільність, рівень інфляції, рівень безробіття тощо.
Найбільш сприятливі для інвесторів країни: Люксембург, Швейцарія, США, ФРН, Нідерланди, Франція, Австрія, Великобританія, Японія, Фінляндія. З 180 країн світу Україна займає 129 місце, Росія – 159. До найбільших країн-боржників належить Росія (157 млрд дол.), Мексика (125), Китай (111), Бразилія (100).
Зовнішній борг України у 2002 році становив 10,6 млрд дол. ( в тому числі Росії – 2, МВФ – 2,4, СБРР – 1,2, ЄБРР – 0,07, країнам ЄС – 0,35).
Науково-технічна співпраця
Розвиток міжнародної науково-технічної кооперації відбувається у таких формах:
Експорт продукції, що репрезентує досягнення науково-технічного прогресу;
Кооперація країн у створенні нової техніки і технології з подальшим її впровадженням та використанням;
Спорудження за кордоном заводів «під ключ» або експорт комплексного обладнання при виробництві нової техніки;
Модернізація об’єктів за участю закордонних партнерів;
Оренда нового обладнання – лізинг;
Технічне навчання персоналу країни – імпортерів технологій;
Обмін передовим технічним досвідом;
Обмін технологіями, ліцензіями, конструкторськими і проектними матеріалами, сприяння їх використанню (продаж ліцензій (авторських прав) на використання запатентованих винаходів (ноу-хау – знаю як), обмін ліцензіями став важливим елементом міжнародних економічних стосунків: він досягнув 10% світового зовнішньоторгівельного обороту;
Спільні конференції, симпозіуми, публікації, координація та кооперація наукових досліджень;
Технічна допомога при опануванні нових виробництв;
Науково-технічна співпраця у галузі навчання та підвищення кваліфікації наукових кадрів.
Найтісніші зв'язки в галузі науки, техніки та освіти Україна має з Росією, а також з деякими іншими країнами колишнього Радянського Союзу. Слід підкреслити, що, на жаль, у результаті розриву раніше існуючих державних, політичних та господарських зв'язків між колишніми республіками СРСР помітно ослабло співробітництво українських вищих навчальних закладів і наукових закладів з відповідними науковими центрами цих країн.
Спільне підприємництво
В світі є десятки тисяч підприємств зі змішаним капіталом.
Переваги спільного підприємництва:
- економічні переваги (отримання інвестицій, нових технологій);
- пом’якшуються політичні проблеми (країна, яка вкладає капітал зацікавлена в сталості).
В Україні їх зареєстровано понад тисячу (сфера діяльності: будівництво, туризм, торгівля, промислове виробництво).
Експорт та імпорт послуг
До них належать: міжнародний та транзитний транспорт, іноземний туризм, послуги банків, послуги страхових компаній, послуги охорони здоровя, навчання тощо.
Зявляється нове поняття інжиніринг – надання послуг виробничого, комерційного та наукового характеру (найбільш розповсюджений у галузі капітального будівництва).
Туризм
Міжнародний туризм, як важлива форма міжнародних економічних зв'язків, сприяє розвитку індустрії туризму України. Економіка країни виграє від міжнародного туризму, оскільки прискореними темпами розвивається готельний комплекс, розширюється мережа комплексів, ресторанів, кафе та інших соціальних об'єктів.
Розрізняють три види туризму: рекреаційний, науковий та діловий.
У на в Україні прибуток від туризму приблизно 120 – 150 млн дол.
Бартерний обмін товарів
В умовах економічної кризи і дефіциту грошової маси велике значення Україна надає бартерному обміну товарами. У першу чергу ця форма економічних зв'язків широко використовується Україною в розрахунках за енергоносії з Російською Федерацією, Казахстаном та Туркменістаном, за поставки бавовни з Узбекистану та інших країн Центральної Азії, за продукцію машинобудування та хімічної промисловості, руд кольорових металів, лісоматеріалів та хімічної речовини з Росією, Білоруссю, Казахстаном та іншими країнами СНД.
Організація спортивних турнірів та змагань
Це також форма зовнішньоекономічної діяльності (об’єднує багато країн-учасниць). Найбільш масштабними є літні і зимові Олімпійські ігри., а також чемпіонати світу.
Культурна співпраця
Організація виставок картин, музичних та пісенних конкурсів, фестивалів, обмін кіно-, відео- та аудіо продукцією.
