- •1. 2 Предмет, завдання, основні поняття курсу «Регіональна економіка», та його зв'язок з іншими дисциплінами. Характеристика методів, що використовуються для обґрунтування розміщення виробництва.
- •2 Проблеми рє:
- •Теорії та моделі розміщення продуктивних сил: модель «розміщення сільського господарства» і. Тюнена, теорія «центральних місць» в. Крісталлера, модель «центр-периферія» Дж. Фрідмана.
- •Теорії та моделі розміщення продуктивних сил: модель «штандарт промисловості» а.Вебера, «організація господарства» а. Льоша, теорія «полюсів зростання» ф.Перру.
- •5, 6. Закономірності у розміщенні продуктивних сил та формуванні економіки регіонів.
- •1.Соціальна спрямованість як закономірність розвитку і рпс.
- •3. Планомірність і керованість.
- •2. Сталий розвиток виробництва.
- •4. Забезпечення національної безпеки країни.
- •10.Глобалізація і регіоналізація.
- •7 Принципи розміщення продуктивних сил та формуванні економіки регіонів.
- •5) Внутрішньодержавного і міжнародного поділу праці.
- •7)Пр-п комплексного розміщення гос-ва.
- •Природні та фактори розміщення продуктивних сил та формування економіки регіонів.
- •9 Соціально-демографічні фактори
- •1. Демографічний фактор.
- •4. Споживчий фактор
- •Економічні та технічні фактори розміщення продуктивних сил та формування економіки регіонів.
- •2. Фактор ринкової кон’юнктури
- •11. Фактори сталого розвитку продуктивних сил.
- •12. Вплив природних передумов на територіальну організацію виробництва. Значення природно-ресурсного потенціалу у розвитку і розміщенні продуктивних сил.
- •Роль демографічних передумов у розміщенні продуктивних сил.
- •14. Трудоресурсна ситуація та її регіональні особливості
- •15. Ринок праці та забезпечення ефективної зайнятості
- •16 Фактори формування єдиного народно-господарського комплексу україни
- •17. Струтура єдиногосподарського комплексу України
- •18. . Промисловість України як найважливіша структурна ланка господарського комплексу. Форми організації промислового вир-тва.
- •19. Паливно-енергетичний комплекс, його суть, галузева структура і народногосподарське значення.
- •20. Вугільна пр-сть Укр, її значення, особл-ті розм, суч стан та перспективи розвитку.
- •21. Нафтова і нафто-переробна промислвість промисловість.
- •21.Нафтова промисловість України, її значення, регіональні особливості розміщення, сучасний стан та перспективи розвитку
- •22. Газова промисловість
- •23. Електроенергетика.
- •24. Металургійний комплекс:
- •25. Розміщення і розвиток чорної металургії
- •26..Кольорова металургія України, її значення, галузева структура, принципи розміщення основних галузей та основні центри.
- •27.Галузева структура та народногосподар. Значення машинобуд. Комплексу.
- •28 . Особливості розміщення галузей важкого і загального машинобудування.
- •29.Особливості розміщення галузей середнього і точного машинобудування.
- •30.Роль хімічного комплексу у розміщенні продуктивних сил і розвитку регіонів. Фактори розміщення хімічної промисловості.
- •32 Умови розміщення підприємств основної хімії.
- •33 . Лісопромисловий комплекс.
- •34. Промисловість буд матеріалів,її структура та особливості розміщення.
- •35 . Агропромисловий комплекс, його суть, галузева структура і особливості розвитку в ринкових умовах.
- •Галузі, які забезпечують переробку сільськогосподарської продукції (харчова, легка).
- •36.Територіальний поділ праці, його суть та зн-ня для ек рай-ня.
- •37 Визначте фактори регіонального розвитку. Типологія економічних регіонів.
- •38. Диференціація регіонів за рівнем соц-екон розвитку регіонів. Депресивні території України.
- •39. Соціально-економічна сутність районування. Фактори економічного районування. Значення економічного районування.
- •40. Економічне районування, як складова процесу розміщення продуктивних сил. Мережа економічних районів.
- •41. Сутність, мета і завдання регіональної економічної політики.
- •42. Механізм реалізації регіональної економічної політики.
- •43. Бюджетно-фінансове регулювання
- •44. Мета фактори створення та основні риси вільних економічних зон і територій пріорітетного розвитку
- •45 Класифікація вез
- •46 Досвід створення вез в Україні
- •47 Значення міжрегіонального та прикордонного співробітництва у розвитку регіонів. Досвід створення євро регіонів в Україні.
- •48 Значення міжнародного поділу праці у формуванні зовнішньоекономічних зв’язків.
- •49 Форми зовнішньоекономічної діяльності
47 Значення міжрегіонального та прикордонного співробітництва у розвитку регіонів. Досвід створення євро регіонів в Україні.
Міжрегіональне співробітництво – це будь-які зв'язки, що встановлюються між регіонами різних держав.
Прикордонне співробітництво передбачає співпрацю між територіями, розташованими вздовж кордонів сусідніх держав.
Значення цих форм співробітництва:
здійснюється розвиток експортно-орієнтованих вир-в.
створення спільних підприємств
спільні транзитні трансп. кордони.
стимулює іноземні інвестиції.
забезпечення комплексного вик-ня прир. рес.
забезпечення комплексного вик – ня прир. рес.
сприяють міжнар. стабільності в регіоні.
Заходи :
спрощення процедури прикордонного митного іміграційного контролю для громадян, які постійно проживають в прикордонній території.
врегулювання міграційного процесу і проблеми зайнятості населення, яке проживає в прикордонних областях.
розвиток прикордонної торгівлі і сприяння створенню спільних підпр-в
спрощення митного оформлення експортно-імпортних операцій
укладання міжнародних угод, які стосуються розвитку прикордонного співробітництва.
розвиток спільної інфраструктури.
Міжрегіональна співпраця розглядається в усьому світі як засіб, спроможний зменшити соціально-економічні відмінності між найбільш розвинутими регіонами і відсталими, тобто скоротити міжрегіональні диспропорції.
Міжрегіональне і прикордонне співробітництво націлено на вирішення конкретних соціально-економічних проблем кожної території.
У країнах Західної Європи процес інтегрування національних економічних систем вперше розпочався з середини XX ст., започаткувавши утворення так званих «Єврорегіонів» (це форма транскордонного співробітництва між територіальними громадами або місцевими органами влади регіонів, які мають спільний кордон).
Головна мета їх створення — вирішення спільних проблем в інтересах населення країн, що співпрацюють (реалізуються проекти, спрямовані на вирішення проблем зайнятості населення, економічної та екологічної безпеки, розвитку інфраструктури, туризму, спільних комунікацій).
Формування єврорегіонів здійснюється на добровільній основі.
Україна має великі потенційні можливості у налагодженні прикордонного співробітництва з безпосередніми сусідами. В Україні 2/3 областей є прикордонними. В свою чергу Україна активно підтримує створення єврорегіонів.
Україна бере участь у 7 єврорегіонах:
Карпати
Буг
Нижній Дунай
Верхній Дунай
Дніпро
Слобожанщина
Ярославна (2007 р.)
Карпатський єврорегіон був утворений у 1993 році (в Дебрецині, де міністри закордонних справ України, Польщі й Угорщини підписали декларацію про створення єрорегіону). Словаччина має статус асоційованого члена даного регіону. З боку України в регіон «Карпати» входять: Закарпатська, (Ужгород), Львівська, Івано-Франківська, і Чернівецька області (+5 областей Угорщини, 3 воєводства Польщі, 6 районів Словаччини).
Євро регіон «Буг» був створений у 1995 році. До нього увійшли Волинська область та 4 воєводства Польщі. Даний регіон має вигідне транспортно-географічне положення (через нього проходять важливі транспортні шляхи). Серед екологічних проектів найбільше значення має проект «Чистий Буг».
У 1998 р. Одеська область увійшла до єврорегіону «Нижній Дунай», за участю Молдови та Румунії. Триває робота з формування єврорегіону «Верхній Прут» за участю Чернівецької області з боку України та повітів Румунії і Молдови.
В грудні 2006 року Україна і 6 прикарпатських країн підписали договір про співпрацю (Карпатська декларація щодо охорони і розвитку регіонів).
ЗНАЧЕННЯ: на основі вигідного геополітичного розташування в регіоні здійснюється розвиток експортно-орієнтованих виробництв, створюються міжнародні господарські об'єкти, транзитні транспортні коридори, забезпечується комплексне використання природних ресурсів. Функціонування єврорегіонів забезпечує не тільки позитивний економічний ефект, а й сприяє міжнародній стабільності в регіоні.
