- •1. 2 Предмет, завдання, основні поняття курсу «Регіональна економіка», та його зв'язок з іншими дисциплінами. Характеристика методів, що використовуються для обґрунтування розміщення виробництва.
- •2 Проблеми рє:
- •Теорії та моделі розміщення продуктивних сил: модель «розміщення сільського господарства» і. Тюнена, теорія «центральних місць» в. Крісталлера, модель «центр-периферія» Дж. Фрідмана.
- •Теорії та моделі розміщення продуктивних сил: модель «штандарт промисловості» а.Вебера, «організація господарства» а. Льоша, теорія «полюсів зростання» ф.Перру.
- •5, 6. Закономірності у розміщенні продуктивних сил та формуванні економіки регіонів.
- •1.Соціальна спрямованість як закономірність розвитку і рпс.
- •3. Планомірність і керованість.
- •2. Сталий розвиток виробництва.
- •4. Забезпечення національної безпеки країни.
- •10.Глобалізація і регіоналізація.
- •7 Принципи розміщення продуктивних сил та формуванні економіки регіонів.
- •5) Внутрішньодержавного і міжнародного поділу праці.
- •7)Пр-п комплексного розміщення гос-ва.
- •Природні та фактори розміщення продуктивних сил та формування економіки регіонів.
- •9 Соціально-демографічні фактори
- •1. Демографічний фактор.
- •4. Споживчий фактор
- •Економічні та технічні фактори розміщення продуктивних сил та формування економіки регіонів.
- •2. Фактор ринкової кон’юнктури
- •11. Фактори сталого розвитку продуктивних сил.
- •12. Вплив природних передумов на територіальну організацію виробництва. Значення природно-ресурсного потенціалу у розвитку і розміщенні продуктивних сил.
- •Роль демографічних передумов у розміщенні продуктивних сил.
- •14. Трудоресурсна ситуація та її регіональні особливості
- •15. Ринок праці та забезпечення ефективної зайнятості
- •16 Фактори формування єдиного народно-господарського комплексу україни
- •17. Струтура єдиногосподарського комплексу України
- •18. . Промисловість України як найважливіша структурна ланка господарського комплексу. Форми організації промислового вир-тва.
- •19. Паливно-енергетичний комплекс, його суть, галузева структура і народногосподарське значення.
- •20. Вугільна пр-сть Укр, її значення, особл-ті розм, суч стан та перспективи розвитку.
- •21. Нафтова і нафто-переробна промислвість промисловість.
- •21.Нафтова промисловість України, її значення, регіональні особливості розміщення, сучасний стан та перспективи розвитку
- •22. Газова промисловість
- •23. Електроенергетика.
- •24. Металургійний комплекс:
- •25. Розміщення і розвиток чорної металургії
- •26..Кольорова металургія України, її значення, галузева структура, принципи розміщення основних галузей та основні центри.
- •27.Галузева структура та народногосподар. Значення машинобуд. Комплексу.
- •28 . Особливості розміщення галузей важкого і загального машинобудування.
- •29.Особливості розміщення галузей середнього і точного машинобудування.
- •30.Роль хімічного комплексу у розміщенні продуктивних сил і розвитку регіонів. Фактори розміщення хімічної промисловості.
- •32 Умови розміщення підприємств основної хімії.
- •33 . Лісопромисловий комплекс.
- •34. Промисловість буд матеріалів,її структура та особливості розміщення.
- •35 . Агропромисловий комплекс, його суть, галузева структура і особливості розвитку в ринкових умовах.
- •Галузі, які забезпечують переробку сільськогосподарської продукції (харчова, легка).
- •36.Територіальний поділ праці, його суть та зн-ня для ек рай-ня.
- •37 Визначте фактори регіонального розвитку. Типологія економічних регіонів.
- •38. Диференціація регіонів за рівнем соц-екон розвитку регіонів. Депресивні території України.
- •39. Соціально-економічна сутність районування. Фактори економічного районування. Значення економічного районування.
- •40. Економічне районування, як складова процесу розміщення продуктивних сил. Мережа економічних районів.
- •41. Сутність, мета і завдання регіональної економічної політики.
- •42. Механізм реалізації регіональної економічної політики.
- •43. Бюджетно-фінансове регулювання
- •44. Мета фактори створення та основні риси вільних економічних зон і територій пріорітетного розвитку
- •45 Класифікація вез
- •46 Досвід створення вез в Україні
- •47 Значення міжрегіонального та прикордонного співробітництва у розвитку регіонів. Досвід створення євро регіонів в Україні.
- •48 Значення міжнародного поділу праці у формуванні зовнішньоекономічних зв’язків.
- •49 Форми зовнішньоекономічної діяльності
45 Класифікація вез
1.Торгівельно – складські зони (це бушитні зони, в яких товари іноземного походження можуть зберігатися, продаватися, купуватися без звичайних митниць):
- зони вільної торговлі (обмежені або скасовані міста і спрощена процедура експортно-імпортного контролю над товарами, що надходять у зону)
- вільні порти (вантажно – розвантажувальні роботи + ремонт суден)
- митні склади (розміщення в місцях товарів або населення)
- зони дьютифрі (безмитний продаж товарів або у міжнародних аеропортах, або морських портах)
2. Промислово – виробничі зони (це зони, до яких ввозять не тільки товар, а й капітал; займ. не тільки торгівлею, а й виробн. діяльністю):
- експортно-виробнича зона (які орієнт. на зовнішню торгівлю)
- імпортно-виробнича зона (спрямована на імпорт)
- промислові зони(це поєднання підприємств з нац., іноземними і спільним капіталом, які перебувають на території однієї країни)
3. Науково-технічні зони (це частина території держави з високою концентрацією високотехнологічних вир-в, які розташовані поблизу крупних наукових центрів (інноваційні центри, технопарки,технополіси, науково-техн. парки))
4. Сервісні зони(це зони з пільговим режимом підприємницької діяльності для фірм і організацій, що надають різні фінансово-економічні, страхові та ін. послуги):
- офшорні зони(різновидність ВЕЗ, в яких підприємствам забороняється виробнича діяльність)
5. Вільні банківські зони (це зони пільгового банківського підприємства)
6.Рекреаційно – туристичні зони (це ВЕЗ , які створюються в регіонах, що мають багатий природний, рекреаційний потенціал з метою ефективного використання, а також активізації підприємницької діяльності)
46 Досвід створення вез в Україні
На початку 90-х років перед Ук. з’явилися такі проблеми, як падання рівня вир-ва, як наслідок дефіцит бюджету, старіння матеріальної бази. В наслідок чого приймалися такі заходи : покращення, підсилення підприємницької діяльності, створення умов для інвестицій.
Ідея створення ВЕЗ з’явилася в 89 – 90-х роках.
На сьогоднішній день реалізовано 12 проектів щодо ВЕЗ.
регулюється Законом України «Про загальні засади створення і розвитку ВЕЗ в Україні»
у 1995 р. була створена перша ВЕЗ. На сьогоднішній день ВЕЗ майже не створюється.
Існує 11 ВЕЗ та 9 пріоритетних територій.
ВЕЗ:
Сиваш (АРК) (перша економічна зона, 1995р., створювалася на 5 років, мета створення: більш комплексне використання ресурсів, модернізація і реорганізація хорчової промисловості, застосування нових технологій у с/г)
Азов (Дон обл.) (1998 р., термін створення 60 років )
Донецьк (Дон обл.) (1998 р., термін створення 60 років)
Закарпаття (Зак. обл.) (3 проекта, 1998р., мета: розвиток підприємницької діяльності, обслуговування транзитних вантажів)
Яворів (Львівська обл) (1998р., 30 років, мета: розвиток підприємницької діяльності, залучення інвестицій, вирішення екологічних проблем, розвиток рекреаційного комплексу, працевлаштування працівників з гірничо-хімічного підприємства «Сірка»)
Славутич (Київська обл.) (1998 р. до 2010р., мета: працевлаштування працівників із ЧАЕС)
Курорт Поліс – Трускавець (Львівська обл.) (1999р., 20 років, мета: розвиток рекреаційно-курортної зони)
Порто-франко (Одеська обл.) (1999р., 30 років, на 1 м2 приходиться 1 мільйон доларів)
Рені (Одеська) (1998р., 30років, мета: інтегрування у міжнародну транспортну систему нижнього Дунаю)
Миколаїв (Микол обл.) (1998р., 20 років, мета: розвиток суднобудування, судноремонту, приладобудування)
Інтерпорт – коваль (Вол. обл.)
Порт Крим (Керч)
Території пріоритетного розвитку створюються в районах і областях: АРК, Вол. обл., Дон. обл., Зак обл., Житомирська, Луганська, Чернівецька обл., Харків, Шостка
Формування і розвиток вільних економічних зон в Україні пов'язано з низкою проблем.
По-перше, це поступове ускладнення і непрозорість процедури входження і виходу зі статусу суб'єкта ВЕЗ або ТПР. Це негативно впливає на інвестиційний режим, знижує прибутковість окремих видів діяльності. Зокрема, для створення однієї з перших ВЕЗ «Закарпаття» і для набуття статусу суб'єкта зони необхідно було лише здійснювати інвестиційний проект і зареєструватися. Надалі у нормативно-правових документах, що регламентують процедуру створення ВЕЗ, було введено норми, які фіксують величину інвестицій, необхідну для отримання пільг з оподаткування прибутку. При цьому перевага надається потужним інвесторам, що не завжди можна визнати виправданим за умов загальної низької інвестиційної активності суб'єктів господарювання у державі.
По-друге, не відпрацьовано чітко вимоги щодо економічно доцільної спеціалізації ВЕЗ, не виокремлено види діяльності. Внаслідок цих причин у підприємств, розташованих на території ВЕЗ, з'являються неконкурентні переваги порівняно з підприємствами аналогічних галузей, розташованих поза межами цих територій. За таких умов не досягається головна мета створення цих зон.
По-третє, не визначено економічно доцільні розміри територій, на які важливо поширювати спеціальний режим кредитування і оподаткування. Нерівномірність соціально-економічного розвитку територій зумовлює ситуацію, коли окремі райони стають надзвичайно привабливими для інвесторів, а на інших інвестування по суті не відбувається. Це ще більше посилює нерівномірність територіального розвитку і не забезпечує вирішення нагальних завдань.