Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Shpori_z_regionalki.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
459.26 Кб
Скачать

45 Класифікація вез

1.Торгівельно – складські зони (це бушитні зони, в яких товари іноземного походження можуть зберігатися, продаватися, купуватися без звичайних митниць):

- зони вільної торговлі (обмежені або скасовані міста і спрощена процедура експортно-імпортного контролю над товарами, що надходять у зону)

- вільні порти (вантажно – розвантажувальні роботи + ремонт суден)

- митні склади (розміщення в місцях товарів або населення)

- зони дьютифрі (безмитний продаж товарів або у міжнародних аеропортах, або морських портах)

2. Промислово – виробничі зони (це зони, до яких ввозять не тільки товар, а й капітал; займ. не тільки торгівлею, а й виробн. діяльністю):

- експортно-виробнича зона (які орієнт. на зовнішню торгівлю)

- імпортно-виробнича зона (спрямована на імпорт)

- промислові зони(це поєднання підприємств з нац., іноземними і спільним капіталом, які перебувають на території однієї країни)

3. Науково-технічні зони (це частина території держави з високою концентрацією високотехнологічних вир-в, які розташовані поблизу крупних наукових центрів (інноваційні центри, технопарки,технополіси, науково-техн. парки))

4. Сервісні зони(це зони з пільговим режимом підприємницької діяльності для фірм і організацій, що надають різні фінансово-економічні, страхові та ін. послуги):

- офшорні зони(різновидність ВЕЗ, в яких підприємствам забороняється виробнича діяльність)

5. Вільні банківські зони (це зони пільгового банківського підприємства)

6.Рекреаційно – туристичні зони (це ВЕЗ , які створюються в регіонах, що мають багатий природний, рекреаційний потенціал з метою ефективного використання, а також активізації підприємницької діяльності)

46 Досвід створення вез в Україні

На початку 90-х років перед Ук. з’явилися такі проблеми, як падання рівня вир-ва, як наслідок дефіцит бюджету, старіння матеріальної бази. В наслідок чого приймалися такі заходи : покращення, підсилення підприємницької діяльності, створення умов для інвестицій.

Ідея створення ВЕЗ з’явилася в 89 – 90-х роках.

На сьогоднішній день реалізовано 12 проектів щодо ВЕЗ.

регулюється Законом України «Про загальні засади створення і розвитку ВЕЗ в Україні»

у 1995 р. була створена перша ВЕЗ. На сьогоднішній день ВЕЗ майже не створюється.

Існує 11 ВЕЗ та 9 пріоритетних територій.

ВЕЗ:

  • Сиваш (АРК) (перша економічна зона, 1995р., створювалася на 5 років, мета створення: більш комплексне використання ресурсів, модернізація і реорганізація хорчової промисловості, застосування нових технологій у с/г)

  • Азов (Дон обл.) (1998 р., термін створення 60 років )

  • Донецьк (Дон обл.) (1998 р., термін створення 60 років)

  • Закарпаття (Зак. обл.) (3 проекта, 1998р., мета: розвиток підприємницької діяльності, обслуговування транзитних вантажів)

  • Яворів (Львівська обл) (1998р., 30 років, мета: розвиток підприємницької діяльності, залучення інвестицій, вирішення екологічних проблем, розвиток рекреаційного комплексу, працевлаштування працівників з гірничо-хімічного підприємства «Сірка»)

  • Славутич (Київська обл.) (1998 р. до 2010р., мета: працевлаштування працівників із ЧАЕС)

  • Курорт Поліс – Трускавець (Львівська обл.) (1999р., 20 років, мета: розвиток рекреаційно-курортної зони)

  • Порто-франко (Одеська обл.) (1999р., 30 років, на 1 м2 приходиться 1 мільйон доларів)

  • Рені (Одеська) (1998р., 30років, мета: інтегрування у міжнародну транспортну систему нижнього Дунаю)

  • Миколаїв (Микол обл.) (1998р., 20 років, мета: розвиток суднобудування, судноремонту, приладобудування)

  • Інтерпорт – коваль (Вол. обл.)

  • Порт Крим (Керч)

Території пріоритетного розвитку створюються в районах і областях: АРК, Вол. обл., Дон. обл., Зак обл., Житомирська, Луганська, Чернівецька обл., Харків, Шостка

Формування і розвиток вільних економічних зон в Украї­ні пов'язано з низкою проблем.

По-перше, це поступове ускладнення і непрозорість процеду­ри входження і виходу зі статусу суб'єкта ВЕЗ або ТПР. Це нега­тивно впливає на інвестиційний режим, знижує прибутковість окремих видів діяльності. Зокрема, для створення однієї з перших ВЕЗ «Закарпаття» і для набуття статусу суб'єкта зони необхідно було лише здійснювати інвестиційний проект і зареєструватися. Надалі у нормативно-правових документах, що регламентують процедуру створення ВЕЗ, було введено норми, які фіксують ве­личину інвестицій, необхідну для отримання пільг з оподатку­вання прибутку. При цьому перевага надається потужним інвес­торам, що не завжди можна визнати виправданим за умов загаль­ної низької інвестиційної активності суб'єктів господарювання у державі.

По-друге, не відпрацьовано чітко вимоги щодо економічно доцільної спеціалізації ВЕЗ, не виокремлено види діяльності. Внаслідок цих причин у підприємств, розташованих на терито­рії ВЕЗ, з'являються неконкурентні переваги порівняно з під­приємствами аналогічних галузей, розташованих поза межами цих територій. За таких умов не досягається головна мета ство­рення цих зон.

По-третє, не визначено економічно доцільні розміри терито­рій, на які важливо поширювати спеціальний режим кредитуван­ня і оподаткування. Нерівномірність соціально-економічного розвитку територій зумовлює ситуацію, коли окремі райони стають надзвичайно привабливими для інвесторів, а на інших інвесту­вання по суті не відбувається. Це ще більше посилює нерівномір­ність територіального розвитку і не забезпечує вирішення нага­льних завдань.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]