18. . Промисловість України як найважливіша структурна ланка господарського комплексу. Форми організації промислового вир-тва.

Промисловість – провідна галузь, що виготовляє знаряддя праці, забезпечує потреби в паливі, сировині, матеріалах, задовольняє потреби населення в різноманітних товарах. В структурі народно-господарського комплексу промисловість займає найважливіше місце. Це спричинено тим, що розвиток промисловості забезпечує все нар госп-во, стимулює розвиток торгівлі, транспорту, с/г; від розвитку промисловості залежить рівень продуктивності праці; промисл дає 1/3 сумарного ВВП; в промисловості зайнято біля 17% ек активного населення; промисловість є своєрідним двигуном НТП.

Прим-ь поділ на: важку (група «А») – галузі, що виробляють сировину і паливо, засоби вироб-а: паливна; електроенергетика; металургія; машинобуд; хім.; ліс; деревообр; целюлозно-паперова. Легку (група «Б») – галузі, що виробляють предмети споживання: легка, харчова, фармакологічна, інші.

В Україні розвинені майже всі галузі промисловості. За часткою продукції серед галузей виділяються машин обуд, далі йде харчова, легка пром-ть, чорна металургія, паливна, хім., нафтохім галузі. Деякі галузі, наприклад, чорна і кольорова металургія, формують міжгалузеві промислові комплекси – це с-ма економічно зв’язаних між собою виробництв, діяльність і розміщення яких технологічно і територіально зумовлені. Деякі галузі взаємодіють з іншими, утворюючи складні народногосподарські комплекси, наприклад, харч і легка пром-ть викор-ь продукцію с/г, забезпечуючи населення продуктами харчування та товарами народного споживання. У цілому галузева структура, що склалася в промисловому вир-ві України, є малоефективною .бо не працює на динамічний розвиток економіки країни і не задовольняє її потреби і потреби населення. У господарстві україни нараховують більше 10 тис пром підприємств державної та недержавної форм власності, серед яких переважають акціонерні товариства. Деякі підприємства і об’єднання утворюють комбінати, де поєднуються різні виробництва, що являють собою послідовні стадії оброки сировини або ослуговують ожин одного, або разом використовують відходи вир-ва. Одним з найважливіших шляхів підвищення ефективності вир-ва в Україні є розумна територіальна організація господарства, яке передбачає науково обґрунтоване розміщення взаємопов’язаних галузей і виробництв на території країни. Особливими формами терит організації госп-ва, що об’єднують групу взаємопов’язаних основних галузей і виробництв, є територіальновироб комплекси. Основні галузі – це галузі спеціалізації на певній території. Допоміжні галузі не належать до галузей спеціалізації і відіграють допоміжну роль у територіальній організації господарства. Обслуговуючі галузі допомагають основним виробництвам, наприклад, ремонтні підприємства. Характерною особливістю України є те, що галузі нар госп-ва на її території розміщені нерівномірно, зосереджуючись у промислових районах, центрах і вузлах. Промисловий район – це територіально-виробничий комплекс з чіткою промисловою спеціалізацією вир-ва. Зазвичай охоплює територію однієї або кількох адміністративних обл-й. Промисловий центр – це населений пункт, де зосереджено кілька промислових підприємств, що спеціалізуються на певному вир-ві. Населення їх зайняте переважно у пром-ті. Сукупність промислових центрів, що пов’язані між собою інфраструктурою і труд р-сами, утв-ть промисловий вузол. За умов переходу України до ринку і ринкової економіки потрібна структурна перебудова промисловості. Шляхи підвищення екон ефект-і промисловості: підтримка галузей, що виробляють продукцію, яка є конкурентною на світовому ринку і дає реальні доходи; відновлення процесу функціонування промислового капіталу; підвищ частки галузей, що виробляють продукцію, яка користується реальним попитом на внут ринку; зменшення матеріало- та енергомісткості галузей; стимулювати розвиток невиробничої сфери; наукомістких галузей тощо.