1. 2 Предмет, завдання, основні поняття курсу «Регіональна економіка», та його зв'язок з іншими дисциплінами. Характеристика методів, що використовуються для обґрунтування розміщення виробництва.

РЄ – це галузь наукових знань про економіку регіонів, закономірності економічного розвитку і функціональності суб’єктів господарювання на конкретної території.

Вивчає:

1. об’єктивні передумови розвитку регіонів;

2. виробничу структуру господарства;

3. соц. структ. господарства;

4. умови життя людей;

5. сист. Розміщення господарства;

6. економічні зв’язки з іншими регіонами;

7. національну економіку.

Об’єкт РЄ – регіон, певна територія.

Суб’єкт РЄ – юридичні та фізичні особи.

Основна мета – забезпечення високого рівня життя населення відповідного регіону.

Предмет: 1. економіка окремого регіону;

2. економічні зв’язки між регіонами;

3. регіональні сист.

4. розм. Продуктивних сил.

5. регіональні аспекти економічного і соціального життя.

Розміщення продуктивних сил – наукова дисципліна, яка обґрунтовує оптимальне розміщення господарських об’єктів з метою збільшення прибутку від виробництва окремими об’єктами, іншими групами в межах регіонів народно господарського комплексу в цілому .

Складові прибутки:

Зниження транспортних витрат;

Економія витрат робочого часу;

Зниження псування;

Покращення структури фінансових фондів;

Зростання добробуту населення.

Об’єкт – продуктивні сили.

Предмет – просторова організація об’єкт. сил.

Мета – РПС, яке дозволить підвищити ефективність суспільної праці.

2 Проблеми рє:

1. Різний розвиток галузей. Трансформація господарського комплексу.

2. Соціальна підтримка під час незайнятості.

3. Нерівномірне розміщення господарського комплексу на території України.

4. Екологічні проблеми.

5. Інтеграція України у світове господарство.

Завдання РЄ и РПС:

1. Регулювання розвитку регіонів через оптимальне поєднання держави;

2. трансформація господарського комплексу;

3. перебудова господарського комплексу;

4. удосконалення розміщення продуктивних сил на сонові комплексного і оптимального використання природо ресурсного и демографічного потенціалу;

5. вирішення соціальних проблем;

6. ліквідація запобігання екологічним проблемам;

7. розвиток міжрегіональних економічних зв’язків і інтеграція України в світове господарство ( удосконалення структури торгівельного балансу).

Територія – частина земн поверх, яка харак-зується площою, гео положенням та іншими показниками.

Акваторія – обмеж частина водної поверхні Землі

Аероторія – частина повітр оболон Землі, яка співпада з територією або акваторією

Регіон – цілісна територія, яка відрізняється певними ознаками від інш тер

ПС – с-ма речових і особистих елементів у процесі поєднання яких, здійсн-ся вир-во

РПС – процес наукового обгрунтування та втілення в практику конкретних рішень щодо просторової орг-ції гос-ва

Територіальна організація продуктивних сил – це упорядкований процес розміщення продуктивних сил у межах країни та її регіонів.

Головною метою розміщення продуктивних сил є підвищення соціально-економічної ефективності суспільної праці на основі використання принципів і закономірностей територіального функціонування економіки, зокрема територіально поділу праці, регіонального комплексоутворення, регіонально-цілісного підходу до управління.

Методи – способи пізнання дійсності, шлях встановлення істини.

Осн. методи:

1. Статистичні. Служать для обробки та налізу різноманітної кількісної інформації, яка характеризує тер. аспекти соц. – економічного життя.

2. Картографічні. Необхідні для пізнання особливості розміщення господарства і населення у різних країнах і регіонах.

3. Балансовий. Дає можливість становити в співвіднош. запасів природних ресурсів і їх використання.

4. Ек. – математичні методи

Мат.-статистичні

Мат. моделювання

Мат. програмування