4. Розрахувати фактурну вартість товару, митну вартість, суму мита, митного збору та суму пдв( № 1 – з наданого нею переліку)

Задача 1.

Підприємство-резидент "Рондо" на підставі договору купівлі продажу з підприємством-нерезидентом "Global" одержало товар на суму 15 569 доларів США, у тому числі транспортні послуги на території України на суму 1 210 доларів США (відповідно до рахунку-фактури та акту наданих послуг) на умовах СРТ (перевезення товару оплачене до пункту призначення) м. Хмельницький. Даний товар обкладається митом за ставкою 9%, ставка митного збору 0,2%. Курс НБУ на дату оформлення вантажноі митної декларації - 8,20 грн./дол. США.

Необхідно розрахувати фактурну вартість товару, митну вартість, суму мита, митного збору та суму ПДВ. Дати пояснення розрахунками та обчисленням згідно чинного податкового законодавства.

Розв'язання:

Нагадаємо, що база оподаткування митом включає в себе митні вартість, яка складається з вартості на момент перетинанння кордону України. До бази оподаткування ПДВ, згідно ПК України, включається, крім митної вартості, сума мита. Таким чином:

1. Фактурна вартість (ФВ) складає:

ФВ= 15569*8,20=127 665 грн.

2. Транспортні витрати (ТВ) по території України складають:

ТВ=1210 х 8,20=9 922 грн.

3. Митна вартість (МВ) визначається шляхом зменшення фактурноі вартості на вартість транспортування по Україні:

МВ=ФВ-ТВ= 127665-9922=117 743 грн.

4. Мито (М), розраховане за формулою, дорівнює:

М=S х МВ, де S - ставка мита

M=0,1 х МВ= 0,09 x 117743 = 10596,87грн.

5. Митний збір (Мз), дорівнює:

М=SМз x МВ, де SМз - ставка митного збору

Мз=0,002 x М=0,002 x 10596,87=21,2 грн.

6. Податок на додану вартість становить:

ПДВ=(МВ+М) x SПДВ , де SПДВ - ставка податку на додану вартість.

ПДВ= (МВ+М) x 20%=.(117 743+10596,87) * 20%=25668 грн

5. Визначити суму пдв( бюджетне відшкодування) , якщо підприємство має доходи і витрати з різних джерел

Бюджетне відшкодування — це сума, що підлягає поверненню платникові податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку .Сума бюджетного відшкодування визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання (далі — ПЗ) та сумою податкового кредиту (далі — ПК) звітного податкового періоду .

Наприклад: Визначити суму бюджетного відшкодування: загальна сума придбаних у звітному періоді товарів, що відноситься до складу валових витрат підприємства становить 10000 грн. (без суми ПДВ). Загальний обсяг продажу становить 8000 грн. (без суми ПДВ), у т. ч. обсяг експортного продажу – 5000 грн.

Податковий кредит 10000*20%=2000 грн.

Податкове зобовязання 8000*20% = 1600 грн.

По экспорту ставка 0%.

бюджетне выдшкодування = ПЗ-ПК=1600-2000= 400 грн

Білет 18 (48)

1. Інформаційне забезпечення Державної податкової служби

2. База оподаткування та пільги податку з доходів фізичних осіб, їх відмінність від податку з доходів фіз осіб самозайнятих та осіб що займаються проф діяльністю

3. Охарактеризувати податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки

4. В задаче нужно найти пдв, фактичну вартість, митну вартість. Щось про дві фірми одна резидент, а інша не резидент...всі данні є.....суми в доларах...також вказаний курс

5. визначити податок на землю, що має сплачувати кожен землевласник...тер.500 кв м, Укр залізниця займає 75%, приват підприємство 25%. Місце де розташоване, в ньому проживають 110 000 населення

1. Інформаційне забезпечення Державної податкової служби

Основою інформаційно-аналітичного забезпечення державної податкової служби є інформаційна діяльність. Основними видами інформаційної діяльності є створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорона та захист інформації.

Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій

Податкова інформація – це сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб’єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності й необхідні для реалізації покладених на органи державної податкової служби завдань і функцій. Порядок подання податкової інформації органам державної податкової служби визначається Кабінетом Міністрів України. Система податкової інформації, її джерела та режим визначаються Податковим кодексом України та іншими нормативно-правовими актами. Податкова інформація надається органам державної податкової служби періодично або за окремим письмовим запитом таких органів у безоплатному порядку.

Інформація про такі встановлені ставки місцевих податків, зборів та надані податкові пільги також надається податковим органам для використання цієї інформації в діяльності податкової служби. Крім того, надається інформація про дозволи, ліцензії, патенти, свідоцтва на право провадження окремих видів діяльності, які видаються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та Національним банком України. Крім того, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби використовується інформація про експортні та імпортні операції платників податків, яка надається відповідними державними органами.

Водночас, згідно з Кодексом, якщо за наслідками отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, це є підставою документальної позапланової виїзної перевірки (пункт 78.1.1 пункт 78.1 статті 78). Відповідно, не може бути джерелом податкової інформації інформація, що є суб’єктивною, або поширюватися з метою дискредитації того чи іншого платника податків. Тому в Податковому кодексі України акцентовано увагу на тому, що податковою інформацією можна вважати виключно ту інформацію, яка офіційно оприлюднена як така, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства, тобто публічна інформація. Публічна інформація – це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених Законом України «Про доступ до публічної інформації».

За режимом доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Держава здійснює контроль за режимом доступу до інформації. Завдання контролю за режимом доступу до інформації полягає у забезпеченні додержання вимог законодавства про інформацію органами державної податкової служби та недопущенні необгрунтованого віднесення відомостей до категорії інформації з обмеженим доступом.

Інформацією з обмеженим доступом є: конфіденційна інформація; таємна інформація; службова інформація.

Обмеження доступу до податкової інформації здійснюється відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» при дотриманні сукупності таких вимог:

1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;

2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;

3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Інформація з обмеженим доступом має надаватися державною податковою службою – розпорядником інформації, якщо він правомірно оприлюднив її раніше.

 Інформація з обмеженим доступом має надаватися державною податковою службою – розпорядником інформації, якщо немає законних підстав для обмеження у доступі до такої інформації, які існували раніше.

Обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.

Інформація органам державної податкової служби надається на безоплатній основі. Періодичність надання такої інформації встановлюється Кодексом. Крім того, інформація може бути надана на письмовий запит податкового органу.

Періодична інформація надається джерелом такої інформації самостійно у визначений законом час.

Так, щомісяця органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування протягом десяти календарних днів місяця, що настає за звітним, надається інформація про об’єкти оподаткування, що надаються та/або реєструються такими органами.

Органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування протягом 10 календарних днів з дня подання звітності надається інформація, що міститься у звітних документах (крім персоніфікованої статистичної інформації, фінансових звітів), які подаються платником податків до відповідних органів.

Органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування надається інформація до податкових органів про встановлені ставки місцевих податків, зборів та надані такими органами податкові пільги в терміни не пізніше десяти календарних днів з дати набрання чинності відповідного рішення.

Органами державної статистики інформація надається відповідно до плану державних статистичних спостережень.

З періодичністю не рідше ніж кожні десять календарних днів митними органами надається інформація про експортні та імпортні операції платників податків.

Крім того, Кодексом можуть бути встановлені інші строки для подання періодичної інформації. Так, наприклад, у Розділі 15 Податкового кодексу України визначено, що центральним органом з регулювання у сфері телекомунікацій, користування радіочастотним ресурсом та надання послуг поштового зв’язку двічі на рік: до 1 березня та до 1 вересня поточного року подається перелік користувачів радіочастотного ресурсу.

Порядок надання періодичної інформації визначається КМ України.

Крім періодичної форми отримання податкової інформації, є форма за запитом контролюючого органу. Органам державної податкової служби надано право звернення до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації, необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

При підготовці запитів щодо отримання податкової інформації необхідно дотримуватись певних умов:

– запит підписується керівником або заступником керівника органу державної податкової служби;

– запит повинен містити перелік інформації, яка запитується;

– запит повинен містити перелік документів, що підтверджують інформацію;

– в запиті повинні бути визначені підстави для його надіслання.

Письмовий запит направляється платнику податків або іншим суб’єктам інформаційних відносин за наявності однієї із підстав:

– за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;

– для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок;

– в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит повинен бути надісланий поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку відповідному адресату.

Платників податків та інші суб’єкти інформаційних відносин за запитом зобов’язані надати таку інформацію в місячний термін. Причиною відмови в наданні податкової інформації може бути неналежним чином оформлений запит. У разі неналежно оформленого запиту платник податків звільняється від обов’язку надання податкової інформації.

Порядок отримання інформації органами державної податкової служби за письмовим запитом визначається Кабінетом Міністрів України.

Національний банк України, банки надають інформацію безоплатно в порядку та обсягах, встановлених Законом України «Про банки і банківську діяльність». Відповідно до зазначеного Закону інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками з письмового дозволу власника такої інформації або органам державної податкової служби України на їх письмову вимогу з питань оподаткування або валютного контролю стосовно операцій за рахунками конкретної юридичної особи або фізичної особи – суб’єкта підприємницької діяльності за конкретний проміжок часу.

Вимога відповідного податкового органу на отримання інформації, яка містить банківську таємницю, повинна:

1) бути викладена на бланку державного органу встановленої форми;

2) бути надана за підписом керівника державного органу (чи його заступника), скріпленого гербовою печаткою;

3) містити передбачені Законом України «Про банки і банківську діяльність» підстави для отримання цієї інформації;

4) містити посилання на норми закону, відповідно до яких державний орган має право на отримання такої інформації.

Інша, необхідна для здійснення контрольних функцій інформація надається виключно за рішенням суду.

Спеціальний запит про одержання або надання інформації з-за кордону – це запит про інформацію, яка може бути надана в результаті перевірки або розслідування дій платника податку щодо ухилення від сплати податків та інших порушень законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби України, державною податковою службою України іноземному партнеру або іноземним партнером – державній податковій службі України. Спеціальний запит робиться у випадку, коли факти підтверджують, що необхідна інформація знаходиться за межами України, і всі зусилля одержати цю інформацію з джерел в Україні не призвели до бажаного результату.

Форма та зміст спеціального запиту про одержання або надання інформації з-за кордону, встановлюється міжнародним договором. У випадку, коли форму та зміст спеціального запиту не встановлено, вони можуть бути встановлені за взаємною домовленістю компетентних органів та виконуються Державною податковою адміністрацією України лише за наявності міжнародних договорів, якими передбачено обмін інформацією.

Відповідно до п. 73.5 статті 73 з метою отримання або підтвердження податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб’єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з’ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками. Вони проводяться виключно для отримання або підтвердження податкової інформації. Відповідно за результатами такої зустрічної перевірки не може бути донараховано податки, збори, пені, штрафні санкції, не може бути притягнуто платника податків до відповідальності.

Результати зустрічної звірки можуть бути використані виключно як підтвердження чи спростування наявної податкової інформації, для збору необхідних даних тощо. Результат зустрічної звірки оформлюється відповідною довідкою, яка надається суб’єкту господарювання, з яким проводилась звірка щодо платника податків, в десятиденний термін. Довідка про проведення зустрічної звірки підлягає реєстрації в органах державної податкової служби (як ініціатора проведення зустрічних звірок, так і виконавця). Матеріали зустрічної звірки направляються до контролюючого органу, який направив запит на проведення такої звірки для їх подальшої реалізації, та можуть бути використані в інформаційно-аналітичній діяльності податкових органів.