
- •1)Анатомія людини-наука.Що вивчає форму і будову організму людини в цілому,його тканин,органів та с-м органів у взаємозв’язку з їхніми ф-ями що склалися в процесі онтогенезу та філогенезу.
- •4) Розрізняють 4типи тканин: епітеліальна, сполучна, м’язова, нервова. Епітеліальна тканина вкриває поверхню тіла, внутрішні органи,
- •7)Вік людини починає свій відлік з моменту народження і до смерті орг. Його умовно поділяють на певні періоди між якими нема чітких меж.Розрізняють вік хронологічний(часові параметри) і біологічний..
- •17.. У людини кора великих півкуль забезпечує такі функції:
- •1, 2 Шари кори великих півкуль забезпечують аналіз та синтез отриманої інформації, мають багато асоціативних волокон.
- •3, 4 Шари кори великих півкуль одержують інформацію від усіх органів та частин тіла за рахунок кортикопетальних волокон.
- •5, 6 Шари кори великих півкуль - це рухові нейрони, звідси починаються рухові шляхи, що включають кортикофу
- •19. Вегетативний відділ нервової системи здійснює свою діяльність за принципом безумовних і умовних вегетативних рефлексів.
- •21.Гіпофіз та його роль в регуляції ендокринної системи і розвитку організму.
- •22. Щитовидна залоза та вплив її гормонів на фізичний розвиток організму.
- •23. Вилочкова залоза, її вплив на ріст, статеве дозрівання та імунітет.
- •24. Внутрішньо-секреторна функція надниркових залоз.
- •25. Внутрішньо-секреторна функція підшлункової залози.
- •26. Внутрішньо-секреторна функція статевих залоз.
- •28. Типи з`єднань кісток.
- •30. Будова та вікові особливості скелету голови.
- •31. Будова та класифікація скелетних м`язів.
- •32. Основні групи м`язів, їх функціональне значення.
- •33. Функціональні властивості м`язів. Робота м`язів.
- •34.Стомлення м`язів при різних видах рухової активності.Профілактика перевтоми.
- •35.Постава та фактори, що їх визначають.
- •36.Порушення постави,їх профілактика.
- •37. Гігієчні вимоги до обладнання учбових приміщень та шкільних письмових знарядь. Вимоги до розсаджування дітей у школі.
- •38.Гіподинамія, її вплив на організм дітей.
- •39. Загальна характеристика сенсорних систем, їх значення і класифікація.
- •40.Зорова сенсорна система. Будова та функціональні характеристики ока.
- •41.Порушення функціональних характеристик ока, їх профілактика.
- •42. Гігієнічні вимоги до освітлення робочого місця учня, підручників, наочних посібників, технічних засобів навчання.
- •43.Будова та вікові особливості слухової сенсорної системи.
- •44.Механізм передачі та сприйняття звуку.
- •45.Гігієна слуху дітей
- •46.Значення слуху у формуванні мови
- •47.Сенсорна функція шкіри.
- •48) Рухова та вестибулярна сенсорні системи
- •49.Нюхова та смакова сенсорні системи
- •50.Вища нервова діяльність.Роль праць Сеченова та Павлова у дослідженні внд.
- •59) Типологічні особливості вищої нервової діяльності
- •60. Фізіологічна характеристика сну. Біологічний «сон – бадьорості». Гігієна сну у дітей.
- •61. Гігієна навчально – виховного процесу. Коливання працездатності протягом дня. Принципи побудови розкладу уроків.
- •62.Значення та будова системи кровообігу
- •65. Будова і функції тромбоцитів. Зсідання крові
- •66. Захисні властивості крові. Імунітет
- •70.Фізіологічні властивості серцевого мяза
- •71.Провідна серцева система. Серцевий цикл.
- •74)Механізм вдиху і видиху.
- •75) Нейрогуморальна регуляція дихання.
- •V етап – використання енергії атф на виконання різноманітних функцій організму й виведення з нього кінцевих продуктів обміну.
- •82) Білки є своєрідним будівельним матеріалом для пластичних процесів (структурний метаболізм) та для ферментів, які забезпечують усі обмінні процеси.
- •88 Будова і функції шкіри.Вікові особливості терморегуляції.Гігієна шіри.
24. Внутрішньо-секреторна функція надниркових залоз.
Надниркові залози - парні залози невеликих розмірів, масою до 4 г. розташовані на верхніх полюсах нирок, тому їх так і називають. Складаються із мозкового і кіркового шарів. Клітини мозкового шару продукують декілька гормонів. Основні з низ адреналін і норадреналін. Вони звужують просвіт кровоносних судин, підсилюють розщеплення глікогену, підвищують працездатність, серцеву діяльність. Звуження кровоносних судин супроводжується підвищенням тиску крові. Підсилення розщеплення глікогену супроводжується збільшенням кількості глюкози в плазмі крові.Такі зміни в організмі відбуваються при емоційних напруженнях людини, що є наслідком підвищенням виділення адреналіну із наднирників. У корі надниркових залоз синтезуються гормони під загальною назвою кортикостероїди. Їх близько 40 видів. Серед широко використовуваних в медицині відомо кортизон та гідрокортизон. Вони регулюють обмін вуглеводів, перешкоджають розвитку запалення. При нестачі цих гормонів виникає бронзова хвороба, при якій шкіра набуває бронзового кольору. Крім цього людина худне, втрачає працездатність через розлади нервово-м'язової системи. Таким чином, функція наднирників складна і різноманітна: вони регулюють обмін речовин, тиск крові, тонус м'язів, стан імунітету.
25. Внутрішньо-секреторна функція підшлункової залози.
Підшлункова залоза виконує внутрішньо-секреторну функцію завдяки наявності в хвості залози островків Лангерганса, утворених бета-клітинами, які продукують інсулін. Альфа-клітини островків Лангерганса виділяють антагоніст інсуліну - гормон глюкагон. У тримісячного плода бета-клітини функціонують самостійно. Інсулін сприяє утворенню глікогену з глюкози, засвоєнню глюкози тканинами організму, затримує воду, активізує синтез білків з амінокислот і сповільнює утворення вуглеводів з білків та жирів. При нестачі інсуліну розвивається цукровий діабет, який супроводжується підвищенням рівня глюкози в крові, зниженням рівня глікогену, виведенням глюкози з сечею, спрагою, оскільки видалення надлишку глюкози, спричинює збільшення кількості добової сечі. Регуляція секреції інсуліну здійснюється нервовим та нейрогуморальним механізмами. Подразнення гілок блукаючого нерва викликає збільшення секреції інсуліну. Симпатичні нерви гальмують його виділення. Підвищення вмісту глюкози в крові стимулює секрецію інсуліну і гальмує секрецію глюкагону. Вплив гормонів підшлункової залози на вуглеводний обмін здійснюється через зміну активності ферментів.
26. Внутрішньо-секреторна функція статевих залоз.
Статеві залози (жіночі - яєчники, чоловічі - сім’яники або яєчка) – залози змішаної секреції.Зовнішньосекреторна функція – продукують статеві клітини.Внутрішньосекреторна функція – виділяють у кров статеві гормони.Чоловічі гормони – андрогени, найактивніший – тестостерон.Жіночі гормони – естрогени, найактивніший – прогестерон, естредіол.Обидва типи гормонів є в крові будь-якої людини, але вміст жіночих у жінок більший ніж у чоловіків.Статеві гормони забезпечують розвиток вторинних статевих ознак:- У чоловіків: низький голос, міцний скелет, розвинена мускулатура тіла, ріст волосся на обличчі.- У жінок: відкладання жиру у певних частинах тіла, розвиток молочних залоз, високий голос.Статеві гормони роблять: можливий статевий акт, запліднення, розвиток зародка, нормальне протікання вагітності.
Жіночі статеві гормони підтримують менструальний цикл – періодичне дозрівання яйцеклітини, виведення її з жіночого організму.Крім того, статеві гормони впливають на роботу нервової клітини і психіку.
. Проблема статевого виховання у ранньому шкільному віці.
. Статеве виховання – процес, спрямований на вироблення якостей, властивостей, а також установок особистості, необхідне суспільству відношення людини до представників іншої статі. Тому в сферу статевого виховання входять не тільки лише такі специфічні відносини між представниками жіночої і чоловічої статей, як подружні, але також й інші, у суспільному житті, у відпочинку і т.д.
Статеве виховання має власну специфіку, мети і суспільні призначення, задачі, шляхи і методи, принципи організації, а також зміст.
У процесі статевого виховання необхідно вирішити ряд конкретних педагогічних задач, до числа яких відносяться:
виховати почуття відповідальності у взаєминах між людьми чоловічої і жіночої статей за кожний вчинок;
виховати прагнення мати міцну, здорову і дружну родину, що відповідає сучасним вимогам суспільства: рівноправність батька і матері в родині, народження дітей і почуття свідомого і відповідального відношення до їх виховання;
виховати здатність розуміння інших людей і почуття поваги до них не тільки як до людей взагалі, але також як до представників чоловічої і жіночої статей, здатність враховувати і поважати специфічні статеві їхні особливості в процесі спільної діяльності;
виховати здатність і прагнення оцінювати свої вчинки у відношенні інших людей з обліком їхньої статевої приналежності, виробити поняття гарного і поганого вчинку в сфері цих відносин;
виховати відповідальне відношення до свого здоров'я і здоров'я інших людей, сформувати переконання про шкоду і небезпеку ранніх полових зв'язків, про неприпустимість, безвідповідальність і легкодумства у відносинах з особами іншої статі, сформувати поняття дозволу і недозволенності в цих відносинах;
виробити правильне розуміння дорослості – її зміст, щирі ознаки, прояви і якості.
Відповідно до цих задач кожна дівчинка, підліток, дівчина повинна на рівні свого віку знати специфічні особливості хлопчиків, вважати їх природними і закономірними, правильно розуміти принцип рівноправності чоловіків і жінок. Незнання цих особливостей – пороть виховання.
Підлітки і дівчата повинні засвоїти, що раннє полове життя має в собі погрозу зараження венеричними захворюваннями. Треба відзначити, що в епоху розкріпачення сексуальних удач поширеність, переданих половим шляхом захворювань, сильно зросла в всіх шарах суспільства. Це обумовлено головним чином великим числом сексуальних партнерів, з якими зустрічаються середньостатистичний чоловік чи жінка. У числі численних венеричних інфекцій і найважча – вірус СНІДу. На думку фахівців, ефективний засіб від цього захворювання буде створено не раніше, ніж через 7-8 років. А поки єдиним загальнодоступним методом профілактики СНІДу - є відмовлення від зв'язків з малознайомими людьми, використовування запобіжних засобів, обмеження полового життя одним партнером.
Для того, щоб підлітки зрозуміли реальну небезпеку зараження венеричними захворюваннями, необхідно, щоб у школі проводилися бесіди, у яких приймали участь як безпосередньо класний керівник, так і лікарі, запрошені з жіночих консультацій.
Зважаючи на те, що молодь зараз дуже рано починає жити половим життям, треба грамотно і доступно розмовляти з підлітками про методи профілактики. Важливе завдання полягає в тому, щоб у випадку підозри на зараження зуміти переконати підлітка звернутися в центр по анонімному обстеженню.
Шляхом правильного статевого виховання необхідно закласти основи майбутніх гармонійних подружніх відносин. При цьому необхідно виробити здатність до взаємної адаптації майбутніх чоловіків.
В кожного підлітка повинний бути сформований моральний ідеал родини, розуміння її цінності і необхідності для людини. Родина є основою життєвого благополуччя, тому що вона сприяє збереженню здоров'я, полегшує перенесення життєвих труднощів.
Необхідно, щоб для дівчинки, підлітка, дівчини була природна думка, що в неї обов'язково будуть діти, щоб дівчина, вступивши в наслідку в шлюб, заздалегідь відчувала потребу мати визначену кількість дітей і свідомо, з обліком цього будувала свої життєві плани.
Статеве виховання варто здійснювати з використанням усіх традиційних методів педагогічного впливу, не зводячи його в ранг чисто особливого, спеціального, а тим більше таємничого. Не все те, що має значення для статевого виховання, може використовуватися спеціально, більш того, в деяких ситуаціях може лише перешкодити виховному ефекту.
Варто враховувати, що виховання базується на інформації, що одержує дитина. Ця інформація може мати словесну чи наочно-образну форму – особистий приклад, визначена ситуація, у якій дитина є діючою чи спостерігачем. Ефективною у виховному відношенні виявиться та інформація, що залишиться не на рівні запам'ятовування, а торкне особистість. Для цього необхідно, щоб ця інформація впливала на почуття, викликала визначені емоції.
До засобів виховного впливу при статевому вихованні, відносяться:
правильна і своєчасна реакція дорослих на ті чи інші особливості поводження, підлітка, дівчини, їх взаємини з однолітками протилежної статі, емоційна оцінка цих особливостей;
правильна реакція на ті чи інші прояви сексуального розвитку, заснована на твердому знанні того, що є нормативним, а що відхиленням від норми.
Педагоги зобов'язані завжди пам'ятати, що їхня реакція на всі ці прояви – один з важливих шляхів статевого виховання; приклади правильного відношення дорослих до представників іншої статі. Дорослі не повинні доводити до відома дітей свої конфлікти, не повинні з'ясовувати при них свої відносини. Учителю варто спеціально звертати увагу учнів на позитивні приклади відносин людей різної статі один до одного, на взаємні прояви любові, увагу і турботи дорослих, супроводжуючи їх відповідними коментаріями. Це може розглядатися як спеціальний метод статевого виховання – виховання на позитивних прикладах.
Приклади можуть бути узяті з художньої літератури, кіно і т.д.; повідомлення учням орієнтованої інформації – як у відповідь на їхні питання, так і за власною ініціативою, чи індивідуально у виді спеціально організованих бесід, занять, а також інформації, включеної в зміст різних предметів. Ця інформація може бути донесена як роздільно – по статевій приналежності, так і спільно для хлопчиків і дівчинок.
Інформація, що повідомляється підліткам, повинна знаходитися на доступному розумінню рівні, бути природною по характеру, з акцентом на моральну сторону, цікавою і досить вичерпаною, щоб школярі були задоволені і не шукали інших джерел інформації, коректною за формою, навіть якщо запитується що-небудь не цілком пристойне, з погляду педагога, за своїм характером що спонукує, тобто зухвале прагнення довідатися що-небудь нове, задуматися про моральну сторону відносин представників чоловічої і жіночої статей.
Правильно здійснюване статеве виховання є важливим чинником підготовки до самостійного життя, у тому числі і до сімейного.
Зміст полового виховання включає наступні питання:
фізіологічні, психологічні, педагогічні особливості підлітків, зв'язані з їхньою статевою приналежністю;
родина і взаємини в ній;
народження і виховання дітей, наступність поколінь.
Як відзначено вище, шляхи і методи статевого виховання різні. Це можуть бути і спеціальні заняття по окремих темах, і різні ситуації з життя, і приклади з художньої літератури, і з історії і т.д. У зв'язку з цим в інтересах статевого виховання можуть бути використані будь-які елементи шкільної діяльності, спільного життя педагогів і учнів, учнів різних статей. Обов'язковою умовою здійснення статевого виховання є зацікавленість педагогів і батьків.
27. Будова, класифікація і хімічний склад кісток.До опорно-рухового апарату відносять: скелет та скелетні м`язи, які об`єднані в єдину функціональну систему.Ця система забезпечує рух як необхідний фактор фізичного та психічного розвитку організму, розвитку мови, мислення та праці. Скелет дорослої людини нараховує 206 кісток ( в новонародженої 218). Більшість кісток утворенні з хрящових зачатків, процес поступового перетворення хрящового зачатка на кістку, внаслідок відкладання мінеральних солей, переважно солей кальцію називається скостенінням. Кістки, що утворюють скелет різняться за будувою, формою та розмірами. Розрізняють довгі, короткі, трубчасті, плоскі або широкі та повітроносні кістки. Довгі кістки утворюють скелет кінцівок (плечова, променева, ліктьова) Короткі кістки утворюють кисть та стопу ( кістки п`ястка, плесна та фалагни пальців). Змішані кістки утворюють хребетний стовп. Плоскі або широкі кістки оточують порожнину в яких розміщені життєво-важливі внутрішні органи. Кістки мозкового відділу черепа захищають головний мозок, ребра та грудину оточують грудну порожнину захищаючи легені, серце, аорту.Ззовні кістка вкрита окісттям або періостом, активний поділ клітин якого приводять до потовщення кістки. Кістки людини маючи міцність, сталь та масу алюмінію є досить міцними щоб підтримувати масу тіла і достатньо легкі для виконання рухів це обумовлено хімічним складом кісток, висушена та знежиренна кістка має приблизно 2/3 неорганічних та 1/3 органічних речовин. Неорганічні речовини надають кісткам твердості та міцності. Органічні – гнучкості та еластичності. Хімічний склад кісток з віком змінюється