7)Вік людини починає свій відлік з моменту народження і до смерті орг. Його умовно поділяють на певні періоди між якими нема чітких меж.Розрізняють вік хронологічний(часові параметри) і біологічний..

Вікова періодизація за біолог. Ознаками

-новонароджений - 1-10 днів; - грудний - до 1 року; - раннього дитинства - від 1 до 4 років; - першого дитинства - з 4 до 7 років; - другого дитинства - з 8 до 11років у дівчаток, і до 12 років - у хлопчиків;

підлітковий - з 13 до 16 років - у хлопчиків. з 12 до 15 - у дівчаток - період статевого дозрівання;

юнацький вік - з17 до 21 року - у хлопчиків, з 16 до 20 років - у дівчат.

Зрілий вік - з 22 років до 60 - у чоловіків, з 21 до 55 - у жінок; похилий вік - з61 до 74 років - у чоловіків, з 56 до 74років - у жінок; старечий вік - -з 75 до 90 років; довгожителі - понад 90 років.

Індивідуальний розвиток організму людини називають онтогенезом. В онтогенезі розрізняють 3 періоди:

-передембріональний - розвиток статевих клітин (гаметогенез),

пренатальний - від запліднення до народження,

постнатальний - розвиток після народження людини і до її смерті.

Раннє дитинство-дитина починає самостійно ходити,бігати,швидко костеніє скелет,харчується тією їжею що і дорослі.Зявляються 20 молочних зубів,збільшується головний мозок,розвивається мова.

Перше дитинство(3-6 років)-швидку відбув. Псих. Розвиток .Триває процес окостеніння скелета.Починається зміна молочних зубів на постійні,закінчується формування чіткої мови,Формується характер. Щорічне збільшення

зросту в цей період становить в середньому 5-8 см, маси – близько 2 кг, окружності грудної клітки – 1...2 см. Помітно змінюються пропорції тіла. В 6...7 років висота голови становить 1/6 довжини тіла. У віці семи років хребет ще гнучкий, процеси скостеніння в ньому не завершені.На кінець дошкільного періоду абсолютні розміри серця і його маса збільшуються, а відносно маси тіла зменшуються

Друге дитинство(6-12)- уповільнюються темпи росту,стійкішими стають шийний і грудний вигини хребта(вчителі мають спостерігати за поставою дітей),міцніє скелет,розвиваються і сильнішають м’язи, Діти починають навчатися оволодіваючи граматику ,читання,математику.ліплять,малюють.Спостерігається розвиток розумових здібностей.

8) Нервова система забезпечує взаємозв'язок між окремими органами і системами органів і функціонування організму як єдиного цілого. Вона регулює і координує діяльність різних органів, пристосовує діяльність всього організму як цілісної системи до мінливих умов зовнішнього і внутрішнього середовища. За допомогою нервової системи здійснюється сприйняття і аналіз різноманітних подразнень із навколишнього середовища і внутрішніх органів, а також відповідні реакції на ці подразнення. Н.С. поділяється на периферичну, центральну та автономну (вегетативну) нервові системи. Центральна нервова система складається з головного і спинного мозку.Переферична включає нерви-12 пар черепно-мозкових,31-спинномозкових,нервові вузли та нервові закінчення(рецептори).Пернеферична Н.С. поділяється на автономну(регул. Діял. Вн. Органів) та соматичну(регулює діяльність скелетних мязів).Автоном. Н.С має 2 відділи-симпатичний,парасимпатичний.

11) Основною структурною і функціональною одиницею нервової системи э нейрон.В зовн. Будові його розрізняють тіло(сому)та відростки:короткі-дендриди,довгі-аксони.За структурою нейрони поділяють:уніполярні-1 відросток,біполярні-2,мультиполярні-з і б.Основну масу нейронів ЦНС складають мультиполярні.За ф-ями нейрони поділяються:1аферентні(доцентрові) нерви, які від рецепторів сприймають збудження і передають у ЦНС.2.Еферентні (відцентрові) -нерви, які посилають нервові імпульси до виконавчих органів.3.Вставні(проміжні)- нейрони, які розташовані між аферентними й еферентними і пов’язують їх між собою.

Відросток нейрона вкритий оболонками,наз. Нервовим волокном.Розрізняють мієлінові та не мієлінові нер. волокна.В центрі мієлінового нерв. Волокна розміщений осьовий циліндр.Зовні він вкритий мієліновою оболонкою,яка не є суцідбною,а переривається через проміжки рівної довжини,ділянки осьового циліндра які залишаються оголеними чи неприкритими наз. Вузлами нерв. Волокна або перехватами Ранв*є .Зверху мієлінової оболонки є тоненька безструктурна ендотиліальна оболонка.Немієлінові нерв. Волокна мієлінової оболонки не мають взагалі.

11) Синаптичні закінчення, або синапси– місця контакту двох нейронів, у яких відбувається передача збудження від однієї клітини до іншої. Синапс утворений двома мембранами – пресинаптичною, яка знаходиться на нервовому закінченні аксона і постсинаптичною, яка міститься на тілі або дендритах нейрона, до якого передається нервовий імпульс

Між двома мембранами знаходиться синаптична щилина. Збудження в хімічних синапсах відбувається за допомогою медіатора – хімічної речовини, що передає збудження або гальмування однієї клітини на іншу, і який знаходиться у синаптичних мішечках синаптичної бляшці. За способом передачі нервових імпульсів, крім хімічних синапсів, існують електричні, у яких імпульси проходять у вигляді електричних сигналів. За характером впливової дії на наступну нервову клітину, синапси поділяють на збуджуючі та гальмівні.

Зв’язок між нейронами здійснюється за допомогою синапсів, а зв’язок їх з м’язовими волокнами за допомогою нервово-м’язових сполучень, які виконують таку ж функцію, що і синапси, але імпульс у них сприймає м’язове волокно.

У дітей раннього віку в синапсах виділяється менше медіатора і він швидше витрачається, тому працездатність їхньої нервової системи, внаслідок швидкого настання втоми, знижується швидше, ніж у дорослих.

12) Гальмування – це нервовий процес, результатом якого є припинення або послаблення збудження.Розрізняють безумовне та умовне.Безумов. виникає тоді коли у корі великого мозку під час здійснення умовного рефлексу виникає нова досить сильна ділянка збудження не пов’язана з даним умовним рефлексом.Наприклад:у молодших школярів гальмуються умовні рефлекси пов’язані з письмом якщо на них подіє подразник:крик вчителя,почуття голоду,запальний процес,переповнення сечового міхура.До безумов. Гальмування належить позамежове гальмування.Воно проявляється при надмірному збільшенні сили або часу дії умовного подразника.Позамеж. гальм. Захищає нервові клітини від виснаження.У школярів таке гальмування спостерігається тоді коли вчитель пояснює матеріал надто гучним голосом.

Умовне гальмування Характерне лише клітинам кори великого мозку тоді як безумовне гал. Може проявлятися в любому відділі цнс.Умовне г. виникає тільки за певних умов і настає не одразу а розвивається поступово.Розрізняють такі види умовного гальмування: згасаюче,запізнювальне,диференціювальне,зберігальне та умовне гальмо.

13)Нервовий центр-сукупність нервових клітин які організовують певний рефлекс обо регулюють певну фізіологічну ф-ю.нервові центри характеризуються: - однобічне проведення збудження - обумовлене наявністю в нервових центрах синапсів;- затримка проведення збудження - пов’язана з наявністю великої кількості синапсів;- сумація збуджень- виникає або при нанесенні слабких подразнень, що повторюються, або при одночасному нанесенні кількох підпорогових подразнень. - трансформація ритму збудження - здатність змінювати ритм імпульсів, що до них надходять. - рефлекторна післядія - рефлекторні акти закінчуються не одночасно з припиненням дії подразника, а через деякий час. - легка втомлюваність - при тривалому подразненні аферентних нервових волокон втома нервового центра проявляється поступовим зниженням, а потім і припиненням рефлекторного акту. - пластичність - функціональна мінливість і пристосованість нервових центрів. При пошкодженні або виключенні окремих частин мозку виконання їхніх функцій забезпечують інші центри. - дуже високий обмін речовин, тобто висока потреба в кисні і поживних речовинах, а також вибіркова чутливість до деяких фармакологічних речовин. Наприклад, при зупинці серця і дихання більш як на 5-6хв. гинуть клітини кори великих півкуль.

14) Одностороннє проведення збудження в синапсах, забезпечує рефлекторну діяльність нервовій системі, основою якої є рефлекс – відповідна реакція організму на подразнення зовнішнього, або внутрішнього середовища. З’єднуючись між собою за допомогою синапсів, нейрони утворюють рефлекторні дуги. Рефлекторна дуга – це шлях, яким рухаються нервові імпульси від рецепторів через ЦНС до виконавчого органа. Вона складається з п’яти ланок

рецепторів, що сприймають подразнення;

аферентних (доцентрових, чутливих) нервових волокон, які передають нервові збудження від рецептора до нервових центрів ЦНС;

ЦНС, нервового центру - ділянки нервової системи, де збудження, у якому відбуваються складні зміни, передається на відцентровий нейрон;

еферентних (рухових, відцентрових) нервових волокон, що несуть збудження до виконавчих органів;

ефекторів (виконавчих органів: м’язів, залоз, кровоносних судин), які відповідають на подразнення.

Завдяки рефлекторній діяльності, організм здатний швидко реагувати на різні зміни зовнішнього та внутрішнього середовища і пристосовуватись до цих змін.За походженням рефлекси поділяються на безумовні й умовні, за біологічним значенням на харчові, захисні, статеві, орієнтувальні, рухові.У залежності від місця розташування рецепторів можуть виникати екстерорецептивні, інтерорецептивні, або пропріоцептивні рефлекси.Для здійснення будь–якого рефлексу необхідна цілісність усіх ланок рефлекторної дуги.

15) Спинний мозок – розташований в кістковому хребтовому каналі від першого шийного хребця до першого другого поперечного хребці і закінчуються мозковим конусом, від якого вниз тянеця тонка кінцова нитка. Спинний мозок має сигментарну будову у вигляді циліндричного тяжа завдовжки 40-45 см. Діаметром 1-1.5 см. Самою до 30 грам.Спинний мозок оточений трьома оболонками:

твердою, 2. Павутинною, 3. Внутрішня або м’яка оболонка.Тверда оболонка зовнішня утворює навколо мозку щільний фіброзний мішок.Павутинна оболонка – м’яка тонка прозора покриває всі опухлості, бідна на нерви і судини.Внутрішня оболонка м’яка щільно оточує спинний мозок проникає у всі щілини і вистилає їх.В середині спинного мозку знаходиться сіра речовина яка на поперечному зрізі нагадує літеру Н або крила метелика. Вона утворює парні передні задні роги, у грудному відділи і в верхніх сегмента поперекового відділу є бічні роги. Функціонально передні роги є руховими задні чутливими а бічні вегетативними. Спинний мозок людини складається з таких сигментів:- 8 шийних- 12 груних- 5 поперечних- 5 крижовий- 1-3 куприковийЗовнішня частина спинного мозку біла речовина в ній лежать волокна і чутливих і рухових нейронів. Від спинного мозку відходять 31 пара спинномозкових нервів кожен нерв починається двома корінцями які утворюють при виході з хребетного каналу один спинномозковий нерв що йде на периферію .Спинний мозок виконує дві основні функції – рефлекторну і провідну, обсяг функцій які здійснює спинний мозок над звичайно великий в ньому знаходяться центри всіх рухових рефлексів, які забезпечують терморегуляцію організму, регулюють метаболізм тканин, центри більшості судинних рефлексів . За природних умов ці рефлекси завжди знаходяться під впливом відділів головного мозку.