- •1)Анатомія людини-наука.Що вивчає форму і будову організму людини в цілому,його тканин,органів та с-м органів у взаємозв’язку з їхніми ф-ями що склалися в процесі онтогенезу та філогенезу.
- •4) Розрізняють 4типи тканин: епітеліальна, сполучна, м’язова, нервова. Епітеліальна тканина вкриває поверхню тіла, внутрішні органи,
- •7)Вік людини починає свій відлік з моменту народження і до смерті орг. Його умовно поділяють на певні періоди між якими нема чітких меж.Розрізняють вік хронологічний(часові параметри) і біологічний..
- •17.. У людини кора великих півкуль забезпечує такі функції:
- •1, 2 Шари кори великих півкуль забезпечують аналіз та синтез отриманої інформації, мають багато асоціативних волокон.
- •3, 4 Шари кори великих півкуль одержують інформацію від усіх органів та частин тіла за рахунок кортикопетальних волокон.
- •5, 6 Шари кори великих півкуль - це рухові нейрони, звідси починаються рухові шляхи, що включають кортикофу
- •19. Вегетативний відділ нервової системи здійснює свою діяльність за принципом безумовних і умовних вегетативних рефлексів.
- •21.Гіпофіз та його роль в регуляції ендокринної системи і розвитку організму.
- •22. Щитовидна залоза та вплив її гормонів на фізичний розвиток організму.
- •23. Вилочкова залоза, її вплив на ріст, статеве дозрівання та імунітет.
- •24. Внутрішньо-секреторна функція надниркових залоз.
- •25. Внутрішньо-секреторна функція підшлункової залози.
- •26. Внутрішньо-секреторна функція статевих залоз.
- •28. Типи з`єднань кісток.
- •30. Будова та вікові особливості скелету голови.
- •31. Будова та класифікація скелетних м`язів.
- •32. Основні групи м`язів, їх функціональне значення.
- •33. Функціональні властивості м`язів. Робота м`язів.
- •34.Стомлення м`язів при різних видах рухової активності.Профілактика перевтоми.
- •35.Постава та фактори, що їх визначають.
- •36.Порушення постави,їх профілактика.
- •37. Гігієчні вимоги до обладнання учбових приміщень та шкільних письмових знарядь. Вимоги до розсаджування дітей у школі.
- •38.Гіподинамія, її вплив на організм дітей.
- •39. Загальна характеристика сенсорних систем, їх значення і класифікація.
- •40.Зорова сенсорна система. Будова та функціональні характеристики ока.
- •41.Порушення функціональних характеристик ока, їх профілактика.
- •42. Гігієнічні вимоги до освітлення робочого місця учня, підручників, наочних посібників, технічних засобів навчання.
- •43.Будова та вікові особливості слухової сенсорної системи.
- •44.Механізм передачі та сприйняття звуку.
- •45.Гігієна слуху дітей
- •46.Значення слуху у формуванні мови
- •47.Сенсорна функція шкіри.
- •48) Рухова та вестибулярна сенсорні системи
- •49.Нюхова та смакова сенсорні системи
- •50.Вища нервова діяльність.Роль праць Сеченова та Павлова у дослідженні внд.
- •59) Типологічні особливості вищої нервової діяльності
- •60. Фізіологічна характеристика сну. Біологічний «сон – бадьорості». Гігієна сну у дітей.
- •61. Гігієна навчально – виховного процесу. Коливання працездатності протягом дня. Принципи побудови розкладу уроків.
- •62.Значення та будова системи кровообігу
- •65. Будова і функції тромбоцитів. Зсідання крові
- •66. Захисні властивості крові. Імунітет
- •70.Фізіологічні властивості серцевого мяза
- •71.Провідна серцева система. Серцевий цикл.
- •74)Механізм вдиху і видиху.
- •75) Нейрогуморальна регуляція дихання.
- •V етап – використання енергії атф на виконання різноманітних функцій організму й виведення з нього кінцевих продуктів обміну.
- •82) Білки є своєрідним будівельним матеріалом для пластичних процесів (структурний метаболізм) та для ферментів, які забезпечують усі обмінні процеси.
- •88 Будова і функції шкіри.Вікові особливості терморегуляції.Гігієна шіри.
61. Гігієна навчально – виховного процесу. Коливання працездатності протягом дня. Принципи побудови розкладу уроків.
Гігієна навчально-виховного процесу. Серед факторів зовнішнього середовища, що впливають на організм, світло займає одне з перших місць. Світло впливає не тільки на орган зору, але й на весь організм у цілому. Ідея цілісності організму, яскраво виражена в роботах І. П. Павлова, підтверджується й реакціями організму у відповідь на вплив світла. Світло, впливаючи через орган зору, викликає збудження, що поширюється до більших півкуль кори головного мозку. Величезне значення світла в профілактиці зорового стомлення й найпоширеніших розладів зору, зокрема короткозорості, тому що саме в дитячому віці формується рефракція ока, що впливає на рівень зорових функцій і зорову працездатність. Тому в приміщеннях для дітей і підлітків повинні бути створені оптимальні умови освітлення. Несприятливі умови освітлення викликають погіршення загального самопочуття, зниження фізичної й розумової працездатності.Особливе гігієнічне значення має бактерицидна дія ультрафіолетових променів, що входять до складу спектра сонячного світла. Під впливом ультрафіолетових променів затримується розвиток бактерій, а при досить тривалому впливі бактерії гинуть. Особливо велика роль променистої енергії сонця у формуванні зростаючого організму. Активізуючи процеси обміну, вона сприяє правильному росту й розвитку. Ультрафіолетові промені, переводячи провітамін D, що перебуває в шкірі дитини, з недіяльного стану в діяльне, забезпечують нормальне кісткоутворення. Світло робить і психологічний вплив; достаток світла створює емоційно-припіднятий, радісний настрій. При виборі орієнтації дитячих установ виходять із умов сонячної радіації. Найбільш сприятливою орієнтацією у всіх кліматичних районах є південна й південно-східна.Повітряно-тепловий режим Одним з найважливіших факторів, який впливає на працездатність і стан здоров'я дітей, є повітряно-тепловий режим приміщення. 2- Коливання працездатності протягом дня.
Працездатність кожної людини піддається певним коливанням, які проходять в межах природного ритму.Перші можуть особливо добре працювати зранку, але швидко стомлюються в другій половині дня і мають відповідно більшу потребу в ранньому закінченні роботи. Другі входять в форму тільки ближче до полудня, їм краще всього пра-цюється вечорами (до глибокої ночі). Ні один із цих основних типів не працює краще або гірше іншого, просто вони працюють по-різному. Пік працездатності у них припадає на різні періоди дня.Після обіду, коли активно працює тонка кишка, наступає відомий спад продуктивності, який багато хто хоче побороти за допомогою кави. В цей час не потрібно працювати наперекір своєму ритму. Краще розслабитися з чашкою чаю і використати перерву для соціальних контактів та рутинної діяльності. Кожен із нас може пристосуватися до коливань своєї працездатності. Не намагайтесь працювати проти свого природного денного ритму (який Ви якщо і зможете поміняти, то незначно), а використайте ці закони у своєму розпорядку дня! У кожного із нас спостерігаються більш або менш суттєві відхилення від норми в індивідуальному графіку працездатності.Відповідно до коливань працездатності чергуйте напружену, відповідальну діяльність та менш важливу і ненапружену діяльність і менш відповідальні справи. Робіть щоденно що-небудьдля підтримання працездатності (зарядка, заняття спортом). Пам'ятайте завжди про те, що разом з працездатністю змінюється якість виконуваної Вами роботи. Найважливіші справи і справи, які вимагають найбільшої концентрованості, повинні знаходитись на найвищій точці Вашого графіка продуктивності, на самі кращі часи. Працюйте і живіть не всупереч, а відповідно до біологічних ритмів.
3- Принципи побудови розкладу уроків.
Урок – форма організації навчання, за якої навчальні заняття проводяться вчителем із групою учнів постійного складу, одного віку й рівня підготовленості протягом точно встановленого часу, за сталим розкладом. мовно кажучи, урок — це «відрізок» навчального процесу, який є закінченим за смислом, у часі й організаційно.
Від якості уроку залежить ефективність функціонування всієї школи. Тому багато теоретиків і практиків працюють над його вдосконаленням.
Загальні вимоги до уроку такі: • проведення уроку на основі сучасних наукових досягнень, передового педагогічного досвіду, закономірностей навчального процесу; • проведення уроку на основі методик гуманних дидактичних концепцій; • особистісна спрямованість, тобто забезпечення учням умов для самореалізації та ефективної навчально-пізнавальної діяльності з урахуванням їхніх інтересів, потреб, нахилів, здібностей та життєвих настанов;• оптимальне поєднання і системна реалізація на уроці дидактичних принципів.
Принцип побудови розкладу уроків потрібно складати так щоб учні не були перенавантажені.Обов’язково після наприклад уроку математики повинен бути урок на якому діти зможуть формувати свою власну думку,фантазувати і на якуму їм не прийдеться швидко мислити.
Тому розклад потрібно розробляти так щоб учні із задоволенням відвідували уроки.