
- •1)Анатомія людини-наука.Що вивчає форму і будову організму людини в цілому,його тканин,органів та с-м органів у взаємозв’язку з їхніми ф-ями що склалися в процесі онтогенезу та філогенезу.
- •4) Розрізняють 4типи тканин: епітеліальна, сполучна, м’язова, нервова. Епітеліальна тканина вкриває поверхню тіла, внутрішні органи,
- •7)Вік людини починає свій відлік з моменту народження і до смерті орг. Його умовно поділяють на певні періоди між якими нема чітких меж.Розрізняють вік хронологічний(часові параметри) і біологічний..
- •17.. У людини кора великих півкуль забезпечує такі функції:
- •1, 2 Шари кори великих півкуль забезпечують аналіз та синтез отриманої інформації, мають багато асоціативних волокон.
- •3, 4 Шари кори великих півкуль одержують інформацію від усіх органів та частин тіла за рахунок кортикопетальних волокон.
- •5, 6 Шари кори великих півкуль - це рухові нейрони, звідси починаються рухові шляхи, що включають кортикофу
- •19. Вегетативний відділ нервової системи здійснює свою діяльність за принципом безумовних і умовних вегетативних рефлексів.
- •21.Гіпофіз та його роль в регуляції ендокринної системи і розвитку організму.
- •22. Щитовидна залоза та вплив її гормонів на фізичний розвиток організму.
- •23. Вилочкова залоза, її вплив на ріст, статеве дозрівання та імунітет.
- •24. Внутрішньо-секреторна функція надниркових залоз.
- •25. Внутрішньо-секреторна функція підшлункової залози.
- •26. Внутрішньо-секреторна функція статевих залоз.
- •28. Типи з`єднань кісток.
- •30. Будова та вікові особливості скелету голови.
- •31. Будова та класифікація скелетних м`язів.
- •32. Основні групи м`язів, їх функціональне значення.
- •33. Функціональні властивості м`язів. Робота м`язів.
- •34.Стомлення м`язів при різних видах рухової активності.Профілактика перевтоми.
- •35.Постава та фактори, що їх визначають.
- •36.Порушення постави,їх профілактика.
- •37. Гігієчні вимоги до обладнання учбових приміщень та шкільних письмових знарядь. Вимоги до розсаджування дітей у школі.
- •38.Гіподинамія, її вплив на організм дітей.
- •39. Загальна характеристика сенсорних систем, їх значення і класифікація.
- •40.Зорова сенсорна система. Будова та функціональні характеристики ока.
- •41.Порушення функціональних характеристик ока, їх профілактика.
- •42. Гігієнічні вимоги до освітлення робочого місця учня, підручників, наочних посібників, технічних засобів навчання.
- •43.Будова та вікові особливості слухової сенсорної системи.
- •44.Механізм передачі та сприйняття звуку.
- •45.Гігієна слуху дітей
- •46.Значення слуху у формуванні мови
- •47.Сенсорна функція шкіри.
- •48) Рухова та вестибулярна сенсорні системи
- •49.Нюхова та смакова сенсорні системи
- •50.Вища нервова діяльність.Роль праць Сеченова та Павлова у дослідженні внд.
- •59) Типологічні особливості вищої нервової діяльності
- •60. Фізіологічна характеристика сну. Біологічний «сон – бадьорості». Гігієна сну у дітей.
- •61. Гігієна навчально – виховного процесу. Коливання працездатності протягом дня. Принципи побудови розкладу уроків.
- •62.Значення та будова системи кровообігу
- •65. Будова і функції тромбоцитів. Зсідання крові
- •66. Захисні властивості крові. Імунітет
- •70.Фізіологічні властивості серцевого мяза
- •71.Провідна серцева система. Серцевий цикл.
- •74)Механізм вдиху і видиху.
- •75) Нейрогуморальна регуляція дихання.
- •V етап – використання енергії атф на виконання різноманітних функцій організму й виведення з нього кінцевих продуктів обміну.
- •82) Білки є своєрідним будівельним матеріалом для пластичних процесів (структурний метаболізм) та для ферментів, які забезпечують усі обмінні процеси.
- •88 Будова і функції шкіри.Вікові особливості терморегуляції.Гігієна шіри.
43.Будова та вікові особливості слухової сенсорної системи.
Будова слухового аналізатора:
рецепторний апарат у вусі ( внутрішньому);
слуховий нерв;
слухова зона кори великих півкуль (вискова доля).
Вухо – орган слуху і рівноваги, включає:
зовнішнє вухо: вушна раковина, яка вловлює звукові коливання і спрямовує їх у зовнішній слуховий прохід. Вушна раковина утворена еластичним хрящем, зовні вкритим шкірою. У людини вушні м’язи розвинуті слабко і вушна раковина майже нерухома. Шкіра зовнішнього слухового проходу покрита тонкими рідкими волосками. У слуховий прохід відкриваються протоки залоз, що виробляють вушну сірку. І волоски, і вушна сірка виконують захисну функцію;
середнє вухо. У його порожнині відбувається посилення звукових коливань. Складається з: барабанної перетинки, барабанної порожнини (заповненої повітрям), слухових кісточок – молоточка, наковальні, стремінця, євстахієвої труби.
внутрішнє вухо. Розташоване у кам’янистій частині скроневої кістки. Утворене кістковим лабіринтом, всередині якого є перетинчастий лабіринт із сполучної тканини. Між кістковим і перетинчастим лабіринтом міститься рідина – перилімфа, а всередині перетинчастого лабіринту – ендолімфа.
Кістковий лабіринт складається з:
завитки;
переддвер’я;
півколових каналів.
Завитка належить тільки звукосприймаючому апарату, півколові канали є частиною лише вестибулярного апарату, переддвер’я належить і до органу слуху, і до органу рівноваги.
Орган слуху і рівноваги починає розвиватися з третього тижня ембріонального розвитку. У новонародженої дитини зовнішній слуховий прохід короткий і вузький, барабанна перетинка відносно товстіша. Барабанна порожнина заповнена амніотичною рідиною, яка з часом розсмоктується. Слухова труба у дітей ширша і коротша, ніж у дорослих, що створює особливі умови для попадання мікроорганізмів у порожнину середнього вуха. Внутрішнє вухо у новонародженого розвинуте добре. Новонароджена дитина реагує на голосні звуки здриганням, зміною дихання, припиненням плачу. Виразним слух у дітей стає на кінець 2-3 місяця після народження.
44.Механізм передачі та сприйняття звуку.
звукові хвилі через вушну раковину попадають в зовнішній слуховий прохід, викликають коливальні рухи барабанної перетинки;
коливання барабанної перетинки передаються слуховим кісточкам, рухи яких викликають вібрацію основи стремінця, яке закриває овальне вікно
рухи основи стремінця овального вікна коливають перилімфу, її коливання передаються ендолімфі
коливання ендолімфи спричиняє коливання основної мембрани. При рухах основної мембрани і ендолімфи покривна мембрана всередині завиткової протоки з певною силою і частотою торкається мікроворсинок рецепторних клітин, які збуджуються;
збудження передається з рецепторних клітин іншим нервовим клітинам, які лежать в спіральному вузлі завитки, аксони яких утворюють слуховий нерв;
імпульси по волокнам переддверно – завиткового нерва поступають до ядер мосту. Тут відбувається розрізнення характеру звуку, його сили, висоти.