
- •1)Анатомія людини-наука.Що вивчає форму і будову організму людини в цілому,його тканин,органів та с-м органів у взаємозв’язку з їхніми ф-ями що склалися в процесі онтогенезу та філогенезу.
- •4) Розрізняють 4типи тканин: епітеліальна, сполучна, м’язова, нервова. Епітеліальна тканина вкриває поверхню тіла, внутрішні органи,
- •7)Вік людини починає свій відлік з моменту народження і до смерті орг. Його умовно поділяють на певні періоди між якими нема чітких меж.Розрізняють вік хронологічний(часові параметри) і біологічний..
- •17.. У людини кора великих півкуль забезпечує такі функції:
- •1, 2 Шари кори великих півкуль забезпечують аналіз та синтез отриманої інформації, мають багато асоціативних волокон.
- •3, 4 Шари кори великих півкуль одержують інформацію від усіх органів та частин тіла за рахунок кортикопетальних волокон.
- •5, 6 Шари кори великих півкуль - це рухові нейрони, звідси починаються рухові шляхи, що включають кортикофу
- •19. Вегетативний відділ нервової системи здійснює свою діяльність за принципом безумовних і умовних вегетативних рефлексів.
- •21.Гіпофіз та його роль в регуляції ендокринної системи і розвитку організму.
- •22. Щитовидна залоза та вплив її гормонів на фізичний розвиток організму.
- •23. Вилочкова залоза, її вплив на ріст, статеве дозрівання та імунітет.
- •24. Внутрішньо-секреторна функція надниркових залоз.
- •25. Внутрішньо-секреторна функція підшлункової залози.
- •26. Внутрішньо-секреторна функція статевих залоз.
- •28. Типи з`єднань кісток.
- •30. Будова та вікові особливості скелету голови.
- •31. Будова та класифікація скелетних м`язів.
- •32. Основні групи м`язів, їх функціональне значення.
- •33. Функціональні властивості м`язів. Робота м`язів.
- •34.Стомлення м`язів при різних видах рухової активності.Профілактика перевтоми.
- •35.Постава та фактори, що їх визначають.
- •36.Порушення постави,їх профілактика.
- •37. Гігієчні вимоги до обладнання учбових приміщень та шкільних письмових знарядь. Вимоги до розсаджування дітей у школі.
- •38.Гіподинамія, її вплив на організм дітей.
- •39. Загальна характеристика сенсорних систем, їх значення і класифікація.
- •40.Зорова сенсорна система. Будова та функціональні характеристики ока.
- •41.Порушення функціональних характеристик ока, їх профілактика.
- •42. Гігієнічні вимоги до освітлення робочого місця учня, підручників, наочних посібників, технічних засобів навчання.
- •43.Будова та вікові особливості слухової сенсорної системи.
- •44.Механізм передачі та сприйняття звуку.
- •45.Гігієна слуху дітей
- •46.Значення слуху у формуванні мови
- •47.Сенсорна функція шкіри.
- •48) Рухова та вестибулярна сенсорні системи
- •49.Нюхова та смакова сенсорні системи
- •50.Вища нервова діяльність.Роль праць Сеченова та Павлова у дослідженні внд.
- •59) Типологічні особливості вищої нервової діяльності
- •60. Фізіологічна характеристика сну. Біологічний «сон – бадьорості». Гігієна сну у дітей.
- •61. Гігієна навчально – виховного процесу. Коливання працездатності протягом дня. Принципи побудови розкладу уроків.
- •62.Значення та будова системи кровообігу
- •65. Будова і функції тромбоцитів. Зсідання крові
- •66. Захисні властивості крові. Імунітет
- •70.Фізіологічні властивості серцевого мяза
- •71.Провідна серцева система. Серцевий цикл.
- •74)Механізм вдиху і видиху.
- •75) Нейрогуморальна регуляція дихання.
- •V етап – використання енергії атф на виконання різноманітних функцій організму й виведення з нього кінцевих продуктів обміну.
- •82) Білки є своєрідним будівельним матеріалом для пластичних процесів (структурний метаболізм) та для ферментів, які забезпечують усі обмінні процеси.
- •88 Будова і функції шкіри.Вікові особливості терморегуляції.Гігієна шіри.
42. Гігієнічні вимоги до освітлення робочого місця учня, підручників, наочних посібників, технічних засобів навчання.
Достатня кількість світла не тільки забезпечує нормальну життєдіяльність організму, але надає організму оптимальний життєвий тонус. Сила біологічного впливу світла на організм залежить від довжини хвилі ділянки спектру, інтенсивності та кількості випромінювання.Як відомо, освітлення може бути природним (енергія сонячного світла) і штучним (переважно це лампи розжарювання і люмінесцентні лампи). Коли у приміщеннях є одночасно природне і штучне освітлення, говорять про змішане освітлення.Шкільне освітлення має відповідати таким вимогам:
Достатність — визначається розміром вікон, орієнтацією їх відносно сторін світу, розташуванням затіняючих об'єктів, чистотою і якістю скла, кількістю і потужністю джерел штучного освітлення.2.Рівномірність — залежить від розташування вікон, конфігурації класного приміщення, контрастності кольорів стін, обладнання і навчальних матеріалів. Забарвлення приміщення, меблів і робочого обладнання у світлі, теплі тони при оптимальному освітленні позитивно впливає на зорові функції і працездатність.
Відсутність тіней на робочому місці — залежить від напрямку падіння світла (світло, яке падає зліва, виключає тіні від руки, верхнє світло є безтіньовим).
Відсутність сліпучості — визначається наявністю поверхонь із високим коефіцієнтом відображення (поліровані меблі, засклені шафи тощо). Нерівномірне штучне і природне освітлення з відблиском робочих поверхонь негативно впливає на зорові функції і зменшує працездатність школярів.
Відсутність перегріву приміщення — залежить від наявності та сили прямих сонячних променів і типу ламп. Різке сонячне світло і тривала інсоляція несприятливо впливають на стан зорових функцій і працездатність учнів.Штучне освітлення нормується або за рівнем освітлення на робочому столі, який вимірюється люксметром, або за питомою потужністю світлового потоку, яка визначається за відношенням сумарної потужності ламп до площі підлоги.
За умови дотримання норми освітленості робочого місця в дітей і підлітків поліпшується швидкість читання. Дуже низький рівень освітлення (близько 30 лк) зменшує стійкість ясного бачення майже на 70 %, тоді як зниження цієї функції при освітленні робочої поверхні, що становить 200 лк, не перевищує 15 %. Рівень природного освітлення класного приміщення перш за все залежить від розміру вікон. Крім загального освітлення, у навчальних приміщеннях повинно забезпечуватися додаткове місцеве освітлення класних дощок, столів у читальному залі тощо.
Високі квіти на підвіконні суттєво зменшують освітленість. Брудне вікно зменшує освітленість на 50-70 %, тому у навчальних приміщеннях їх слід мити не рідше 3-4 разів на рік ззовні і 1-2 рази на місяць зсередини.
Особливу увагу потрібно приділяти освітленню в кабінетах інформатики й обчислювальної техніки (комп'ютерних класах). При люмінесцентному освітленні рівень освітленості повинен бути близько 500 лк. Місцеве освітлення при роботі з комп'ютерами не застосовується.Якість книжок і наочного приладдя також впливає на стан зорового апарату. Згідно з гігієнічними вимогами, книжки для учнів повинні мати такі формати: 168x215,143x215,143x200 і 128x200 мм. Папір має бути високої якості та виключати можливість мікробного забруднення. Він повинен мати рівну, гладеньку, чисту поверхню, не просвічуватися і не бути глянсуватим. Шрифт у книжках мусить бути інтенсивним, рівномірним і чітким, що досягається за допомогою чорної неблискучої фарби, а також простим, без додаткових штрихів і прикрас. У книжках для учнів 1-2 класів висота літер повинна дорівнювати 2,75-2,90 мм, у підручниках, призначених для 3-4 класів висота літер має становити 1,5-2,0 мм, а у підручниках для 5-11 класів 1,7 мм.