1)Анатомія людини-наука.Що вивчає форму і будову організму людини в цілому,його тканин,органів та с-м органів у взаємозв’язку з їхніми ф-ями що склалися в процесі онтогенезу та філогенезу.

Вікова фізіологія — наука, що вивчає особливості життєдіяльності організму людини в різні вікові періоди. Вона вивчає функції органів, систем органів, організму в цілому в міру його росту і розвитку, особливості цих функцій на кожному віковому етапі.

Осн.завдання:полягаэ в розкритті законів життєдіяльності живого організму та керування ними.

Шкільна гігієна — наука, що вивчає особливості взаємодії організму дитини із навколишнім середовищем для розробки гігієнічних нормативів, вимог, стандартів, спрямованих на охорону і зміцнення здоров’я дітей і підлітків.

2) Організм людини є цілісною, складною, системою, що виконує різноманітні функції. Він включає в себе підсистеми і системи, які об’єднані спільністю будови і виконуваною функцією: клітини, тканини, органи, системи органів. Клітина - структурна і функціональна одиниця людського організму(виконують функції росту і розмноження, здатні до самовідтворення, регенерації і пристосування до навколишнього середовища.Клітини утворюють тканини. Тканина - сукупність клітин та міжклітинної речовини, подібних за будовою, функціями, які мають спільне походження. 4типи тканин: епітеліальна(вкриває поверхню тіла, внутрішні органи, вистеляє порожнисті органи травної, дихальної, сечостатевої систем, утворює залози), сполучна(захисна і опорна ф-я), м’язова(здатність до скорочення), нервова(подразливість і провідність)

Орган - частина тіла, яка має певну форму і будову, займає постійне положення в тілі і виконує одну або декілька специфічних функцій (наприклад, нирки - виділення, серце - перекачує кров). Система органів - це об’єднання органів або фізіологічних систем для одержання корисного для організму результату.( надходження кисню до клітин і виведення з них вуглекислого газу здійснюється завдяки спільній діяльності фізіологічних систем крові, кровообігу, дихання)

3) Кожна клітина оточена клітинною оболонкою. Клітинна оболонка є бар'єром, що визначає, які речовини можуть виходити з клітини або проникати в неї іззовні.Під клітинною оболонкою міститься: цитоплазма - внутрішнє середовище клітини. Органели(мітохондрії, комплекс Гольджі(накопичення), Ендоплазматична сітка (синтез білка) лізосоми,(перетравлення реч.)- це постійно присутні структури клітини, які мають характерну будову, властиву лише відповідній органелі та виконують життєво важливі функції. Клітинне ядро є обов’язковим компонентом клітини.

У багатоклітинних організмах клитини розмножуються поділом. Розрізняють прямий поділ клітини та ядра — амітоз) найпростіший спосіб поділу, при якому спочатку ділиться ядро, а потім — цитоплазма. ) і непрямий — мітоз.( починається з профази, в процесі якої формується мітотичний апарат.)Розмноження статевих клітин називають мейозом.

4) Розрізняють 4типи тканин: епітеліальна, сполучна, м’язова, нервова. Епітеліальна тканина вкриває поверхню тіла, внутрішні органи,

вистеляє порожнисті органи травної, дихальної, сечостатевої систем, утворює залози.Особливості: - складається майже виключно з клітин, міжклітинної реч мало. Покривний епітелій утворює суцільні пласти.

Епітеліальні тканини поділяються на одношарові і багатошарові..

Особливості сполучних тканин:багато міжкліт. Реч., За своїми функціями сполучні тканини поділяються на дві групи:1)тканини з переважно трофічними і захисними функціями (кров і лімфа, ретикулярна тканина і ендотелій);2)тканини переважно з сполучними і опорними функціями (власне сполучна тканина, хрящова і кісткова тканини). Основна властивість м’язової тканини - скоротливість. М’язові тканини становлять близько 45% маси тіла дорослої людини. Побудовані з клітин видовженої форми, в яких містяться спеціальні органели - міофібрили, які забезпечують процес скорочення, завдяки чому і відбувається рух( кровообіг, пересування їжі в травному тракті, робота серця, переміщення організму або його частин у просторі). Розрізняють поперечно-посмуговану (забезпечує рух кісток у суглобах), гладеньку (здійснює рух внутрішніх органів -кишечнику, шлунка), серцеву м’язову тканину (виконує важливу функцію скорочення серця).

Нервова тканина володіє такими високоспеціалізованими властивостями, як подразливість і провідність. Вона виконує функції сприймання, переробки, збереження і передачі інформації, що поступає від зовнішнього середовища і від внутрішніх органів, забезпечує регуляцію і узгодження діяльності всіх систем організму.Складається з нейронів(будова нейрона) Нервова клітина оточена плазматичною мембраною, яка здатна сприймати зовнішні подразнення, проводити збудження, забезпечувати обмін речовин між клітиною і оточуючим середовищем

5) Організм людини є цілісною, складною, динамічною системою, що виконує різноманітні функції. Він включає в себе ієрархічно організовані підсистеми і системи, які об’єднані спільністю будови і виконуваною функцією: клітини, тканини, органи, системи органів.Цілісна єдність організму підтримується гуморальним регулюванням,через кров.Різні органи нашого тіла виділяють речовини ,які надходять у кров,і вона розносить їх до всіх клітин,тканин і органів.Поняття про організм як єдине ціле включає взаємозвзок нервового і психічного(недостататній розвиток щитовидної залози призводить до розумової відсталості)

Гуморальна регуляція — один із механізмів координації процесів життєдіяльності. Він здійснюється через рідкі середовища організму (кров, лімфу або тканинну рідину) з допомогою біологічно активних речовин (гормонів), які виділяють спеціальні клітини, тканини і органи.

Нервова регуляція — регулює діяльність клітин і органів, об’єднує їх в одне ціле — організм, і забезпечує його взаємозв’язок з оточуючим середовищем

6) Кожна людина під час індивідуального розвитку проходить 3 етапи:дозрівання,зрілий вік,старіння.Дозріванння дитячого організму супроводжується процесами росту розвитку та формотворенням.Ріст-кількісні зміни ,які проявляються в збільшенні маси та розмірів тіла внаслідок збільшення к-сті клітин та їх лінійного розтягування і диференціювання.

Розвиток-якісні зміни що приводять до формування людського організму або його окремих частин.Формотворення-процес зміни пропорцій тіла у процесі росту та розвитку.Процеси росту і розвитку характеризуються безперервністю,нерівномірністю,гетерохронністю,та індивідуальністю.