1.-

2. Охорона праці — це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності (праці).

3. Основною метою охорони праці є :

1) запобігання травматизму та професійних захворювань;

2) створення безпечних і нешкідливих умов праці;

3) збереження здоров’я та працездатності;

4) підвищення продуктивності праці;

5) попередження аварійних ситуацій.

4. Несприятливі виробничі фактори (чинники) поділяються на:

1. шкідливий виробничий фактор — небажане явище, що супроводжує виробничий процес, вплив якого на працюючого може призвести до погіршення самопочуття, зниження працездатності, захворювання (виробничо зумовленого чи професійного) і навіть смерті, як результату захворювання;

2. небезпечний виробничий фактор – небажане явище, що супроводжує виробничий процес, дія якого за певних умов може призвести до травми або іншого раптового погіршення здоров’я працівника (гострого отруєння, гострого захворювання) і навіть до раптової смерті.

5. За природою дії небезпечні та шкідливі виробничі чинники поділяються на

такі групи: фізичні, хімічні, біологічні, психофізіологічні та соціальні.

6. Небезпечною виробничою зоною називають : простір, де постійно діють або періодично виникають небезпечні й шкідливі виробничі фактори, які можуть впливати на людину.

7. Небезпечні виробничі зони можуть бути : небезпечні виробничі зони можуть бути постійними або тимчасовими. Вони характеризуються геометричними розмірами, а змінні зони — ще й імовірністю виникнення. Небезпечні виробничі зони можуть бути локальними (розміри яких співвідносні з розмірами людини) і розгорнутими (розміри яких суттєво перевищують розміри людини).

8. Під хронічним професійним захворюванням розуміють: захворювання, що

виникло внаслідок провадження професійної діяльності працівника та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих факторів виробничого

середовища і трудового процесу, пов'язаних з роботою.

9. За видом агента, що призвів до травмування виробничі травми поділяють на : механічні, термічні, хімічні, променеві, електричні, комбіновані та ін.;

10. До нещасних випадків пов'язаних з виробництвом (виробничого характеру)

належать такі, що сталися під час: на такі, що пов’язані з виробництвом і не

пов’язані з виробництвом.

11. До нещасних випадків невиробничого характеру,які підлягають розслідуванню,належать такі, що сталися під час:

1) прямування на роботу чи з роботи пішки, на громадському, власному або іншому транспортному засобі, що не належить підприємству, установі або організації і не використовувався в інтересах цієї організації;

2) переміщення повітряним, залізничним, морським, внутрішнім водним, автомобільним транспортом, в електротранспорті, метрополітені, на канатній дорозі, фунікулері та на інших видах транспортних засобів;

3) виконання громадських обов'язків (рятування людей, захист власності, правопорядку тощо, якщо це не входить до службових обов'язків);

4) виконання донорських функцій;

5) участі в громадських акціях (мітингах, демонстраціях, агітаційно-пропагандистській діяльності тощо);

6) участі у культурно-масових заходах, спортивних змаганнях;

7) проведення культурних, спортивних та оздоровчих заходів, не пов'язаних з навчально-виховним процесом у навчальних закладах;

8) використання газу у побуті;

9) вчинення протиправних дій проти особи, її майна;

10) користування або контакту із зброєю, боєприпасами та вибуховими матеріалами;

11) виконання робіт у домашньому господарстві, використання побутової

техніки;

12) стихійного лиха;

13) перебування в громадських місцях, на об'єктах торгівлі та побутового обслуговування, у закладах лікувально-оздоровчого, культурно-освітнього та

спортивно-розважального призначення, в інших організаціях, а також у рекреаційних зонах;

14) контакту з тваринами (у тому числі птахами, плазунами, комахами тощо) та рослинами (у тому числі грибами, водоростями тощо), що призвело до ушкодження здоров'я або смерті потерпілих;

15) споживання (використання) нехарчової продукції.