
- •16. Маркетингові дослідження як головний інструмент, що забезпечує функціонування концепції маркетингу.
- •18. Види маркетингової інформації. Характеристика методів збору первинної маркетингової інформації.
- •Кількісні методи дослідження, що застосовуються в маркетинговій діяльності.
- •20. Панельний метод опитування.
- •Якісні методи дослідження в збирання маркетингової інформації.
- •Спостереження як метод дослідження.
- •Ринкова кон’юнктура, необхідність її вивчення.
- •Визначення місткості ринку.
- •25. Сегментація та її значення для п-ва. Умови ефективної сегм ринку
- •Необхідність та методи прогнозування розвитку ринку.
- •Поведінки покупців на споживчому ринку та спроби її моделювання.
- •Визначення та врахування в практиці маркетингової діяльності факторів впливу на поведінку споживача.
- •Характеристика процесу обґрунтування та розробки рішення щодо придбання товарів кінцевими споживачами.
- •Особливості розвитку індустріального ринку. Основні риси попиту на промислові товари.
- •Споживачі промислової продукції. Специфіка поведінки споживачів на промисловому ринку.
- •Розробка рішення про купівлю на промисловому ринку.
- •Конкуренція як найважливіша характеристика та атрибутивна ознака ринку, врахування її в організації маркетингової діяльності. Види конкуренції.
- •Значення Майкла Портера в розробці теорії конкуренції. П’ять сил конкуренції.
- •Класифікація методів конкуренції.
- •Методи визначення конкурентноздатності товарів.
- •Особливості розуміння товару з точки зору маркетингу. Доцільність визначення рівнів товару.
- •Класифікація споживчих товарів. Значення класифікації товарів для організації збуту товарів.
- •Якість товарів та способи її забезпечення.
Необхідність та методи прогнозування розвитку ринку.
Прогноз — це передбачення майбутнього, що базується на відомих тенденціях та фактах і виконується на основі екстраполяцій.
Більш-менш достовірний прогноз кон'юнктури ринку для більшості товарів проводиться на строк 6-18 місяців.
Передусім - це аналіз еволюції ринкової ситуації, можливостей і загроз зовнішнього середовища. Мета - знайти оптимальне своєчасне рішення щодо адаптації фірми до можливих змін. Отже, метою прогнозування є прогноз появи нових потреб, змін уподобань споживачів, можливих дій конкурентів, змін у законодавстві, політичних змін, кон'юнктури ринку в цілому і окремих показників, що формують її, тощо. Особлива увага в прогнозуванні розвитку ринку приділяється прогнозуванню попиту.
Розглянемо методи прогнозування. їх можна поділити на дві групи - кількісні та якісні.
До кількісних методів відносять: метод екстраполяції тренда - це метод прогнозування на основі статистичного аналізу часових рядів, за якого обчислюють значення економічних показників (наприклад, обсягу продажу) за межами наявних фактичних даних, виходячи з припущення, що виявлена тенденція зберігатиметься й надалі. тренд - загальна тенденція зміни показників за певний період часу. (див рис)
o метод згладжування за експонентою- прогноз попиту, базується на середньозваженому значенні обсягу продажу за певну кількість попередніх періодів;
o методи кореляційно-регресивного аналізу - Прогнозування попиту можливе також, якщо знайдено статистичну модель, яка характеризує залежність між обсягом продажу та незалежними змінними, що впливають на його величину.;
o прогноз на основі індикаторів;
o нормативний метод;
o метод частки ринку;
o метод стандартного розподілу ймовірностей.
Поведінки покупців на споживчому ринку та спроби її моделювання.
П
оведінки
споживачів — це концептуальні схеми,
які систематизують інформацію про те,
як і чому приймаються рішення про купівлю
товарів (послуг).
Прийняття рішень
споживачем про купівлю здійснюється
внаслідок впливу таких груп чинників:чинники
зовнішнього впливу, у тому числі
маркетинговий інструментарій та зовнішнє
соціально-економічне середовище;чинники
так званої чорної скриньки
споживачів;ситуаційні впливи.
Розуміння проблеми купівлі товару можебути простим (констатація браку в споживача певних товарів) або складнішим (відчуття дискомфорту, погіршання іміджу), що констатується самостійно або стимулюється зовнішніми чинниками (наприклад, рекламою).
Розуміння проблеми підводить споживача до пошуку інформації стосовно способів та методів її розв'язання. Спочатку намагання знайти інформацію у власному досвіді. Якщо цього замало, починається зовнішній пошук (періодичні видання, рекламні буклети, виставки, презентації, досвід інших споживачів тощо).
Оцінювання альтернатив здійснюється на підставі використання об'єктивних (функціональні характеристики продукції, упаковка, ціна, якість) і суб'єктивних критеріїв (престиж торгової марки, імідж, унікальність, популярність). Однак досить часто споживач приймає рішення — вибирає альтернативу — імпульсивно, тобто стихійно, під впливом емоцій та почуттів, а не Фактів. Саме так здійснюється близько третини всіх купівель.
Останній етап цього процесу — поведінка після купівлі, тобто порівнювання споживачем придбаного товару зі своїми надіями чи сподіваннями.
Згідно з теорією Ховарда і Шета існують три варіанти процесу прийняття рішень про купівлю
ситуаційними впливами є:
фізичне оточення: географічне розміщення виробництва чи торговельного закладу, його оформлення, звуки, запахи, освітлення, зовнішній вигляд товару тощо;
соціальне оточення: присутність інших людей, їхні особисті якості, поведінка;
час купівлі: день, тиждень, година доби, місяць, сезон, кількість днів до чи після виплати заробітної плати;
мета купівлі: для кого чи для чого купується товар;
психологічний стан: добрий чи поганий настрій, добре самопочуття чи втома; інформаційне забезпечення: рівень інформаційного забезпечення, організація та форма надання інформації.
Для вивчення етапів процесу прийняття рішень про купівлю, міри їхньої значущості, ситуаційних впливів можуть бути використані такі методи:
інтроспекції — спроба уявити себе на місці покупця;
ретроспекції — опитування покупців про те, що сприяло купівлі товарів у минулому;
проспекції — опитування покупців про те, як саме вони хочуть здійснити купівлю;
уявлень — опитування споживачів, як вони собі уявляютьідеальний процес купівлі.
Важливим моментом побудови моделі поведінки споживачів є визначення групи чинників зовнішнього впливу:інструменти та методи маркетингової політики, у тому числі цінової, товарної, комунікаційної та розподільної. До цієї групи відносять також чинники соціокультурного впливу, а саме:
культуру — сукупність матеріальних та духовних цінностей,
субкультуру — релігійні, етнічні, расові, національні підгрупи в рамках загальної (національної) культури;
соціальні класи — відносно постійні й однорідні суспільні групи, що об'єднують людей з подібними інтересами, цінностями, поведінкою і способом життя;
референтні групи — сукупності людей, які можуть впливати на позицію споживача (партії, релігійні організації, клуби, общини, друзі, співробітники). чорної скриньки споживачів.
З-поміж них можна назвати такі, як:
мотиви — чинники, які стимулюють людину до певних дій з метою задоволення потреб;
психологія особистості — сукупність відмітних психологічних характеристик людини, що обумовлює її відносно постійні і послідовні реакції на впливи чинників навколишнього середовища;
спосіб життя — форма буття людини в світі, яка виражається в її діяльності, інтересах, поглядах;
сприйняття — процес, за допомогою якого людина вибирає, організує чи інтерпретує інформацію для створення виразної картини навколишнього середовища; ризики — ймовірність пізнішої негативної оцінки людиною зробленої нею покупки;
орієнтація — потенційна готовність людини у відповідний спосіб реагувати на дію чинників навколишнього бізнес-середовища;
емоції— приємні чи неприємні відчуття, психологічні збудження, які впливають на сприйняття, працездатність і поведінку споживачів;
пізнавальні дисонанси — суперечність між уявленнями споживача про товари і його справжньою якістю, що виявляється вже після придбання товару.