1.7. Аналіз використання основних виробничих фондів

Основні засоби (ОЗ) (в економічній літературі і на практиці – основні фонди) є одним з найважливіших чинників виробництва.

Аналіз основних фондів виконують в декількох напрямах, розробка яких в комплексі дозволяє дати оцінку структури, динаміки і ефективності використання ОС і довгострокових інвестицій.

Вибір напрямів аналізу і реальних аналітичних завдань визначається потребами управління, що складає основу фінансового і управлінського аналізу, хоча чіткого кордону між цими видами аналізу немає.

Джерелами інформації для проведення аналізу є: ф. №11 “Звіт про наявність і рух ОС”, ф. БМ “Баланс виробничої потужності”, ф.№7-ф “Звіт про запаси невстановленого устаткування”, інвентарні картки обліку ОС і ін.

Дані про наявність, знос і рух ОС служать основним джерелом інформації для оцінки виробничого потенціалу підприємства.

Оцінка руху ОС проводиться на основі коефіцієнтів, які аналізуються в динаміці за ряд років.

Оцінка ефективності використання основних засобів заснована на вживанні загальної для всіх ресурсів технології оцінки, яка передбачає розрахунок і аналіз показників віддачі і ємкості.

Показники віддачі характеризують вихід готової продукції на 1 крб. ресурсів.

Показники ємкості характеризують витрати або запаси ресурсів на 1 крб. випуску продукції.

Під запасами ресурсів розуміють готівковий об'єм ресурсів на звітну дату по балансу, під витратами – поточні витрати ресурсів, зокрема по основних засобах – амортизація.

При зіставленні запасів ресурсів з об'ємом виручки за період необхідно розрахувати середню величину запасів на той же період.

Узагальнювальним показником ефективності використання основних засобів є фондовіддача (ФВ) [55]:

(3.22)

При розрахунку показника враховуються власні і орендовані ОС, не враховуються ОС, що знаходяться на консервації і здані в оренду.

Показник фондовіддачі аналізують в динаміці за ряд років, тому об'єм продукції коректують на зміну цін і структурних зрушень, а вартість ОС - на коефіцієнт переоцінки.

Підвищення фондовіддачі веде до зниження суми амортизаційних відрахувань, що доводяться на один рубель готової продукції або амортизаційної ємкості.

Зростання фондовіддачі є одним з чинників інтенсивного зростання обсягу випуску продукції (ВП). Цю залежність описує факторна модель [55]:

(3.23)

На основі факторної моделі розраховують приріст обсягу випуску за рахунок збільшення ОС і зростання фондовіддачі [55]:

(3.24)

Приріст випуску продукції за рахунок фондовіддачі можна розрахувати способом абсолютних різниць [55]:

(3.25)

(3.26)

або інтегральним методом [55]:

(3.27)

(3.27)

де ОЗ₀, ОЗ₁ – вартість основних засобів в базисному і звітному періоді відповідно;

ФВ₀,ФВ₁ – фондовіддача базисного і звітного періоду відповідно.

Для розробки технологічної політики підприємства необхідний поглиблений факторний аналіз показників ефективності використання ОС і в першу чергу фондовіддачі.

Аналіз використання устаткування. Аналіз роботи устаткування заснований на системі показників, що характеризують його використання за чисельністю, часом роботи і потужності.

Для аналізу кількісного використання устаткування його групують по мірі використання.

Для характеристики міри залучення устаткування розраховують:

- коефіцієнт використання парку наявного устаткування (К_н) [52]:

(3.28)

- коефіцієнт використання парку встановленого обладнання (К_в) [52]:

(3.29)

- коефіцієнт використання устаткування зданого в експлуатацію (К_е) [52]:

(3.30)

Якщо значення показників близькі до одиниці, то устаткування використовується з високою мірою завантаження, а виробнича програма відповідає виробничій потужності.

Для характеристики екстенсивного завантаження устаткування аналізують використання устаткування за часом: баланс часу роботи і коефіцієнт його змінності.

Рівень внутрішньозмінного використання устаткування характеризує коефіцієнт завантаження устаткування К_з, який дозволяє оцінити втрати часу роботи устаткування із-за планово-запобіжних ремонтів і т.д [52]:

або або (3.30)

Рівень умовного використання устаткування характеризує коефіцієнт змінності (К_зм) [52]:

(3.31)

Під інтенсивним завантаженням устаткування розуміють оцінку його продуктивності. Коефіцієнт інтенсивного навантаження устаткування (Кі) визначається [52]:

(3.32)

Узагальнювальним показником, що характеризує комплексне використання устаткування, є показник інтегрального навантаження (К_інт) [52]:

(3.33)

Під виробничою потужністю підприємства розуміють можливий випуск продукції при досягнутому або наміченому рівні техніки, технології і організації виробництва. Міра використання виробничих потужностей характеризується наступними коефіцієнтами [52]:

(3.34)

(3.35)

(3.36)

В ході аналізу вивчається динаміка цих показників, виконання плану по їх рівню і причини змін: наприклад, введення в дію нових і реконструкція старих підприємств, технічне переоснащення виробництва, скорочення виробничих потужностей.

Аналізується рівень використання виробничих площ підприємства: випуск продукції в крб. на 1 м² виробничої площі.

Одним з найважливіших чинників, що роблять вплив на ефективність використання ОЗ, є поліпшення використання виробничих потужностей підприємства і його підрозділів. Аби встановити взаємозв'язок між фондовіддачею і виробничою потужністю, використовують наступну факторну модель [52]:

(3.37)

де ВП - об'єм продукції, прийнятий для розрахунку;

ВП_oз - основна (профільна) продукція підприємства;

W - середньорічна виробнича потужність.

Ця формула дозволяє визначити вплив на динаміку фондовіддачі зміни рівня спеціалізації підприємства ( ); коефіцієнта використання виробничої потужності ( ); фондовіддачі активної частини ОЗ, обчисленої по виробничій потужності ( ); долі активної частини фондів в загальній їх вартості ( ).