Робота кру.

Державне контрольно-ревізійне управління створено при Міністерстві Фінансів України. Головним завданням його є здійснення державного контроля за витрачанням коштів і матеріальних цінностей, їх збереженням, стоном і достовірністю бухгалтерського обліку і звітності.

Головне контрольно-ревізійне управлінняочолює заступник міністра фінансів України, яке має право:

• Проводити інвентаризацію грошей, цінних паперів, сировини;

• Обстеження складів, пов’язаних з ревізією;

• Припиняти операції на рахунках у банках;

• Залучати кваліфікованих фахівців для контрольно-ревізійних процедур;

• Одержання від НБУ та його установ необхідні відомості, копії документів, довідки про банківські операції;

• Одержувати від посадових осіб письмові пояснення у ході ревізії;

• Висувати керівникам вимоги щодо усунення порушень;

• Стягувати у дохід кошти, одержані за незаконними угодами;

• Накладати на керівників адміністративні стягнення у випадках порушень;

• Застосовувати до підприємства фінансові санкції, передбачені законодавством;

Посадові особи КРУ є представниками органів державної виконавчої влади.законні вимоги ревізорів є обов’язковими для виконання посадовими особами об’єктів, які ревізують.

Перевірка діяльності підприємства іншими органами.

Зміст фінансово-господарського контролю появляється у сфері макро- і мікроекономіки господарської діяльності. У сфері макроекономіки функціонує державний фінансово-економічний контроль, який здійснює Розрахункова палата ВРУ. На рівні мікроекономіки функціонує фінансово-господарський контроль, який здійснюють: Державна контрольно-ревізійна служба України, контрольно-ревізійні підрозділи власників капіталу, незалежні аудиторські організації.

Мета фінансово-господарського контролю – сприяє раціональному використанню засобів і предметів праці для одерження найбільшого прибутку.

Завдання фінансово господарського контролю-виявлення та профілактика порушень у технології виробництва, які мають причинні зв’язки з випуском недоброякісної продукції, перевитрати паливо – енергетичних ресурсів.

Фінансово – господарський контроль здійснюєтьсядержавними контрольними органами, громадянським і незалежним аудиторським кортролем, а також самими власниками капіталу, вкладеного у підприєьницьку діяльність.

Формами фінансово – господарського контролю є тематичні перевірки, ревізії, аудит.

8. Звітність підприємства.

Ведення бухгалтерського обліку та складання фінансових звітів повинно відповідати таким якісним характеристикам: якість і однозначність тлумачення; доречність; достовірність порівнюваність даних.

На Бу ТЕС ведуться такі форми різного звіту:

Форма1 «баланс підприємства»,

Форма2 «звіт про фінансові результати»

Форма3 «звіт про рух грошових коштів»

Форма4 «звіт про власний капітал»

Форма5 «примітки до річної фінансової звітності»

Форма1Б «звіт про дебіторську і кредиторську заборгованість»

Форма11 – 03 «звіт про наявність та рух основних засобів»

Це є основні відомості Бурштинської ТЕС.

Ведення бухгалтерського обліку є складання фінансових звітів здійснюється з дотриманням таких принципів:

• Автономності;

• Безперервності діяльності підприємства;

• Періодичності;

Проміжна звітність складається щоквартально наростаючим підсумком із початку звітного року в складі Балансу і Звіту про фінансові результати.

Баланс складається за станом на кінець останнього дня кварталу:

• Історичної субівартості – пріоритет оцінки активів виходячи через витрати на їх виробництво та придбання;

• Нарахування та відповідності доходів і витрат;

• Повного висвітлення;

• Послідовності, тобто послідовного застосування підприємством обраної облікової політики;

• Обачності, уникаючи зниження оцінки зобов’язань та витрат і завишення оцінки активіві доходів підприємстві;

• Єдиного грошового вимірника, застосовуючи відповідно до статті 5 Закону України « про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» грошову одиницю України.

При складанні фінансових звітівмежею суттєвості вважають 100.00 грн. Перед перед складанням річної фінансової звітності обов’язкове проведення інвентаризації активів та забов’язани підприємства.

Висновки:

Отже, БуТЕС представляє собою один із найперспективніших об’єктів енергетики України. Потенційно БуТЕС могла б стати, повернувшись до свого проектного призначення, основним експортером електроенергії на території України.

Характерною для станції і надалі залишається проблема повернення коштів за відпущену на енергоринок України електроенергію. Бурштинська ТЕС недоотримує коштів навіть на відтворення основного технологічного процесу виробництва електроенергії. Зрозуміло, що за таких умов, коли оплата за спожиту електроенергію складає менше 100% та при відсутності власних оборотних коштів, всі кошти, які поступають на Бурштинську ТЕС використовуються в першочерговому порядку на виплату зарплати та на невідкладні експлуатаційні потреби.

Першочергові проблеми БуТЕС на сьогоднішній день наступні:

• практично вироблений ресурс і повна непридатність першої черги БуТЕС (блоки №1-7) до експлуатації;

• низька ефективність та екологічно неможлива експлуатація блоків № 8-12 БуТЕС;

• технічна обмеженість по експорту електричної енергії за межі України.

Виробляючи та реалізуючи сьогодні більше половини обсягів електроенергії в цілому по компанії, Бурштинська ТЕС залишається на протязі багатьох місяців коштів на підтримання станції в належному робочому стані, бо всі прибутки і відповідні податки залишаються в Львові і центрі.

Характерною для станції і надалі залишається проблема повернення коштів за відпущену на енергоринок України електроенергію. Бурштинська ТЕС недоотримує коштів навіть на відтворення основного технологічного процесу виробництва електроенергії. Зрозуміло, що за таких умов, коли оплата за спожиту електроенергію складає менше 100% та при відсутності власних оборотних коштів, всі кошти, які поступають на Бурштинську ТЕС використовуються в першочерговому порядку на виплату зарплати та на невідкладні експлуатаційні потреби. На проведення більш детальних ремонтних робіт, а також реконструкцію фінансів станція немає.

Гострою залишилась потреба паливозабезпечення. В даний час ми не маємо жодної тонни власного вугілля, а використовуємо Держрезерв і товарний кредит іноземного партнера. Через відсутність коштів важко розраховувати на те, що можна нормально відремонтувати обладнання, вчасно виплатити зарплату або закінчити реконструкцію, що затягнулась на роки.

Отже, можна зробити висновок, що для того, щоб досягнути кращих результатів діяльності на підприємстві треба в першу чергу звернути увагу на зниження питомих витрат палива, а значить використовувати високоякісне паливо, використовувати оптимальну структуру палива, що в свою чергу призведе до покращення повітряного балансу, водних ресурсів, використання відходів виробництва. Важливим є вчасне забезпечення Бурштинської ТЕС енергоресурсами для зменшення простоїв обладнання. Поряд з цим необхідно провести ряд ремонтів енергообладнання для зменшення витрат енергоресурсів, адже енергоблоки відпрацювали 83% свого розрахункового ресурсу. Не менш важливим етапом є укладання договорів на експортні поставки електроенергії. Все це в свою чергу приведе до збільшення виробничої потужності підприємства.