89. Особливості складання плану обстеження мовлення дітей з аутизмом.

Зміна мови в дітей з аутизмом досить різноманітна, включають в себе порушення різного генезу і різного патогенетичного рівня:

● порушення мови як наслідок затриманого розвитку (недорікуватість, фізіологічнаехолалія, бідність запасу слів та ін);

● мовні порушення у зв'язку із затриманим становленням свідомості Я у вигляді неправильного вживання займенників і дієслівних форм;

● мовні порушення кататонічної природи (ехолалії, внутрішня мова загасаюча, мутизм, скандування, розтягнуте або прискорена звуковимова, порушення тональності, темпу, тембру мови та ін);

● психічного регресу (поява мови довербального фонематичного рівня);

● розлади мови, пов'язані з патологією асоціативного процесу (порушення смислової сторони мови у вигляді незавершених, непослідовних асоціацій та ін);

У деяких дітей чітко виступають порушення звуковимови: невиразність, скомканність, «згорнутість» слова, проголошення лише певних його складів.

Такі особливості розвитку мови і мовних розладів аутичних дітей. При всьому їх розмаїтті можна виділити чотири основні особливості:

● Некомунікативне мовлення;

●  поєднання недорозвинення різних компонентів, службовців взаємодії з навколишнім і акселерація афективної мови, спрямованої на ауто стимуляцію,

● часто наявність своєрідною вербальної обдарованості;

● мутизм або розпад мови.

Мовні розлади, будучи значною мірою наслідком порушень спілкування, посилюють труднощі в контакті з навколишнім. тому робота з розвитку мовлення повинна починатися як можна в більш ранньому віці.

90. Особливості складання плану обстеження дітей із затримкою мовленнєвого розвитку.

Завдання логопеда полягає в тому, щоб за допомогою найбільш простих і компактних прийомів швидко і правильно визначити рівень мовленнєвого розвитку та особливості мовного дефекту обстежуваного і вирішити питання про те, в яку групу повинен бути зарахований дитина.  Щоб обстеження проходило успішно, не займало багато часу, важливо швидко встановити хороший контакт з дитиною. З цією метою в момент, коли починається розмова з батьками, дитині пропонується вибрати собі іграшку, пограти з нею або взяти папір, олівець і намалювати щось на його розсуд. Малюнок або гра може служити додатковим матеріалом і розширити дані обстеження, і разом з тим створюють невимушену обстановку, яка буде сприяти налагодженню більш тісного контакту з дитиною. Спостереження за його самостійними діями здійснює логопед, який ненав'язливо підказує варіанти гри (малюнка), підбадьорює дитини, намагаючись увійти до нього в довіру і розташувати до себе. Це, у свою чергу, допомагає викликати у дитини хороший емоційний настрій, доброзичливі взаємини педагога і дитини. [26, с.172]  Бесіда з дитиною є одним з основних прийомів обстеження мови.  Мета бесіди:  виявити загальний кругозір дитини і можливості зв'язних висловлювань;  спостерігати за поведінкою обстежуваного.  У ході бесіди логопед відзначає, якими відповідями користується дитина, односкладовими або фразовими, наскільки вони розгорнуті, чи правильні за змістом, як оформляє окремі слова і пропозиції граматично і фонетично. При виявленні особливостей мовного розвитку (недорозвинення) дошкільників у процесі бесіди приділяється увага самостійності висловлювання, так як в даний момент послаблюється контроль над промовою, що допомагає виявити окремі прояви, характерні для недорозвинення мови або заїкання, хоча вони можуть бути і не відзначені у доданих документах .  Під час бесіди необхідно фіксувати і стан слуху дитини: чи добре чує питання, не перепитує чи. З цією метою питання задаються голосом звичайної розмовної гучності і пошепки (зниженої гучності).  Питання і зміст бесіди бажано продумати заздалегідь. Тема повинна бути простою, близькою і добре знайомої дитині. Наприклад, бесіда, що стосується безпосередньо знань дитини про себе. Питання слід формулювати конкретно, щоб дитина могла легко їх зрозуміти і правильно відповісти.  Приблизний перелік питань:  - Як тебе звуть?  - Чи знаєш ти своє прізвище?  - Скільки тобі років?  - Коли твій день народження?  - Як звуть маму, тата (бабусю, дідуся)?  - Де ти живеш (вулиця, номер будинку, квартири)?  - Чи є у тебе брати і сестри?  - Як їх звати?  - Скільки їм років?  - Хто з вас старший?  - Хто з вас відвідує садок (ясла)?  - Де працюють батьки?  - Чим займаються батька на роботі?  Якщо дитина відповідає на кожне питання одним словом, то після деяких відповідей можна задавати додаткові запитання, і таким чином викликати дитини на більш поширена відповідь. Наприклад, після відповіді на запитання "Хто з вас старший?" ("Я", "брат", "сестра") можна запитати: "А чому ти так думаєш?" "Тому, що мені вже 6 років, а братові 4 роки "або" Що роблять (чим займаються) діти в садку? "," А чого навчають там дітей? "і т. п.  Така бесіда має певне значення, як для перевірки слуху, інтелекту, так і в плані оцінки знань дитини: швидко і правильно він відповідає, звертається за допомогою до батьків і як це робить; як реагує на труднощі, які виникли при відповідях, засмучується чи, якщо відчуває, що відповіді помилкові.  У результаті проведеної бесіди виявляється рівень мовного розвитку (у загальних рисах), інтелект і слух. Створюється загальне враження про дитину. Якщо загальне враження сприятливе, то слух і інтелект окремо і спеціально не перевіряють. І, навпаки, якщо виникають сумніви, то після бесіди проводиться обстеження слуху, інтелекту і більш поглиблене обстеження мови.  Як показує практика, документи, представлені на медико-педагогічну комісію, не завжди точно і правильно характеризують стан йолоп дитини. Нерідко на комісію направляються діти з порушеннями слуху, яке в документах не зазначено.  Відомо, що навіть незначне зниження слуху, непомітне для оточуючих, може призвести до неправильного формування мови. Іноді на комісію приходять діти з діагнозом "сенсорна" або "моторна" алалія, а при ретельній перевірці виявляється, що у дитини порушений слух.  Крім слабочуючих, часто на відбіркові комісії направляються діти з інтелектуальною недостатністю. Тому особливо ретельно рекомендується перевіряти розумові здібності дітей з недорозвиненням мовлення.