- •76. Обєкт діагностики мовленнєвих порушень у дітей.
- •77. Диференціація та симптоматика мовленнєвих розладів у дошкільників, їх характеристика.
- •78. Діагностика мовленнєвих порушень у дітей раннього віку із затримкою психічного розвитку та затримкою мовленнєвого розвитку.
- •79. Діагностика мовленнєвих порушень у дітей з вадами мовленнєвого розвитку та дітей з вадами слуху (приглухуватих).
- •80. Діагностика мовленнєвим порушень у дітей з вадами мовленнєвого розвитку та дітей з розумовою відсталістю.
- •81. Завдання та загальні закономірності діагностики мовленнєвих розладів у дітей.
- •82. Діагностика дислалії, дизартрії, афазії, алалії та ринолалії у дітей дошкільного віку.
- •83. Діагностика заїкання у дітей дошкільного віку.
- •84. Види та процедура обстеження дітей дошкільного віку із порушеннями мовлення.
- •85. Етапи логоп. Обстеження, вимоги до його організ і проведення.
- •3. Обстеження немовленнєвих функцій, що взаємодіють із мовленнєвими.
- •87. Особливості складання плану обстеження мовлення дітей з алалією та дизартрією
- •89. Особливості складання плану обстеження мовлення дітей з аутизмом.
- •90. Особливості складання плану обстеження дітей із затримкою мовленнєвого розвитку.
83. Діагностика заїкання у дітей дошкільного віку.
Заїкання – судорого подібний рух артикуляційного апарату і гортанний мускулатур, що виникає частіше спочатку мови (рідше в середині), в результаті чого пацієнт змушений затримуватися на якомусь звуці (групі звуків). Дані симптоми заїкання вельми схожі з клонічними і тонічними судомами. При клонічних заїкання спостерігається повторне утворення слів, складів і звуків. Тонічної заїкання не дозволяє пацієнтові зрушитися із звуковою зупинки, Щоб перейти до артикуляції другого звуку.
Для діагностування заїкання необхідна наявність наступних ознак:
порушення ритмічності мови (обривків слів, фраз, повторення складів, розтягування певних звуків);
труднощі і запинки на початку промови;
спроби впорається із заїканням за допомогою побічних рухів (Гримаси, тик).
У разі тривалості вищеперелічених розладів більше 3-х місяців діагностується заїкання. Таким пацієнтам необхідна консультація не тільки невролога, але і логопеда. Для виключення органічного захворювань нервової системи проводять реоенцефалографію, ЕЕГ головного мозку, МРТ-діагностику.З появою заїкання збільшується загально-невротична симптоматика: дитина стає більш роздратованою, плаксивою, з’являється хвороблива упертість, примхи, порушення поведінки. При свіжому випадку заїкання чи під час його загострення з метою запобігання закріплення патологічних взаємозв’язків у функціональній системі мовлення, слід використовувати охоронну терапію – „режим мовчання” (з максимальним обмеженням експресивного мовлення у дитини), а також проведення всього комплексу лікування, яке пропонується при невротичних станах у дітей. У анамнезі заїкуватих з неврозоподібною формою заїкання відмічаються перенесення шкідливих впливів у пренатальному, інтранатальному та постнатальному періодах життя (тяжкі токсикози вагітності, передчасні пологи, асфіксія, раннє ураження ЦНС). у грудному віці такі діти неспокійні, погано сплять, крикливі. Їх стан часто залежить від погоди, частини доби, харчування. Фізичний розвиток нижче вікової норми. Становлення моторних навичок (сидіння, стояння, ходьба) із запізненням.
При тяжких випадках заїкання поряд з відхиленнями у психомоториці і темпо-ритмічної організації мовлення спостерігається ІІІ рівень загального недорозвитку мовлення. при хронічному протіканні заїкання неврозоподібної форми у дорослих спостерігаються тоно-клонічні судоми в усіх відділах артикуляційного апарату, різке порушення дихання під час мовлення, тривалі мовні затримки та переривання. Мовне спілкування втомлює їх, вони скаржаться на втому фізичного характеру до знесилення (сприймають своє мовлення як тяжку фізичну працю). Мовлення таких осіб супроводжується різноманітними рухами голови, пальців рук, переступанням з ноги на ногу, розгойдуванням тулуба, розгальмуванням рухових автоматизмів.
84. Види та процедура обстеження дітей дошкільного віку із порушеннями мовлення.
Моніторинг мовного розвитку дитини з порушеннями мовлення включає 7 блоків.
Блок 1. Обстеження артикуляційної моторики:-Будова артик апарата (губи, зуби, прикус, язик, тверде піднебіння, м’яке піднебіння);-моторика органів артик (губи, язик, м’яке піднебіння, щелепи).
Блок 2. Обстеж фонемат с-ми мовлення:-Обстеж фонемат слуху;-обстеж фонематичного аналізу;-обстеж фонемат уявлення.
Блок 3. Обстеж звуковимови:-Вимова зв (самостійно і відбитно);-обстеж складової структури слова.
Блок 4. Обстеж словникового запасу:-Наявність у мові:слів-назв предмета;слів, що позначають дії предм;слів, що позначають ознаки, якості, властивості пр;слів, що позначають діяльність людей;узагальнюючих слів;синонімів;антонімів;споріднених слів.
Блок 5. Обстеж граматичного ладу мовлення:-Використання прийм;-визначення роду іменників;визнач роду займ;-утворення множини іменників;узгодження числ з іменниками;-зміна за відмінками імен і прикм;-узгодження прикм з іменниками у роді й числі;-зміна дієслів за особами і числами;-утворення нових слів за допомогою суфіксів і префіксів.
Блок б. Обстеж зв´язного мовлення:-Складання речень за окремими ситуаційними малюнками;-склад речень за трьома малюнками, зв’язаними тематично;-переказ тексту (знайомої казки або короткого оповідання);-складання оповід за малюнком або серією сюжетних малюнків;-склад оповідання на основі особистого досвіду;-складання оповідання-опису.
Блок 7. Обстеж дрібної моторики:-Провідна рука;-обсяг рухів:повний;неповний;строго обмежений;темп (швидкий, повільний);спроможність переключитись (точна, неточна);координація (порушена, незначні порушення, неповна).
Динаміка розв мовлення кожного вихованця простежується протягом перебування його в логоп групі. Діагностика проводиться 3 на рік: вересень, січень, травень. На поч навч року (вересень) проводиться діагностика з метою виявлення мовного рівня дитини з порушеннями мовлення відповідно до критеріїв оцінювання рівня розвитку. У сер навч року (січень) і наприкінці (травень) проводиться діагностика з метою виявл результатів кор-розвивальної логоп роботи з дитиною. Дані діагн вносяться до діагностичної карти мовного розвитку дитини. Діагн допомагає вчителеві-логопедові й педагогам не лише скоординувати і побудувати свою роботу на науковій основі, враховуючи рівень мовного розвитку дитини, але й досягти позитивної динаміки в розвитку мовлення.
