78. Діагностика мовленнєвих порушень у дітей раннього віку із затримкою психічного розвитку та затримкою мовленнєвого розвитку.

Дослідження мовленнєвого розвитку дітей раннього віку відбувається в індивідуальному порядку, з урахуванням психофізичних особливостей кожної вікової категорії дітей. З метою визначення стану мовленнєвого розвитку дитини проводиться обстеження за показниками, що відповідають її вікові. Процедура обстеження здійснюється поетапно і передбачає збір анамнестичних даних про особливості формування психомоторних функцій, перехід до мовленнєвого та раннього мовленнєвого розвитку, дослідження до мовленнєвих та мовленнєвих процесів.

I етап – ознайомлення з анамнезом дитини.Проводиться бесіда з матір`ю дитини та вивчається медична документація де визначається:

вік матері на момент народження малюка;

наявність мовленнєвих порушень, спадкових нервово-психічних захворювань матері;

особливості перебігу вагітності та пологів;

особливості домовленнєвого та раннього мовленнєвого розвитку;

становлення психомоторних функцій дитини;

інфекційні захворювання.

II етап-дослідження загального розвитку дитини:

розвиток сенсорних відчуттів;

стан розвитку просодичних уявлень;

розвиток предметної діяльності та передумови ігрової діяльності;

стан довільної моторики.

III етап-обстеження мовлення дитини:

дослідження імпресивного мовлення;

дослідження експресивного мовлення.

На основі проведених обстежень та результатів комплексного психолого-медико-педагогічного дослідження встановлюється рівень мовленнєвого розвитку дитини та визначаються провідні порушення у структурі виявленого відхилення.

Дослідження дітей із ЗПР свідчать про недоліки розвитку розумової діяльності, які визначаються в несформованості таких операцій, як аналіз, синтез, порівняння, систематизація, низький рівень розвитку абстрактного мислення. До початку шкільного навчання діти із ЗПР достатньою мірою оволодівають комунікативною функцією мовлення, необхідною для спілкування з однолітками і дорослими. затримка психічного розвитку різного генезису спричинює порушення мовленнєвої функції, в основі яких - недостатня сформованість як лінгвістичного, так і комунікативного компонентів мовленнєвої діяльності, що виражаються у неправильному використанні мовних елементів у процесі словотвору, розумінні складних граматичних категорій, побудові різних граматичних конструкцій під час висловлювання.

Серед таких дій особливе місце посідає операція ймовірного прогнозування, тобто вміння визначати наступні елементи мовленнєвого ланцюга на основі відповідного мовленнєвого досвіду Основні труднощі виникають не на рівні ситуативного, розмовного мовлення, а при його використанні в інтелектуальному процесі.

Діти із ЗПР по-різному оволодівають новим видом мовленнєвої діяльності, що пов'язано з особливостями розвитку мовленнєвих передумов - спеціальних здібностей, які обумовлюють рівень мовної компетенції.

Таким чином, діти із ЗПР до початку шкільного навчання не досягають необхідного рівня мовленнєвої готовності, що пов'язано з недостатньою сформованістю основних етапів продукування мовлення, таких як задум, програмування і побудова граматично правильного висловлювання.