- •2. Соціально-економічне перетворення в україні на основі непу
- •3.Політичний портрет а.Волошина
- •Перші київські князі їхня внутрішня та зовнішня політика
- •1)))))Реформаторська діяльність Ярослава мудрого
- •2)))Тоталітаризм як явище світового порядку, його суть і особливості в радянському союзі, масові репресії 30 років.
- •3))) Історичний портрет данила галицького
- •1))) Еволюція політичного устрою київської русі. Причини політичної децентралізації русі
- •2))) Становище західноукраїнських земель в 20-30-і роки хх ст
- •3))) Історичний портрет конашевича-сагайдачного
- •1)Історичне значення к.Р проблеми спадщини київської русі
- •2)) Радянсько німецькі договори 1939 і західноукраїнські землі
- •3)))) Історичний портрет богдана хмельницького
- •1)) Етапи політичної історії галицько-волинської держави
- •2))))) Напад німеччини на срср початковий період війни
- •3. Історичний портрет і мазепи
- •Екзаменаційний білет 13
- •1.Внутрішня і зовнішня політика Данила Галицького.
- •2.Окупаційний режим і розгортання руху Опору в Україні
- •3. Пилип Орлик
- •Екзаменаційний білет 14
- •1.Українські землі у складі Великого князівства Литовського
- •2.Завершення Другої світової війни. Внесок народу України в перемогу над фашизмом.
- •1.Наступ Польщі на українські землі. Утворення Речі Посполитої.
- •2. Труднощі відбудовчого періоду в Україні. Голод 1946 - 1947 рр.
- •3. Український соціалізм. Михайло Драгоманов
- •Екзаменаційний білет 16
- •1. Історія України. Виникнення українського козацтва
- •2. Післявоєнна відбудова України (1945-1956)
- •3. Післявоєнна відбудова України (1945-1956)
- •2. 4. Рух шістдесятників
- •2. Дисидентський рух в Україні
- •3. Оцінка діяльності братств
- •1.Активызація національно-визвольної боротьби в Україні на поч.. 20 ст.
- •3.Ваша оцінка обставин аварій на Чорнобильській аес.
- •Екземенаційний білет №30
- •1.Україна в роки Першої світової війни (серпень 1914 - листопад 1918 рр.)
- •2. Державна символіка України та її історичне походження
- •3. Ваша оцінка діяльності українських дисидентів
- •1. Заснування української центральної ради її соціальна база і програма
- •2.Соціально-економічний та політичне становище в україні на сучасному етапі
- •1.Третій Універсал Центральної Ради
- •2, Українська діаспора та Україна
- •3. Феномен Тараса Шевченка в історії України
- •Українська держава гетьмана скоропадського
- •2. Політична реформа в україні , конституційні зміни 2006 року
- •3.Портрет винниченка
3)))) Історичний портрет богдана хмельницького
Богда́н Михайлович Хмельни́цький (* 27 грудня 1595 (6 січня 1596)[1] — † 27 липня (6 серпня) 1657) — український військовий, політичний та державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, очільник Гетьманату (1648–1657). Керівник Хмельниччини — повстання проти панування шляхти в Україні, котре, переросло у загальну, очолену козацтвом, визвольну війну проти Речі Посполитої. Перший з козацьких ватажків, котрому офіційно було надано титул гетьмана[2]. Намагався розбудувати незалежну українську державу, укладаючи протягом свого правління союзи з Кримським ханатом та Московським царством.
За час свого гетьманування Б. Хмельницький запровадив ефективну податкову систему, збирався налагодити карбування власних грошей, встановив і підтримував дипломатичні стосунки з багатьма країнами Європи, зокрема з Польщею, Туреччиною, Молдавією, Австрією, Швецією, Венецією, Трансільванією, які визнали Україну як суб’єкт міжнародного права. Водночас він організував ефективну і розгалужену службу безпеки. Великий канцлер литовський Ольбрахт Радзивілл писав у своєму щоденнику «про розвідників Хмельницького, котрих він мав повсюди, навіть у Венеції».
Білет№12
1)) Етапи політичної історії галицько-волинської держави
1. Загальна характеристика. Основні етапи розвитку. У різні періоди до складу Галицько-Волинської держави входили Галицьке, Перемишльське, Звенигородське, Теребовлянське, Володимир-Волинське, Луцьке, Белзьке, Берестейське та інші удільні князівства. Майже впродовж півтора сторіччя Галицько-Волинська держава відігравало надзвичайно важливу роль в житті східних слов'ян.
I етап (1199-1205 рр.) - утворення і становлення Галицько-Волинського князівства. 3 ослабленням Київської Русі в 1141 р. виникло Галицьке, а в 1146 р. - Волинське князівство. Першими в Галицькій землі правили Ростиславичі - нащадки онука Ярослава Мудрого. Тим часом на Волині до влади прийшли Мстиславичі, що вели свою родовід від Володимира Мономаха. Галицьке князівство досягло найвищої могутності при Ярославі Осмомислі (1152-1187 рр.), а Волинське - при Романі Мстиславовичі (1170-1205 рр.). Особливістю політичного життя Галицького князівства був великий вплив на управління ним свавільних, багатих, могутніх бояр. Роман княжив усього шість років (1199-1205 рр.). Під час війни з поляками він загинув у бою під Зивихостом 19 червня 1205 р.
II етап (1205-1233рр.) - тимчасовий розпад єдиної держави. Після смерті Романа Мстиславича єдність Галицько-Волинського князівства була тимчасово порушена. Розпочався майже сорокарічний період міжусобних воєн та іноземного втручання у справи галицьких і волинських земель. Не допустити відновлення єдності Галицько-Волинського князівства прагнули верхівка галицького боярства, окремі удільні князі та правлячі кола Угорщини і Польщі.
III етап (1238-1264 рр.) - об'єднання та піднесення князівства, активна боротьба із золотоординським ярмом. Тільки в 1238 р. волинський князь Данило, син Романа Мстиславовича, остаточно оволодів Галичем, став князем галицьким і відновив єдність Галицько-Волинського князівства. Наприкінці 1239 р. Данило Романович поширив свою владу на Київ, де залишив воєводою свого тисяцького Дмитра, який очолював оборону міста від орд хана Батия у 1240 р. Після завоювання Києва монголо-татари продовжили свій похід на захід і зруйнували більшість міст Галицько-Волинського князівства, завдавши йому важких втрат. Послаблення внаслідок цього княжої влади спричинило початок міжусобиць. У внутрішні справи держави знову почали втручатися іноземці. Край цьому поклала битва під Ярославом, у якій 17 серпня 1245 р. Данило та його брат Василько розгромили війська угорських і польських загарбників і загони бунтівних галицьких бояр. Боярська опозиція була остаточно знищена.
IV етап (1264-1323 рр.) - початок поступового занепаду держави. Після смерті Данила Романовича галицькі і волинські землі формально лишились однією державою, але всередині її відбувалося суперництво між Волинню, яку очолювали Василько Романович (до 1269 р., а згодом його син Володимир 1269-1289 рр.) та Галичиною, де князював Лев Данилович (1264-1301 рр.). Розпочався поступовий занепад Галицько-волинської держави. Від неї відходили окремі землі.
V етап (1323-1349 рр.) - занепад. Після смерті Андрія Юрійовича і Лева Юрійовича (Лева II) останнім галицько-волинським князем був Юрій II Болеслав, син дочки Юрія I Марії та мазовецького князя Тройдена. Правив він у 1323-1340 рр. і продовжував політику своїх попередників. Юрій ІІ Болеслав зумів врегулювати відносини із Золотою Ордою, Литвою, Тевтонським орденом. Однак напруженими залишилися стосунки і Польщею та Угорщиною, які в 1339 р. домовилися про спільний наступ на Галицько-Волинську державу. У внутрішній політиці Юрій II сприяв розвитку міст, надаючи їм магдебурзьке право, прагнув обмежити владу боярської верхівки. Ці заходи князя викликали невдоволення його політикою, і у квітні 1340 р. його було отруєно у Володимирі-Волинському.