- •2. Соціально-економічне перетворення в україні на основі непу
- •3.Політичний портрет а.Волошина
- •Перші київські князі їхня внутрішня та зовнішня політика
- •1)))))Реформаторська діяльність Ярослава мудрого
- •2)))Тоталітаризм як явище світового порядку, його суть і особливості в радянському союзі, масові репресії 30 років.
- •3))) Історичний портрет данила галицького
- •1))) Еволюція політичного устрою київської русі. Причини політичної децентралізації русі
- •2))) Становище західноукраїнських земель в 20-30-і роки хх ст
- •3))) Історичний портрет конашевича-сагайдачного
- •1)Історичне значення к.Р проблеми спадщини київської русі
- •2)) Радянсько німецькі договори 1939 і західноукраїнські землі
- •3)))) Історичний портрет богдана хмельницького
- •1)) Етапи політичної історії галицько-волинської держави
- •2))))) Напад німеччини на срср початковий період війни
- •3. Історичний портрет і мазепи
- •Екзаменаційний білет 13
- •1.Внутрішня і зовнішня політика Данила Галицького.
- •2.Окупаційний режим і розгортання руху Опору в Україні
- •3. Пилип Орлик
- •Екзаменаційний білет 14
- •1.Українські землі у складі Великого князівства Литовського
- •2.Завершення Другої світової війни. Внесок народу України в перемогу над фашизмом.
- •1.Наступ Польщі на українські землі. Утворення Речі Посполитої.
- •2. Труднощі відбудовчого періоду в Україні. Голод 1946 - 1947 рр.
- •3. Український соціалізм. Михайло Драгоманов
- •Екзаменаційний білет 16
- •1. Історія України. Виникнення українського козацтва
- •2. Післявоєнна відбудова України (1945-1956)
- •3. Післявоєнна відбудова України (1945-1956)
- •2. 4. Рух шістдесятників
- •2. Дисидентський рух в Україні
- •3. Оцінка діяльності братств
- •1.Активызація національно-визвольної боротьби в Україні на поч.. 20 ст.
- •3.Ваша оцінка обставин аварій на Чорнобильській аес.
- •Екземенаційний білет №30
- •1.Україна в роки Першої світової війни (серпень 1914 - листопад 1918 рр.)
- •2. Державна символіка України та її історичне походження
- •3. Ваша оцінка діяльності українських дисидентів
- •1. Заснування української центральної ради її соціальна база і програма
- •2.Соціально-економічний та політичне становище в україні на сучасному етапі
- •1.Третій Універсал Центральної Ради
- •2, Українська діаспора та Україна
- •3. Феномен Тараса Шевченка в історії України
- •Українська держава гетьмана скоропадського
- •2. Політична реформа в україні , конституційні зміни 2006 року
- •3.Портрет винниченка
2. Дисидентський рух в Україні
Дисидентство — рух незгодних, рух інакомислячих. У більших або менших масштабах дисиденти виявляли себе протягом усієї історії СРСР як протест проти антинародних дій партійно-державного режиму, недотримання ним конституційних положень та очевидних порушень соціальної справедливості. Його представники в Україні спочатку виступили проти недоліків існуючої системи, ігнорування марксистсько-ленінських ідей, порушення законів, прав людини, свободи слова, совісті (віросповідання), друку, за вільний розвиток української мови і культури, за правду історії. Ідеологія дисидентства, зароджена як сумнів у доцільності окремих ланок існуючої системи, поступово викристалізувалась у тверде переконання необхідності докорінних змін у суспільстві, повалення комуністичного тоталітарного режиму.
Дисидентський рух в Україні, що неминуче набрав національно-демократичного забарвлення, заявив про себе ще в середині 50-х — на початку 60-х років. Шестидесятники — молоде покоління талановитих літераторів і митців, які здобули собі визнання не тільки творчою, а й громадською діяльністю. Серед перших дисидентських організацій і груп в Українібули:
— Українська робітничо-селянська спілка, що утворена у 1968 р. на чолі з юристом Левком Лук'яненком. Завдання — несиловими методами домогтися виходу України зі складу СРСР, стати незалежною державою. За офіційними даними органів, спілка мала політичну програму і об'єднувала близько 30 членів.
— Об'єднана партія визволення України;
— Український національний фронт. Видавав журнал "Воля й Батьківщина";
— Український Національний Комітет.
Судові процеси над представниками політичної опозиції відбувалися у Києві, Донецьку, Запоріжжі, Рівному, Тернополі, Чернівцях, Луганську. При цьому радянське керівництво заявляло про відсутність переслідувань з політичних мотивів.
Після зміщення М. Хрущова репресії проти дисидентів посилюються. У серпні — вересні 1965 р. заарештовані літературний критик Іван Світличний, художник Панас Заливаха, публіцист та історик Валентин Мороз, поет-перекладач Святослав Караванський та ін. (всього близько 20 чол.). Ще раніше Петра Григоренка позбавили генеральського звання, кинули на примусове "лікування" у психіатричну лікарню.
Значення боротьби дисидентів полягає в тому, що відбулось організаційне й ідейне оформлення національно-демократичного руху, викривалася тоталітарна суть й антиукраїнський характер радянського режиму, дальшого розвитку набули національна самосвідомість і національна культура, підтримувалась віра в можливість опору репресивній державі.
Національно-демократичний рух 60-х років заклав основу для подальшого розгортання дисидентського руху, в якому зрештою виділились три основні напрями:
а) національно-визвольний — боротьба за вільний розвиток української мови й культури, за відновлення самостійної України;
б) правозахисний — вимоги дотримання в СРСР основних прав і свобод людини, викриття злочинів тоталітарної системи;
в) релігійний рух — за відновлення в Україні заборонених релігійних конфесій, за свободу віросповідання.