Тема 8. . Соціальна робота з особами, звільненими від відбування покарання

Соціальний супровід звільнених з місць позбавлення волі. Мета і зміст соціальної роботи з особами, що повернулись з місць позбавлення волі. Профілактична робота, психологічна і правова консультація. Роль соціальних служб у ресоціалізації. Характер діяльності соціального працівника щодо колишніх засуджених у відкритому середовищі. Форми і методи роботи з колишніми засудженими. Індивідуальна робота з клієнтом. Психолого-педагогічна допомога у відновленні втрачених зв’язків з сім’єю. Допомога у працевлаштуванні. Методи відновлення трудових навичок і вмінь. Передовий вітчизняний і закордонний досвід роботи з колишніми засудженими. Безпосередньо діяльністю щодо надання соціальної допомоги особам, які повернулися з місць позбавлення волі, має займатися патронажна служба – функціонально визначена соціальна структура, яку створюють при місцевих органах державної влади. Соціальна робота з колишніми засудженими повинна включати в себе заходи, спрямовані на їх соціальну реабілітацію і постпенітенціарну соціальну адаптацію. Процес соціальної реабілітації має починатися з першого дня перебування засудженого у виправному закладі і продовжуватися після його звільнення до вирішення основних питань соціального облаштування, тобто включати два взаємопов’язані періоди – пенітенціарний і постпенітенціарний. Соціальна адаптація здійснюється в постпенітенціарний період і передбачає комплекс заходів, що допомагають звільненому засудженому включитися в реальні соціальні процеси і відносини, закріпити вироблені впродовж соціальної реабілітації установки і норми. Невирішені ж у процесі соціальної реабілітації проблеми можуть стати нездоланною перешкодою в період адаптації.

При розробці технологій соціальної роботи з цією групою клієнтів слід враховувати наступне:

- ступінь деформації особистості під впливом кримінально субкультури;

- тривалість часу ізоляції від суспільства;

- кількість кримінальних покарань, пов’язаних із позбавленням волі; 35

- наявність негативних якостей особистості (утриманство, несамостійність, втрата почуття відповідальності тощо), сформованих у результаті детальної регламентації режиму утримання засудженого в колонії;

- рівень соціально-правовоїзанедбаності;

- соціальну спрямованість найближчого мікрооточення, насамперед сім’ї.

Слід наголосити, що в основу будь-якої технології соціальної роботи з цією категорією осіб повинно бути покладене переборення негативного ставлення суспільства до колишніх засуджених і зумовленої цим їх підвищеної збудженості, що є однією з передумов рецидивних злочинів.

Лекція 2год.

3. План семінарських занять

Практичні (семінарські) заняття 16 год.

Модуль 1. Технології соціальної роботи з конкретними групами клієнтів

Тема 1. 1. Групи ризику як об'єкт соціальної роботи

1. Визначити предмет і завдання соціальної роботи з групам ризику.

2. Дати характеристику змісту, функціям, принципам соціальної роботи з групами ризику.

3. Розкрити проблеми соціалізації людини з ризиковими формамитповедінки.

4. Визначити основні чинники відхилень у поведінці. Навести приклади ризику відхилень у поведінці.

5. Навести основні складові соціально-психологічного портрету груп ризику. Стигматизація груп ризику: прояви, наслідки.

6. З’ясувати основні принципи взаємодії соціального працівника з групами ризику. Навести моделі прийняття рішень в соціальній роботі.

7. Розкрити професійні ролі соціального працівника у взаємодії з групами ризику.

8. Визначити критерії ефективності надання соціальних послуг групам ризику

Семінар 2год.