Тема 7. Особливості соціальної роботи з неповнолітніми вихованцями і засудженими

Вікові і соціально-психологічні особливості неповнолітніх. Соціальний портрет неповнолітніх виправних колоній. Роль А. С. Макаренка у розвитку соціально-педагогічного підходу у роботі з малолітніми злочинцями. Класифікація методів і прийомів роботи з неповнолітніми. Відкриті, опосередковані та приховані прийоми пенітенціарної педагогіки. Навчальний процес, виробнича діяльність як основа соціальної роботи з вихованцями.

Вторинна профілактика правопорушень серед неповнолітніх. У роботі з неповнолітніми правопорушниками, які знаходяться у виховних колоніях, головну роль відіграють виховні заходи впливу, шкільне і професійне навчання та психологічна підготовка підлітків до звільнення. Виховна робота здійснюється диференційовано, з урахуванням моральної деформації засуджених. До найбільш поширених форм виховної роботи можна віднести бесіди, лекції, диспути, зустрічі з цікавими людьми. Останніми роками почали практикуватися зустрічі з колишніми вихованцями колоній, які ведуть чесний спосіб життя, з родичами засуджених, з представниками громадських і релігійних організацій.

Виправний вплив на неповнолітніх злочинців слід розглядати як єдиний процес, що бере свій початок від взяття підлітка під охорону і закінчується періодом реабілітації і соціальної адаптації після звільнення. На практиці цей процес розірваний через відсутність належної взаємодії між службами і закладами, що забезпечують роботу з неповнолітніми правопорушниками і профілактику злочинності. Тому в сучасних умовах висуваються пропозиції розширити застосування до неповнолітніх інших, крім позбавлення волі, покарань. Одним із таких видів покарання, альтернативних тривалому позбавленню волі, може стати короткотерміновий арешт, який широко практикується в європейських країнах, або впровадження апробаційних (випробувальних) технік, спрямованих на активне заохочення про соціальної поведінки.

Особливо значущим інститутом при розгортанні соціальної роботи в інтересах неповнолітніх і молоді, які скоїли злочин, є спеціалізовані центри ресоціалізації та адаптації на базі ЦССМ. До їхньої структури повинні входити служби соціального супроводу молоді, яка повернулася з місць позбавлення волі, та кризові центри тимчасового перебування для молодих осіб цієї категорії, які потрапили у складну життєву ситуацію. У межах діяльності спеціалізованих центрів можна реалізувати такі завдання:

- підтримка соціально значущих зв’язків ув’язненої молоді;

- проведення різних видів консультування неповнолітніх і молоді, які повернулися з місць позбавлення волі, та їхніх батьків;

- соціальна допомога та соціальний супровід неповнолітніх та молоді, які повернулися з виправних закладів.

Соціальні працівники проводять соціально-реабілітаційну роботу як з неповнолітніми, які скоїли злочин, так і з їх батьками, а також найближчим оточенням. Для кожної категорії клієнтів застосовуються свій технологічний алгоритм роботи. Наприклад, коли ведеться соціально-реабілітаційна робота з батьками, послідовність дій соціального працівника включає:

- знайомство з сім’єю (підготовка до зустрічі, з’ясування мотивації щодо проживання молодої людини в сім’ї, питання подальшої освіти, роботи тощо);

- допомога у створенні позитивного сімейного мікроклімату;

- складання плану соціального супроводу сім’ї;

- індивідуально-консультативна робота з батьками для подолання конфліктних ситуацій в сім’ї.

Лекція 2год.