Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МІЖНАРОДНЕ ПРИВАТНЕ ПРАВО.rtf
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2 Мб
Скачать

9.Правовий статус держави як суб’єкта міжнародного приватного права

 

Держава - 1) сукупність людей, території, на якій вони проживають, та суверенної у межах даної території влади; 2) організація політичної влади, головний інститут політичної системи суспільства, який спрямовує і організовує за допомогою правових норм спільну діяльність людей і соціальних груп, захищає права та інтереси громадян.

Комерційні операції в яких бере участь держава:

1)

надання послуг (кредити, позики)

2)

надання гарантій

3)

купівля за кордоном майна (нерухомості)

4)

будівництво

5)

державне мито

6)

здача в концесію певних земель

7)

передача в оренду нерухомості

Держава здійснює комерційні операції через державні установи та державні підприємства.

Теорії імунітетів

В доктрині міжнародного права існують дві доктрини стосовно імунітету іноземної держави:

1) теорія абсолютного імунітету

Відповідно до цієї теорії імунітет держави витікає із принципу суверенної рівності держав.  Так як одна держава не може мати верховенства над іншою, то і виникає суверенітет однієї держави на території іншої. Вперше суверенітет був застосований у 1668 році, коли іноземний суд встановив недопустимість арешту трьох іспанських фрегатів, які були затримані у зв’язку із боргами іспанського короля.

2) теорія функціонального імунітету (країни Зх. Європи, США, Канада)

Відповідно до цієї теорії держава користується імунітетами лише тоді, коли виконує свої суверенні функції. Якщо ж держава укладає зовнішньоторговельні угоди, експлуатує торговий флот, тобто поводить себе як приватноправова особа, - то на неї імунітет не розповсюджується. Вперше теорія була сформульована у 1891 році у проекті Регламенту Інституту міжнародного права «Про компетенцію судів у справах проти іноземних держав та правителів».

Держава втрачає свій імунітет у конкретній ситуації якщо визнає юрисдикцію суду другої країни. Вважається, що держава відмовилася від свого права якщо:

а) вона є ініціатором розгляду справи судом другої країни.

б) вона вступила у судовий процес або прийняла заходи стосовно розгляду ініційованого іншою стороною у суді другої держави.

Види імунітетів

1) імунітет від дії іноземного законодавства

2) юрисдикційні імунітети:

а) судовий імунітет. Судовий імунітет означає, що позови до іноземної держави не можуть розглядатися без її згоди у судах другої держави.

б) імунітет від попередніх заходів. Означає, що для забезпечення позову стосовно майна іноземних держав не можуть бути застосовані попередні заходи.

в) імунітет від примусових заходів. Означає неможливість застосування примусових заходів стосовно майна іноземної держави без її згоди.

3) імунітет державної власності

Для врегулювання спірних питань стосовно імунітетів держав, укладено велику кількість міжнародних договорів, зокрема «Європейську конвенцію про імунітети держав» 1972 рік

10. Правове регулювання міжнародних перевезень автомобільним транспортом

Основним документом в автомобільних перевезеннях є товаротранспортна

накладна (Road Way Bill), що виконує функції: договору перевезення;

товаророзпорядчого документа; розписки перевізника. Зміст відомостей, що

вказуються в накладній, визначається Конвенцією про договір міжнародного

перевезення вантажів автомобільним транспортом (КДПВ) від 1956

Крім автотранспортної накладної, із вантажем відправляють

товаророзпорядчі документи: пакувальний лист, відвантажувальні

специфікації, сертифікати якості й інші документи, необхідні для ввозу товару в країну покупця та перетинання транзитних країн.

З полегшення міжнародного дорожнього руху та підвищення рівня безпеки на дорогах шляхом прийняття однакових правил руху, та дорожніх знаків й сигналів, 8 листопада 1968 р. було прийнято дві Віденські конвенції : Конвенція про дорожній рух, з поправками від 3 березня 1993 р., та Конвенція про дорожні знаки та сигнали. Вони обидві є чинними для України.

-Європейська Угода про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів, 30 березня 1957 р

-Конвенція про договір міжнародного перевезення вантажів по дорогах, 19 травня 1956 р., зі змінами внесеними Протоколом від 5 липня

-Європейська угода про міжнародні автомагістралі, 15 листопада 1975

-Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення пасажирів та вантажу, 1 березня 1973 р.