I. Навчальна практика з дисципліни «Економіка підприємства»

Тема 1. Підприємство в сучасній системі господарювання

1.1.Порядок створення комерційного банку, його реєстрація в державних та податкових органах

Комерційний банк вважається створеним і набуває статусу юридичної особи з часу його реєстрації Національним банком України у Державному реєстрі банків. Уповноважені засновниками банку особи подають до територіального управління Національного банку України для державної реєстрації такі документи:

1)  заяву про реєстрацію банку;

2) установчий договір (крім державного та кооперативного банків);

3) статут банку;

4) рішення про створення банку (протокол установчих зборів) або постанову Кабінету Міністрів України про створення державного банку;

5)бізнес-план, в якому визначаються напрями діяльності, які банк планує здійснювати на найближчий рік, та стратегію діяльності банку на найближчі три роки;

6) інформацію про фінансовий стан учасників, які матимуть суттєву участь у банку;

7) бухгалтерську і фінансову звітність за останні чотири звітних періоди (квартали) — для учасників — юридичних осіб, які матимуть суттєву участь у банку, довідку Державної Податкової адміністрації України про доходи за останній звітний період (рік) — для учасників — юридичних осіб, які матимуть суттєву участь у банку;

8) відомості про кількісний склад наглядової ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії;

9) копію платіжного документа про внесення плати за реєстрацію банку;

10) нотаріально посвідчені копії установчих документів учасників, які є юридичними особами і матимуть суттєву участь у банку;

11)  копію звіту про проведення відкритої підписки на акції — чия банку, який створюється у формі відкритого акціонерного товариства;

12)  відомості про професійну придатність і ділову репутацію Голови і членів правління (ради директорів) та головного бухгалтера банку.

Після цього у тижневий термін з дати подання документів для державної реєстрації банку уповноважена засновниками особа подає до територіального управління Національного банку заяву про відкриття накопичувального рахунку для формування статутного капіталу. На підставі цих документів та заяви територіальне правління Національного банку відкриває накопичувальний рахунок, на якому акумулюються кошти статутного капіталу банку (кожен із засновників вносить визначену установчими документами частку статутного фонду).

Національний банк приймає рішення про державну реєстрацію банку або про відмову в державній реєстрації банку не пізніше ніж за три місяці з часу подання повного пакета документів. Рішення про державну реєстрацію банку з іноземним капіталом приймає Правління Національного банку, а про реєстрацію інших банків — Комісія Національного банку.

Протягом трьох робочих днів після прийняття Національним банком відповідного рішення банку видається свідоцтво про державну реєстрацію, про що робиться відповідний запис у Державному реєстрі банків.

1.2.Форми власності, види діяльності, структура комерційного банку, правові основи функціонування, джерела формування коштів

За формами власності банки поділяються на загальнодержавні, муніципальні, колективні (відкриті та закриті акціонерні товариства, холдинги, товариства з обмеженою відповідальністю, кооперативні), приватні, зі стопроцентною іноземною власністю, змішані. Основними видами діяльності комерційних банків є:

1) приймання заощаджень та інших коштів, що підлягають поверненню;

2) надання кредитів за рахунок власних і залучених коштів;

3) здійснення інвестицій за рахунок власних коштів;

4) переміщення коштів у рамках платіжної системи України.

Організаційна й управлінськаструктура комерційного банку регламентується його статутом. Типова структура управління комерційним банком, побудована за функціональними ознаками, наведена на рис.1.1 (додаток 1). Органами управління банку є загальні збори учасників, спостережна рада, правління (рада директорів) банку, а органами управління державного банку є Наглядова рада і Правління банку. Загальне керівництво діяльністю банку здійснює спостережна рада банку, яка несе відповідальність за стратегію і політику управління ризиками, ефективність системи внутрішнього контролю. Органами контролю банку є ревізійна комісія та служба внутрішнього аудиту банку. Контроль за фінансово-господарською діяльністю банку здійснює ревізійна комісія банку, яка обирається загальними зборами учасників банку з числа учасників або їх представників. Комерційні банки також створюють службу внутрішнього аудиту, яка є органом оперативного контролю спостережної ради банку і підпорядковується спостережній раді банку та звітує перед нею, діє на підставі положення, затвердженого спостережною радою.

Правовою базою для створення і функціонування комерційних банків різних типів і форм власності є Закони України “Про банки і банківську діяльність”, “Про підприємництво”, “Про господарські товариства”, “Про цінні папери і фондову біржу”, а також нормативні акти НБУ. Порядок державної реєстрації банків регламентується Положенням про порядок створення і державної реєстрації банків, відкриття їх філій, представництв, відділень, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 31 серпня 2001 р. № 375 зі змінами та доповненнями.

Джерела формування коштів банку поділяються на власні та залучені. Власні ресурси — це кошти статутного, резервного, страхового та інших фондів банку, що утворюються за рахунок прибутку, а також нерозподілений протягом року прибуток. Головне ж місце в складі кредитних ресурсів комерційного банку посідають залучені кошти - це кошти клієнтів на поточних рахунках; депозити юридичних і фізичних осіб; залишки на кореспондентських рахунках; кошти, що їх залучають з міжбанківського ринку (міжбанківський кредит); кошти, отримувані від продажу цінних паперів тощо. Одним з найбільш надійних джерел ресурсів для комерційного банку, підтримання його ліквідності є депозитні вклади.