1.3. Епізоотичне вогнище сибірки (господарство або окрема

ферма, населений пункт або його частина, район та ін.) повинне

бути зареєстроване в журналі для запису епізоотичного стану району

(міста), який постійно зберігається в справах районного (міського)

підприємства ветеринарної медицини, а також на епізоотичній карті

району, з зазначенням дати, кількості хворих і загиблих тварин,

точного місцязнаходження вогнища інфекції.

Разом з журналом обов'язково зберігають викопіювання з карти

землекористування неблагополучного господарства (населеного

пункту) з нанесенням умовних позначок місць поховання трупів,

падежу або забою хворих на сибірку тварин.

Дані журналу враховують при характеристиці епізоотичного

стану району щодо сибірки, а також при складанні щорічних планів

протисибіркових заходів.

1.4. Під час організації протисибіркових заходів слід

визначати неблагополучний за сибіркою пункт.

5. Які заходи потрібно провести перед зняттям карантину та термін його зняття?

2. Практична частина.

2.1. Підготуйте проект рішення органів місцевої влади про встановлення карантину при сибірці великої рогатої худоби.

2. Підготуйте оголошення про карантин на населений пункт для встановлення на в’їздних та в'їздних дорогах.

Складіть план оздоровчих заходів з ліквідації сибірки великої рогатої худоби у ВАТ, передбачивши в ньому комплекс організаційно-господарських та ветеринарно-санітарних заходів.

Декан факультету

ветеринарної медицини,

професор В. Духницький

КОМПЛЕКСНЕ КВАЛІФІКАЦІЙНЕ ЗАВДАННЯ № 34 – Див 56

(державний іспит з інфекційних та інвазійних хвороб тварин)

КОМПЛЕКСНЕ КВАЛІФІКАЦІЙНЕ ЗАВДАННЯ № 35

(державний іспит з інфекційних та інвазійних хвороб тварин)

Спеціальність 7.130501 “Ветеринарна медицина”

Посада: Офіційний лікар ветеринарної медицини м'ясокомбінату

На конвеєрній лінії м'ясокомбінату проводиться забій дорослих свиней з одного господарства (200 голів). Забито та проведена ветсанекспертиза 76 голів. При ветсанекспертизі продуктів забою 77 голови виявлені патологоанатомічні зміни.

Патологоанатомічні зміни:

Дифтиретичне запалення мигдаликів і слизової оболонки глотки. Лімфовузли заглоткові, привушні, підщелепні збільшені, соковиті, червоно-рожевого кольору з точковими крововиливами; знекровлення туші задовільне, селезінка не збільшена, зсідання крові добре.

Теоретична частина:

Вирішити питання діагнозу

1. Який діагноз слід поставити, враховуючи патологоанатомічні зміни ?Ангіозна форма сибірки

2. Що потрібно зробити негайно для уточнення діагнозу ?мазки-відбітки з підщелепових лімфатичних вузліл(фарбування по Ребігеру)

3. Які захворювання слід диференціювати?Туберкульоз,Актиномікоз,бешиха

Вирішити питання ветеринарно-санітарних заходів на м'ясокомбінаті.

1 Яка ветеринарно-санітарна оцінка продуктів забою даної туші та всіх інших, які були одержані з початку забою?дану тушу спалюють,знеособлені продукти(кищки,кінцівки контактуючі з іншими)-знищують, поруч туші –на проварювання(не пізніше 6год),чи в холодильник (а потім переварити),

2.Що треба зробити зі знеособленими продуктами забою (кров, субпродукти тощо)?знищення, шкури туш що були поруч(дезінфікують 2%Соляна к-та та 10% Розч солі)

3.Які ветеринарно-санітарні заходи необхідно провести в забійному цеху?робота конвеєра припиняється,заходи по знищенню та знешкодження продукції,дезінфекція(приміщення 10% гарячий їдкий натр,чи 4-5%розчин формальдегіду) малойінні предмети спалюють(які контактували)

4.Які заходи необхідно провести щодо осіб, які мали контакти з даною партією свиней та продуктами їх забою?Одяг на дезінфекцію в парафармалінову камеру, персонал під нагляд медичного персоналу.засобі особистої гігієни

5.Коли на даному підприємстві поновлюють роботу?після всіх захлдів та складання акту проведених заходів, карантин на час проведення дезінфекціїї

Практична частина:

1. Провести бактеріоскопію мазків-відбитків при даному захворюванні.

2. Відібрати матеріал і направити у державну лабораторію ветеринарної медицини.

3. Провести знезараження транспортних засобів, в яких перевозили свиней при цьому захворюванні.по 3-ій категорії-збудники стійкі -5%лугом гарячим, 6% формальдегідом (усі обробки проводять 2 рази)

Декан факультету

ветеринарної медицини,

професор В. Духницький

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

Національний аграрний університет

“Затверджую”

Перший проректор з навчальної та виховної роботи

________________________В. Лисенко

“14” травня 2008 р.

КОМПЛЕКСНЕ КВАЛІФІКАЦІЙНЕ ЗАВДАННЯ № 36

(державний іспит з інфекційних та інвазійних хвороб тварин)

Спеціальність 7.130501 “Ветеринарна медицина”

Посада: Офіційний лікар ветеринарної медицини м'ясокомбінату

На санітарній бойні м'ясокомбінату проводиться забій 178 голів великої рогатої із господарства, неблагополучного з бруцельозу.

Теоретична частина:

1. Які патологоанатомічні зміни можливо виявити при післязабійній ветеринарно-санітарній експертизі туш і органів? У корів виявляється кіста яєчників, мастити, бурсити, ураження суглобів, у биків — гнійно-некротичні ураження сім'яників та придатків. У свиней буває муміфікація плодів, множинні дрібні гранульоми в матці, абсцеси в підшкірній клітковині. У коней характерними є гнійно-некротичні процеси в ділянці потилиці й холки, можливі ендометрити, сальпінгіти, оофорити, піометрити. При розтині абортованих плодів виявляються інфільтрація підшкірної клітковини, набряк та потовщення пупкового канатика, крововиливи на серозних і слизових оболонках, гіперплазія лімфовузлів і селезінки, дрібні осередки некрозу в печінці.

2. Дати санітарну оцінку продуктів забою великої рогатої худоби при бруцельозі.Промпереробка

3.Як використовуються туші та інші продукти забою, отримані від великої рогатої худоби, яка мала клінічні ознаки або післязабійні патологічні зміни, характерні для бруцельозу?Промпереробка

4.Як використовуються туші та інші продукти забою великої рогатої худоби, яка позитивно реагувала на бруцельоз при відсутності клінічних ознак та патолого-анатомічних змін?промпереробка

Санітарні заходи на бойні.

1.Які заходи повинні бути проведені на санітарній бойні, щоб попередити захворювання людей, зайнятих доглядом і переробкою хворих тварин? засоби особистої гігієни, приміщення хлорним вапном 2%акт хлору, 2%їдкого натру 80 С, гарячий розчин кальцинованої соди 5% (1 година)

2.Які заходи необхідно провести, щоб не допустити поширення інфекції через харчові і технічні продукти забою?промпереробку та дезінфекція

Практична частина:

1. Провести знезараження молока від корів стада, яке оздоровлюється від бруцельозу (безпосередньо на фермі).з клін ознаками-доїти корів не можна, реагуючих на бруцельоз-знезаражують кипятять 30 хв і згодовують тваринам в господарстві,без реакції на бруцилін-пастеризують 30 хв при 70 С

2. Оформити відповідні супровідні документи для транспортування великої рогатої худоби, хворої бруцельозом.Форма 1(чи довідка) завірена головним лікарем району(з його дозволу),

3. Провести знешкодження кишкової сировини (кишки, стравоходи), сечових міхурів, одержаних від тварин, реагуючих на бруцельоз.0,5% розчин соляної к-ти+15%соляний розчин витримують 2 доби

Декан факультету

ветеринарної медицини,

професор В. Духницький

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

Національний аграрний університет

“Затверджую”

Перший проректор з навчальної та виховної роботи

________________________В. Лисенко

“14” травня 2008 р.

КОМПЛЕКСНЕ КВАЛІФІКАЦІЙНЕ ЗАВДАННЯ № 37

(державний іспит з інфекційних та інвазійних хвороб тварин)

Спеціальність 7.130501 “Ветеринарна медицина”

Посада: Офіційний лікар ветеринарної медицини м'ясокомбінату

На санітарній бойні м'ясокомбінату проводиться забій 156 голів великої рогатої худоби із господарства, неблагополучного з туберкульозу.

Теоретична частина:

1. Які патологоанатомічні зміни можливо виявити при післязабійній ветеринарно-санітарній експертизі туш і органів? При туберкульозі великої рогатої худоби специфічні ураження виявляються в легенях, бронхіальних та медіастинальних лімфовузлах. Уражені ділянки легень тверді, мають червоно-сірий колір, пронизані дрібними сірувато-жовтими вузликами різної форми та розмірів. При розрізуванні легень знаходять сирнисто-перероджені й кальцифіковані осередки, а також гнійні фокуси (каверни), оточені щільною сполучнотканинною капсулою. Вузлики виявляються і в інших паренхіматозних органах, кістках і кістковому мозку. Бронхіальні й медіастинальні лімфовузли горбисті, різко збільшені в розмірі, тверді, містять сирнисті або гнійні фокуси, які при розрізуванні хрустять внаслідок їх переродження й кальцифікації. При «перловій хворобі» на серозних покривах черевної та грудної порожнин спостерігають дрібні, круглі, щільні, сірувато-червоні розрощення, які з часом звапновуються і гронами висять на сполучній тканині, нагадуючи цвітну капусту. В слизовій оболонці задньої третини тонких кишок, у клубовій і сліпій кишках, солітарних фолікулах і пейєрових бляшках виявляються сірувато-жовті вузлики та виразки. При туберкульозі вимені спостерігається значне розростання сполучної тканини, уражені частки вимені збільшені в об'ємі, тверді, містять багато вузликів, які при розрізуванні сильно хрустять.

У свиней туберкульозні ураження виявляються в підщелепових та брижових лімфовузлах, іноді в легенях і печінці, в дуже рідкісних випадках відбувається генералізація процесу. У коней частіше спостерігається міліарний туберкульоз. Туберкульозні ураження локалізуються в легенях, бронхіальних та середостінних лімфовузлах, селезінці, печінці, значно рідше — в інших органах, не мають казеозних змін. У овець спостерігаються обмежені вузлики в місцях проникнення збудника, дуже рідко буває генералізація процесу. У кіз виявляють горбистий або казеозний мастит. У курей туберкульозні ураження частіше знаходяться в печінці, селезінці й кістковому мозку, рідше — в кишках і яєчниках, у гусей і качок — у легенях.

2. Дати санітарну оцінку продуктів забою великої рогатої худоби при різних формах ураження туберкульозом внутрішніх органів, тканин, лімфатичних вузлів.тварина тільки реагує позитивно на туберкулін-на промпереробку, вражений лімф вузол чи орган-утилізуємо-все інше на промпереробку, генералізована форма-технічна утилізація

3.Провести диференційну діагностику патологоанатомічних змін туберкульозного характеру від актиномікозу, бруцельозу, злоякісних та доброякісних пухлин, звапнених личинок паразитів та псевдотуберкульозу.при туберкульозі –казеозні маси ,можливі звапнення,хруст. Передбачає необхідність виключення у великої рогатої худоби паратуберкульозу — за даними розтину, бактеріологічних і алергічних досліджень; лейкозу — за відсутністю туберкульозних вузликових уражень у легенях і паренхіматозних органах, а також за результатами алергічних і серологічних досліджень. Сап у коней виключають за результатами алергічної реакції та реакції зв'язування комплементу; інфекційну анемію — за даними гематологічного дослідження і розтину.

4. Як використовуються туші та інші продукти забою великої рогатої худоби, яка позитивно реагувала на туберкульоз, при відсутності клінічних ознак та патологоанатомічних змін?

5. Які санітарні заходи повинні бути проведені на санітарній бойні, щоб попередити захворювання людей, зайнятих переробкою хворих тварин та не допустити поширення інфекції через харчові і технічні продукти забою?дезінфекція 5%акт хлору розч хлорного вапна,3% формальдегіду,3%лугу інструменти в 5% розч соди 5 хв, стічні води хлорують

Практична частина:

1. Провести санітарну обробку автотранспорту, на якому доставили тварин, хворих туберкульозом.2-категорія-1-2% розч формальдегіду, луг 2%

2. Провести знешкодження туш яловичини, свинини, птиці при туберкульозі методом проварювання.не менше 1 години

Відібрати проби для лабораторного уточнення діагнозу на туберкульоз. . В лабораторію для прижиттєвої бактеріологічної діагностики надсилають молоко з кожної дійки (по 150 — 200 мл), а також мокротиння, фекалії, сечу. В разі підозри на туберкульозне ураження кишок в лабораторію надсилають відібрані з прямої кишки проби фекалій, що містять слиз і прожилки крові. Від свіжих трупів або від забитих з діагностичною метою тварин, які позитивно реагували на туберкулін, надсилають парні лімфатичні вузли (заглоткові, підщелепові, бронхіальні, середостінні, клубової кишки), а також частини органів з патологічними змінами. Тушки (трупи) птиці й дрібних тварин доставляють цілими в свіжому вигляді.

Для серологічного дослідження в лабораторію направляють — по 2-3 мл сироваток крові від підозрюваних щодо захворювання на туберкульоз великої рогатої худоби та свиней. Відібраний для дослідження матеріал доставляють у свіжому вигляді або консервованому в 30 %-му стерильному водному розчині гліцерину, а для гістологічного дослідження — в 10 %-му водному розчині нейтрального 40 %-го формаліну. Згідно "Правил відбору зразків патологічного матеріалу, крові, кормів, води та пересилання їх для лабораторного дослідження" при туберкульозі.

Декан факультету

ветеринарної медицини,

професор В. Духницький

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

Національний аграрний університет

“Затверджую”

Перший проректор з навчальної та виховної роботи

________________________В. Лисенко

“14” травня 2008 р.

КОМПЛЕКСНЕ КВАЛІФІКАЦІЙНЕ ЗАВДАННЯ № 38

(державний іспит з інфекційних та інвазійних хвороб тварин)

Спеціальність 7.130501 “Ветеринарна медицина”

Посада: Лікар ветеринарної медицини лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи агропродовольчого ринку

На ринок надійшла туша та внутрішні органи яловичини. При огляді встановлено погане її знекровлення і виникла підозра, що продукти забою, одержані від вимушеного забою хворої тварини.

З метою недопущення знеособлення м'яса вимушено забитої великої рогатої худоби його доставляють на м'ясопереробне підприємство тушами, напівтушами і четвертинами, а м'ясо овець, кіз, свиней і телят - цілими тушами. Напівтуші і четвертини нумерують для встановлення належності їх до однієї туші. Туші свиней, вимушено забитих у господарствах, повинні доставляти на м'ясопереробне підприємство з невідокремленими головами. Якщо за результатами експертизи, мікробіологічних, біохімічних досліджень і проби варкою кожної туші м'ясо та інші продукти вимушеного забою будуть визнані придатними для використання в їжу, то їх направляють на проварювання, а також як добавки на виготовлення м'ясних хлібів або консервів. Випуск цього м'яса та інших продуктів забою у сирому вигляді для харчових цілей, у тому числі в мережу громадського харчування (їдальні, дитячі садочки тощо) забороняється.

Теоретична частина:

1.На підставі яких показників було зроблено такий висновок? Які можливі органолептичні показники при цьому?

2.Які необхідно провести лабораторні дослідження для вирішення питання про використання продуктів забою?

3. Які показники рН та біохімічних досліджень підтверджують те, що продукти забою одержані від вимушено забитої тварини?

4. При яких інфекційних хворобах та в якому стані забій тварин на м'ясо забороняється?

5.Дати санітарну оцінку і визначити шляхи можливого використання продуктів забою вимушено забитих тварин:

а) в агональному стані або травмованих тварин;

б) з причин господарської непридатності тварин (безпліддя, атрофія вимені та інші).

6.Як оцінюється м'ясо тварин, загиблих при різних стихійних лихах (уражених блискавкою, замерзлих, втоплених тощо).

Зовнішні ознаки, які необхідно враховувати при визначенні м'яса загиблої, хворої або забитої в агонії тварини такі: стан місця зарізу, ступінь знекровлення туші, наявність гіпостазів і змін у лімфатичних вузлах. Стан місця зарізу. У тварини, забитої в нормальному фізіологічному стані, місце зарізу нерівне і більшою мірою просякнуте кров'ю, ніж м'ясо у інших частинах туші, а у тварини забитої в агональному стані або розробленої після смерті, місце зарізу рівне і ін'єковане кров'ю так, як й інша м'язова тканина. Але, якщо місце зарізу добре зачищене або відрубане, то цей показник не враховують. Ступінь знекровлення є показником ветеринарно-санітарного стану туші. Але не завжди погане знекровлення туші свідчить про те, що тварина була хворою. Якість знекровлення деякою мірою залежить від способу знекровлення, кваліфікації робітника, який проводить забій та інших факторів. Так, при вертикальному способі знекровлення відбувається значно краще (повніше), ніж при горизонтальному. Незадовільне знекровлення спостерігається також у тварин, які перед забоєм перегрілися, зазнали переохолодження, знаходилися в стресовому стані, а також при недотриманні технології оглушення та знекровлення. Визначають ступінь знекровлення органолептичними і лабораторними методами. При органолептичному дослідженні стану знекровлення м'ясних туш визначають колір м'язової та жирової тканин, наявність згустків крові у кровоносних судинах та оцінюють глибокі розрізи м'язів. Розрізняють чотири ступеня знекровлення туш: добре, задовільне, погане і дуже погане. При доброму знекровленні м'ясо, залежно від виду тварини, її віку і вгодованості, має відповідний колір (рожевий, малиновий, світло-червоний, червоно-малиновий та ін.), на розрізі вологе та блискуче, жир білий або жовтуватий; в просвітах крупних кровоносних судин і на розрізах м'язів кров відсутня, дрібні кровоносні судини під плеврою та очеревиною не просвічуються. Поверхня розрізу лімфатичних вузлів світло-сірого або жовтуватого кольору. Усі ці ознаки характерні для м'яса, одержаного від здорової тварини. При задовільному знекровленні м'ясо червоного кольору, у кровоносних судинах містяться невеликі згустки крові. З боку плеври і очеревини судини просвічуються слабко, на розрізі м'язи злегка вологі. Поверхня розрізу лімфатичних вузлів світло-сірого або жовтуватого кольору. Задовільне знекровлення спостерігається у тушах, одержаних від старих, перевтомлених, а інколи - від хворих тварин. При поганому знекровленні м'ясо темно-червоне, при розрізі м'язів подекуди виступають крапельки крові. Жирова тканина рожевого кольору. Згустки крові виявляються не тільки у дрібних, але і у крупних кровоносних судинах. На плеврі та очеревині просвічуються дрібні кровоносні судини. У місцях розрізу м'язів при надавлюванні виступають темні краплі крові. Внутрішні органи повнокровні. Таке знекровлення, як правило, характерне для туш, одержаних від хворих тварин. При дуже поганому знекровленні туші м'ясо темно-червоного кольору з фіолетово-синюшним відтінком. Жирова тканина інтенсивно червоного кольору. На поверхні туші, плеври та очеревини просвічуються добре помітні кровоносні судини. Поверхня плеври та очеревини фіолетово-червоного кольору. На розрізі м'язів виступають дрібні краплі крові. Лімфатичні вузли на розрізі бузково-рожевого кольору. Забарвлення тканин лімфовузла у рожевий колір відбувається внаслідок проникнення крові з кровоносних судин у синуси, де вона накопичується. Великі, середні і дрібні кровоносні судини заповнені суцільними згустками крові. Внутрішні органи повнокровні. Таке знекровлення характерне для туш, одержаних від трупів, а також від тварин, забитих у тяжкому патологічному або агональному стані. Ступінь знекровлення туші можна визначити за допомогою фільтрувального паперу шляхом вкладання смужки (завдовжки 10 см і завширшки 1,5 см) у розріз м'язів на декілька хвилин. Просякання м'ясним соком і кров'ю частини смужки паперу, що виступає над поверхнею розрізу м'язів, є свідченням поганого знекровлення; Гіпостази - це обмежені, просякнуті кров'ю ділянки тварин. У хворих тварин кров спочатку застоюється в судинах, а потім через збільшення пористості судин виходить за межі і зафарбовує оточуючу тканину, що виявляється у обмежених або розлитих ділянках синьо-червоного кольору. Гіпостази виявляють у трупах, тушах, що отримані від важко хворих і забитих в агональному стані тварин. Як правило, вони утворюються на тому боці, на якому лежала тварина. Ось чому при огляді туші завжди перевертають. Для такого м'яса специфічний запах може бути відсутній. Навпаки, часто виявляють сторонні запахи - землистий, лікарських препаратів і навіть трупний. Тому обов'язково проводять пробу варкою для виявлення сторонніх запахів. Зміни у лімфатичних вузлах і органах. У тушах, що одержані від здорових і вчасно нутрованих тварин, поверхня розрізу лімфатичних вузлів світло-сірого або слабко-жовтого кольору. У хворих тварин, забитих у стадії агонії, лімфовузли на розрізі бузково-червоного кольору. Причиною цього є накопичення крові у дрібних судинах лімфатичного вузла, яка через стінки проникає у синуси і забарвлює лімфатичний вузол у рожево-червоний колір. Гальмування окисних процесів в організмі хворих тварин призводить до накопичення вуглекислоти, яка є причиною ціанотичного (синюшного) забарвлення лімфовузлів. Залежно від гостроти захворювань, патологічні зміни у лімфатичних вузлах і органах можуть мати різнобічний характер - атрофія, дистрофія, гіпертрофія, гіперемія, крововилив, набряк, звапнування та різні форми запальних процесів. Лабораторні методи визначення ступеня знекровлення та стану туші такі: 1) готують м'язові зрізи як для трихінелоскопії, роздавлюють їх між скельцями компресоріуму і досліджують під малим збільшенням мікроскопа. Якщо сліди крові біля зрізів відсутні, то знекровлення добре або задовільне. При незадовільному знекровленні проглядаються сліди крові та наповнені кров'ю капіляри; 2) визначення ступеня знекровлення за допомогою люмінесцентного аналізу. Витяжка з м'яса здорових тварин світиться рожевим або блідо-бузковим кольором, хворих і в агнональному стані - зеленувато-блакитним.

Практична частина:

1. Зробити мазок-відбиток з м’яса, зафарбувати і оцінити його свіжість.

1. Визначити якість даної проби м’яса за допомогою реакції на пероксидазу.

2. Відібрати проби для лабораторного дослідження.

2. Вирішити питання використання продуктів забою після отримання результатів лабораторних досліджень.

Декан факультету

ветеринарної медицини,

професор В. Духницький

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

Національний аграрний університет

“Затверджую”

Перший проректор з навчальної та виховної роботи

________________________В. Лисенко

“14” травня 2008 р.

КОМПЛЕКСНЕ КВАЛІФІКАЦІЙНЕ ЗАВДАННЯ № 39

(державний іспит з інфекційних та інвазійних хвороб тварин)

Спеціальність 7.130501 “Ветеринарна медицина”

Посада: Офіційний лікар ветеринарної медицини м’ясопереробного підприємства

На конвеєрній лінії м'ясокомбінату проводиться забій великої рогатої худоби в кількості 200 голів. При ветеринарно-санітарній експертизі продуктів забою від 3-х голів в масетерах та м’язах туш виявлені прозорі міхурі сірувато-білого кольору. Патологоанатомічних змін у внутрішніх органах не виявлено.

Теоретична частина:

Вирішити питання діагнозу

1. На яких точках ветсанекспертизи виявлені вказані патологоанатомічні зміни?на 1,2,3 точках

2. Що потрібно зробити негайно для уточнення діагнозу?фіну в теплий розчин 80% жовчі

1. Назвати збудника хвороби, охарактеризувати його стійкість. Возбудитель - личиночная стадия цепня ВРХ (цистицерк)доросла-Тенія Сагінатус-лицинка Цистоцерк бовіс.

2. Післязабійна діагностика цього захворювання.3 і меньше цистицерки-промпереробка ,4 і більше –утилізація(окрім шкури і жиру)Обязательная ветеринарно-санитарная экспертиза всех мясных туш на мясокомбинатах, убойных пунктах и убойных площадках. 2. Запрещение продажи мясных продуктов без ветеринарного осмотра. 3. Недопущение бродяжничества скота на территории населенных пунктов, ферм. 4. При обнаружении в местах излюбленной локализации не более трех финн всю тушу подвергают обязательному обеззараживанию промораживанием -12 с – 24часа , посолкой 24% розчин,суха сіль 10 % 20 днів или проваркой автоклав 2.5 часа, откриті котли 3 часа(куски не більше 2 кг. 5. Перетапливание наружного жира (шпика) от свиных финнозных туш независимо от степени поражения. 6. При обнаружении более трех цистицерков на большинстве разрезов мышц излюбленных мест локализации цистицерков тушу с субпродуктами от нее подвергают технической утилизации.

3. Чи хворіють цією хворобою інші види тварин? Якщо хворіють, то дати післязабійну діагностику цієї хвороби.Людина дефінітивній хазяін

6. Які захворювання слід диференціювати? опухолями, циррозом печени, эхинококкозом, тенуікольний цистоцеркоз

Дати санітарну оцінку продуктів забою.

1. Яка санітарна оцінка продуктів забою великої рогатої худоби при цій хворобі залежно від інтенсивності ураження?

2. Які методи знезараження умовно-придатних продуктів забою при даній хворобі?

3. Як перевірити ефективність знезараження продуктів забою? Практична частина:

1. Провести уточнення діагнозу за допомогою компресоріуму та трихінелоскопа.

2. Провести знезараження продуктів забою при цій хворобі методом заморожування.

3. Перевірити ефективність знезараження продуктів забою при даній хворобі.

Декан факультету

ветеринарної медицини,

професор В. Духницький

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

Національний аграрний університет

“Затверджую”

Перший проректор з навчальної та виховної роботи

________________________В. Лисенко

“14” травня 2008 р.

КОМПЛЕКСНЕ КВАЛІФІКАЦІЙНЕ ЗАВДАННЯ № 40

(державний іспит з інфекційних та інвазійних хвороб тварин)

Спеціальність 7.130501 "Ветеринарна медицина"

Посада: лікар ветеринарної медицини господарства.

Ситуація: В одному із господарств спеціалізованих на відгодівлі свиней (8 тисяч голів) виникло захворювання з ознаками ураження органів дихання та центральної нервової системи. Протягом тижня хвороба поширилась майже на всі 12 свинарників. Серед клінічних ознак у 108 свиней 6-9 місячного віку відмічено пригнічення, рухи по колу, надмірне слиновиділення, кашель, блювоту, в окремих тварин - поза «сидячої собаки», парези. У всіх хворих температура тіла спочатку була 42⁰ С, а потім знизилась.

При епізоотологічному обстеженні встановлено, що 5 років тому господарство було неблагополучним щодо хвороби Ауєски і туровий приплід поросят майже повністю загинув. Під час обстеження у свинарниках виявлена велика кількість гризунів.