Комплексне кваліфікаційне завдання № 3 (довідник, вет-сан стор. 1022)

ЕПІЗООТОЛОГІЧНІ ДАНІ.

В одному із господарств південної зони України в кінці липня у корів оператор машинного доїння помітила різке зниження надоїв. Тварини випасались на лісистих пасовищах з наявністю великої кількості біотопів кровосисних комах (ґедзі, мокреці, мошки, мухи - жигалки) та іксодові кліщі. Серед хворих тварин почався падіж.

КЛІНІЧНІ ОЗНАКИ.

У хворих тварин температура тіла 40, 8-41,2⁰ С, порушення серцево-судинної діяльності. Тварини пригнічені, спостерігається атонія передшлунків, різко виражена анемія видимих слизових оболонок, в деяких з жовтяничним відтінком, вгодованість знижена до повного виснаження. У окремих корів відмічено м'язове дрижання (тремтіння). При огляді тварин в ділянці підгрудка (підшийка) виявлені кліщі.

ПАТОЛОГО-АНАТОМІЧНІ ЗМІНИ.

Трупи корів виснажені. Слизові оболонки бліді, іноді з відтінком жовтяничності. Кров світла, рідка, згустки рихлі, блідо-червоного кольору. Серце збільшене, його м'яз дряблий, під епікардом крововиливи. Легені емфізематозні, місцями з крововиливами; печінка збільшена, краї заокруглені, глинисто-жовтого кольору з плямами на поверхні і розрізі. Жовчний міхур збільшений і наповнений густою жовчю. Селезінка збільшена у 2-3 рази, щільної консистенції, кровонаповнена з крововиливами. Лімфатичні вузли злегка збільшені, на розрізі соковиті, гіперемійовані з крововиливами. Нирки на розрізі жовтувато-червоного кольору, з крововиливами в корковому шарі, в нирковій мисці-крововиливи. Сечовий міхур заповнений каламутною сечею.

ЛАБОРАТОРНІ ДАНІ.

При мікроскопії мазків крові в еритроцитах виявлені дрібні, крапкові організми розміром 0,2-1,2 мкм, розміщені ближче до центру еритроцитів. Крім цього проведена специфічна РТЗК з антигеном, приготовленим із збудника, виявилась позитивною в титрах 1:80 – 1:1280 і вище.

Теоретична частина:

1. Який діагноз можна поставити із врахуванням епізоотологічних даних, симптомів хвороби, патолого-анатомічних змін та лабораторних досліджень? Анаплазмоз ВРХ

2. Який збудник виявлений в крові корів (тип, клас, родина, рід, вид)? Збудник Anaplasma marginale, родина Anaplasmataceae, ряд Rickettsiales, надцарство Prokaryota, тип Protophyta

3. Біологія збудника і шляхи його передачі. Анаплазми мають одно контурну плазматичну мембрану, клітинну стінку, нуклеоїд, тяжі, фібрили та мембранні структури в цитоплазмі. Збудники локалізуються в еритроцитах (по периферії, іноді ближче до центра), іноді в лейкоцитах і тромбоцитах, де вони формують колонії, що складаються з 2-8 особин. В одній клітині може міститись від 1 до 4 збудників.

Шляхи передачі: трансфазно та трансоваріально

4. Які паразитарні та інфекційні хвороби слід диференціювати? бабезіоз, лептоспіроз Практична частина:

1. Проведіть необхідні лабораторні дослідження крові для підтвердження діагнозу. Для лабораторного дослідження необхідно зробити мазки крові, які фарбують за Романовського з метою виявлення еритроцитів, уражених анаплазмами.

2. Призначте лікування хворих корів (25 голів, по 450 кг живої маси). Випишіть рецепти.

Коровам по 450 кг (25 голів)

Rp.: Chlortetraziclini – 675 g

Dentur talles dosis Numero 25

Signa: Всередину індивідуально 1 раз на день (вранці) 6 днів підряд.

Призначають симптоматичне лікування залежно від клінічного прояву хвороби.

Специфічним лікуванням є антибіотики тетрациклінового ряду (в/м 6-10 тис. ОД/кг на 0,5% р-ні новокаїну один раз на день 4-6 днів підряд) та сульфаніламідні препарати. А також можна застосовувати етакридину лактат

2. Ускладнення, їх лікування і профілактика. Тварин карантинують впродовж 30 діб, обстежують клінічно та лабораторно. У неблагополучних господарствах здійснюють заходи щодо захисту тварин від нападу кліщів і кровосисних комах, чітко дотримуються правил асептики та антисептики під час взяття крові, вакцинацій, хірургічних операцій.

4. Які методи специфічної профілактики можна використовувати? Можливо вакцинувати тварин.

5. Особливості післязабійного ветеринарно-санітарного огляду продуктів забою та їх санітарна оцінка в разі вимушеного забою тварин при цьому захворюванні.

Туші та внутрішні органи за відсутності жовтяничності й дистрофічних змін допускають до використання без обмежень. При виснаженні, з наявністю драглистого набряку в місцях відкладання жиру або в міжмязовій тканині , атрофії або дистрофічних змін мязів і ураженням лімфатичних вузлів, тушу та внутрішні органи утилізують. У разі жовтяничності, що не зникає протягом 48 годин тушу та внутрішні органи використовують залежно від результатів мікробіологічного дослідження (за наявністю сальмонел).