2. Практична частина

2.1. Організуйте заходи боротьби з ньюкаслською хворобою птахів. Потрібно налагодити систему дезінфекції транспортних засобів та оборотної тари для перевезення птиці, пташиного м'яса та яєць, які можуть сприяти занесенню збудника інфекції в благополучні господарства. має здійснюватись режим підприємства закритого типу з відповідними ветеринарно-санітарними об'єктами (дезбар'єри, ветсанблок, дезінфекційний майданчик, ізолятори), огородженням території та забороною допуску сторонніх осіб. У нещодавно оздоровлених та загрозливих щодо хвороби Ньюкасла господарствах проводять запобіжне щеплення всієї птиці. Вибір вакцини та схеми імунізації визначають залежно від епізоотичної ситуації, біологічних характеристик препаратів та показників імунологічного стану птиці. У разі появи хвороби Ньюкасла господарство оголошують неблагополучним і карантинують. У карантинованих птахофермах і населених пунктах забороняється випускати з приміщень птицю, вивезення та ввезення птиці, заготівля й торгівля птицею та продуктами птахівництва. Хвору й підозрювану щодо захворювання птицю забивають безкровним способом, трупи знищують спалюванням. Клінічно здорову птицю забивають на м'ясо, яке проварюють упродовж 30 хв. і реалізують для харчування всередині господарства.Карантин з неблагополучного господарства знімають через 30 діб після останнього випадку захворювання та забою хворої птиці, проведення остаточної дезінфекції .

2.2. Вкажіть дезінфектанти та методи дезінфекції рекомендовані при даному захворюванні. Дезінфекцію пташників, вигульних двориків, допоміжних приміщень здійснюють 2 — 3 %-ми розчинами гідроксиду натрію чи 3 %-м розчином хлорного вапна впродовж 48 год. Годівниці, залишки корму, гній, підстилку, сідала та малоцінний дерев'яний інвентар спалюють, а металевий знешкоджують окропом. здійснюють аерозольно формаліном або сумішшю формаліну й ксилонафту(3: 1

2.3. Опишіть метод аерозольного щеплення курей проти ньюкаслської хвороби.здійснюють аерозольно формаліном або сумішшю формаліну й ксилонафту(3: 1). ( є у довіднику,ст 1119.)

КОМПЛЕКСНЕ КВАЛІФІКАЦІЙНЕ ЗАВДАННЯ № 54( ящур)

Організуйте заходи з ліквідації ящуру великої рогатої худоби в сільськогосподарському підприємстві "Прогрес".

В господарстві є велика рогата худоба (2696 голів), в тому числі корів-742 голови, нетелів - 58 голів, телят 2-місячного віку - 116 голів. Худобу утримують на одній фермі в 9 приміщеннях.

На відділку № 2 знаходиться свиноферма (2157 голів), а на відділку № 3 - вівцеферма (1560 голів). Діагноз на ящур був встановлений 2 тижні тому. На даний час хворі ящуром тварини реєструються лише в корівнику № 2. На фермі є будинок тваринника з усіма зручностями.

В 10 км. від цього господарства є вузлова залізнична станція, на якій при розвантаженні тварин зареєстровано ящур.

1. Теоретична частина.

1. Що включає комплекс заходів з локалізації та ліквідації заразних хвороб тварин?( довідник, ст 87).У разі виникнення підозри щодо захворювання тварин на ящур потрібно негайно визначити точні межі осередку ящуру, неблагополучного пункту та загрозливої зони і організувати проведення відповідних протиепізоотичних заходів. Протиящурні заходи передбачають введення суворих охоронно-карантинних обмежень, здійснення профілактичної вакцинації та знезараження вірусу в зовнішньому середовищі. У разі загрози занесення ящуру в благополучні зони вирішальне значення мають жорсткі охоронні заходи, спрямовані насамперед на повне припинення будь-яких господарських чи адміністративно-громадських зв'язків із зоною поширення ящуру. Необхідна широка роз'яснювальна робота серед працівників тваринництва та населення про небезпеку ящуру, шляхи його занесення та профілактики. У господарствах загрозливої зони забороняється доступ на їх територію сторонніх осіб і транспорту. В разі крайньої потреби доставки на неблагополучну територію продуктів харчування, кормів і медикаментів на межі зони організовують перевалочні пункти, де здійснюють необхідну ветеринарно-санітарну обробку людей і транспорту.

1. Який оптимальний шлях виявлення джерела збудника інфекції? Епзоотологічне обстеження ( проводить комісія) вірусологічні (культивування вірусів на культурі клітин, визначення їх активності і властивостей, постановка РГА), серологічні (дослідження в РЗГА, РДП, РН),

2. Визначить межі епізоотичного вогнища та організуйте його ліквідацію.Межі осередків інфекційних хвороб визначаються фахівцями державної санітарно-епідеміологічної служби на підставі результатів їх епідеміологічного обстеження. В даному випадку це – корівник №2 . Ліквідація :

-повідомити про це спеціалістівветеринарної медицини державних установ,ізолювати стадо, гурт, приміщення, ферму, де виявленіхворі та підозрілі на захворювання тварини, Виставити на фермі знаки "Вхід заборонено", "В'їздзаборонено",Зупинити вивезення тварин, продукції тваринного та рослинного походження, кормів та інших об'єктів,Визначає кордони епізоотичного вогнища ящуру, Відбирає і направляє у державну лабораторію ветеринарної медицини матеріал з афт від хворих тварин для визначення типу вірусу ящуру, Організовує проведення ветеринарно-санітарних і карантинних заходів у вогнищі ящуру. негайно повідомити про появу ящуру Державний департаментветеринарної медицини України, райдержадміністрацію, головних державних інспекторів ветеринарної медицини сусідніх районів,негайно проводять забій всієї партії тварин за рішенням відповідних органів державної ветеринарної медицини на найближчому м'ясокомбінаті (забійному пункті).

1.4.Визначить кордони неблагополучного пункту та загрозливої зони з ящуру. Неблаг. Пункт - підприємстві "Прогрес" і залізнична станція.Загрозливою щодо ящуру зоною вважають населені пункти,господарства, пасовища (урочища) та інші території навколонеблагополучного щодо ящуру пункту, куди можливе занесення ізнього вірусу ящуру. Загрозливу зону визначають місцеві органиветеринарної медицини з врахуванням господарських зв'язків,географічних, кліматичних, природних умов та інших особливостейведення тваринництва.

1.5.Опишіть комплекс заходів, які потрібно провести в неблагополучному пункті та загрозливій зоні.. У випадку масового захворювання худоби на ящур хворих тварин не виділяють, а залишають у спільному ізольованому приміщенні та лікують. Усіх клінічне здорових сприйнятливих до ящуру тварин карантинованої й загрозливої зон після установлення типу вірусу ящуру вакцинують. Територію ящурного осередку, тваринницькі приміщення, скотні двори та речі догляду за тваринами щодня дезінфікують. Молоко, яке одержують від корів з ящурного осередку, переробляють на топлене масло. Трупи тварин, що загинули в ящурному осередку, спалюють або заривають у траншеї на території неблагополучного господарства. Гній, залишки корму та підстилку щодня вивозять на спеціально відведене місце для біотермічного знезараження і використовують не раніше, ніж на 30-ту добу з моменту закладання. Для дезінфекції під час спалаху ящуру застосовують гарячий 2 %-й розчин їдкого натру, 1 %-й розчин формальдегіду, розчин хлорного вапна, що містить 2 % активного хлору, 5 %-й розчин хлориду йоду; гарячий 3 %-й розчин каустифікованої содо-поташної суміші — одноразово, під час остаточної дезінфекції — дворазове.

6. Які заходи потрібно провести перед відміною карантину? Який термін його дії? Карантин з неблагополучного щодо ящуру пункту знімається через 21 добу після останнього випадку видужання тварини та проведення ретельної остаточної дезінфекції. Вивезення худоби, яка перехворіла на ящур, для забою дозволяється після зняття карантину. Вивезення в благополучні господарства для племінних цілей або продажу на ринках перехворілих на ящур або вакцинованих проти ящуру тварин дозволяється не раніше ніж через 12 міс після зняття карантину. Впродовж наступних двох років у межах неблагополучного пункту та загрозливої зони систематично проводять вакцинацію тварин проти ящуру.