2. Практична частина

2.1. Опишіть дії лікаря ветеринарної медицини під час організації та проведення поточної та заключної дезінфекції.

2.2. Вкажіть терміни та правила відміни карантину, термін та суть обмежень після нього.

3. Опишіть заходи специфічної терапії та профілактики ящуру в неблагополучному пункті.

4. Розрахуйте потребу в біопрепаратах, необхідних для запобігання виникнення ящуру в районі.

КОМПЛЕКСНЕ КВАЛІФІКАЦІЙНЕ ЗАВДАННЯ № 51 (сап, всі питанні крім 1.4 є у довіднику)

В приміщенні для профілактичного карантинування прикордонного пункту державного ветеринарного контролю серед 650 коней, які поступили з однієї із країн Азії, виділено троє хворих коней. При клінічному дослідженні у однієї тварини виявлено симптоми носового сапу, у двох інших - невиразні симптоми сапу. У ветеринарному сертифікаті вказано, що тварини клінічно здорові і результати алергічного дослідження негативні. Відомо, що країна являється неблагополучною щодо сапу коней.

1. Теоретична частина

1. На основі яких симптомів можна запідозрити захворювання тварин на сап? Він характер. гарячкою (41 - 42°С), втратою апетиту, частим пульсом, гіперемією слизової оболонки носа, прискореним диханням, слизовими виділеннями з носа, нечастим сухим кашлем. На слизовій оболонці носа з'являються дрібні жовтуваті сапні вузлики з червоним обідком. Вузлики перетворюються на виразки.. Виділення з носа стають кров'янисто-іхорозними. Підщелепові лімфовузли на початку хвороби припухлі, гарячі та болісні, згодом різко збільшуються в розмірі (до величини курячого яйця), тверді, нерухомі, горбисті. Сапні вузлики та гнійно-некротичні виразки виявляють також на шкірі голови, шиї, задніх кінцівок, препуція та мошонки.Вражені кінцівки набрякають, спостерігається кульгавість.Наприкінці 2 - 4-го тижня носові ходи забиваються кров'янисто-іхорозними масами, які під час кашлю та фиркання виділяються назовні.

2. Представте міркування стосовно безпомилкової діагностики сапу. Діагноз на підставі аналізу клініко-епізоотологічних даних. Проте перебіг сапу часто буває хронічний або латентний, тому в разі підозри щодо цієї хвороби, а також під час дослідження новоприбулих коней і планових прогностичних обстежень проводять алергічну діагностику (очної малеїнової проби), дослідженням сироватки крові в реакції аглютинації , доповнюючи її в разі необхідності проведенням РЗК. До бактеріологічного методу вдаються рідко, оскільки чисту культуру збудника вдається одержати лише в разі гострого перебігу сапу і зі значними труднощами.

3. Від яких захворювань необхідно диференціювати сап?меліоїдоз (несправжній сап), чуму натуральну віспу, сибірку, фурункульоз, сифіліс у людей, туберкульоз, сепсис, а також – носову форму сапу від миту та шкірну форму від епізоотичного лімфангіту.

4. Опишіть методи алергічної діагностики сапу. Для алергічної діагностики сапу проводять очну пробу, для чого застосовують малеїн (розведений 1:10 чи 1:100 фільтрат інактивованої бульйонної культури палички сапу), який вводять у кон'юнктивальний мішок у кількості 3 - 4 краплі, дворазово з інтервалом 5 - 6 діб. Очна (офтальмо-) проба – є основним методом діагностики сапу у коней, ослів, мулів і верблюдів. . Очну пробу не можна проводити в разі наявності в обстежуваних тварин кон'юнктивіту чи іншої патології очей.У таких випадках проводять підшкірну малеїнізацію.. Малеїн обстежуваній тварині у дозі 1 мл вводять підшкірно в ділянці середньої третини шиї або підгруддя.. Температуру тіла починають вимірювати через 6 - 8 год. після введення малеїну і через кожні наступні 2 год. впродовж 8 - 10 год., а потім на 24 і 36-ту годину. Очна реакція проявляється через 2 - 3 год. після введення малеїну і досягає повного розвитку через 6 - 8 год.У разі позитивних результатів реакції розвивається гнійний кон'юнктивіт, що проявляється набряком кон'юнктиви, почервонінням та припуханням повіки, появою в очній щілині, по краю нижньої повіки значної кількості гною, що спускається у вигляді шнурка із внутрішнього кута ока. Сумнівна реакція характеризується гіперемією та набряком кон'юнктиви, сльозотечею і незначним скупченням гною у внутрішньому куті ока. У разі негативної реакції спостерігається слабке почервоніння кон'юнктиви та незначна сльозотеча.