1. Теоретична частина

1. Яке захворювання риб спостерігалось в господарстві? – АЕРОМОНОЗ АБО ГЕМОРАГІЧНА СЕПТИЦЕМІЯ КОРОПІВ

2. Як підтвердити попередній діагноз?

3. Які види риб сприйнятливі до цього захворювання?

1.4 Чи правильно та своєчасно був відібраний патматеріал для досліджень? Якщо ні, то обґрунтуйте свою думку.

5. Лікування та специфічна профілактика даного захворювання

6. Назвіть основні методи оздоровлення рибницьких господарств при інфекційних хворобах риб.

2. Практична частина

1. Організуйте ветеринарно-санітарні заходи з ліквідації даного захворювання.

2. Розробіть план профілактики даного захворювання в повносистемному господарстві з незалежним водопостачанням.

3. Які дезінфектанти використовують в рибництві?

4. Проведіть розрахунок необхідної кількості хлорного та негашеного вапна для дезінфекції ставків, загальна площа яких дорівнює 150 га.

Декан факультету

ветеринарної медицини,

професор В. Духницький

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

Національний аграрний університет

“Затверджую”

Перший проректор з навчальної та виховної роботи

________________________В. Лисенко

“14” травня 2008 р.

КОМПЛЕКСНЕ КВАЛІФІКАЦІЙНЕ ЗАВДАННЯ № 47

(державний іспит з інфекційних та інвазійних хвороб тварин)

Спеціальність 7.130501 "Ветеринарна медицина"

Посада: лікар ветеринарної медицини господарства.

Ситуація: В рибницькому повносистемному із замкнутим циклом господарстві влітку при температурі води + 21 С з'явилось захворювання риби із клінічними ознаками бранхіомікозу та сапролегніозу. Хворів переважно річняк коропа. Захворювання тривало 7 днів, за цей період загинуло 600 хворих риб. У риб, які перехворіли на бранхіомікоз, в місцях ураження почав розвиватись сапролегніоз.

До початку епізоотії рибу всіх вікових груп інтенсивно годували сухими концентрованими кормами. В цей період різко знизилась проточність води, що призвело до підвищення окислюваності води в межах 20 мг/л і більше, а також до різкого зменшення розчинного у воді кисню.

1. Теоретична частина

1.1. Опишіть клінічні ознаки бранхіомікозу та сапролегніозу риб, назвіть збудників цих хвороб - ЦЕ МІКОЗИ РИБ. ЗБУДНИК – бранхіомікозу – BRANCHIOMYCES SANGUINIS I B. DEMIGRANS; сапролегніозу – ЦВІЛЬОВІ ГРИБИ: ACHLYA FLAGELLATA, ACH. LAEVIS ТА ІН. КЛІНІКА: – бранхіомікозу – ПЕРШІ ОЗНАКИ ЗА 2-3 ДНІ ДО ЗАГИБЕЛІ.РИБИ БІЛЯ ПОВЕРХНІ, НЕ БЕРУТЬ КОРМ, НЕ РЕАГУЮТЬ НА ЗОВН ПОДРАЗНИКИ. НА ЗЯБРОВИХ ПЕЛЮСТКАХ ТЕМНО-ЧЕРВОНІ СМУЖКИ (ТРОМБ ВІД ГІФІВ ГРИБА), ДАЛІ БІЛЯ ТРОМБІВ АНЕМІЧНІ ДІЛЯНКИ БРУДНО-СІРОГО КОЛЬОРУ. ПІЗНІШЕ ЗЯВЛЯЄТЬСЯ «МАРМУРОВЕ» ФАРБУВАННЯ НА ЗЯБРОВИХ ПЕЛЮСТКАХ. ДАЛІ ВІДБУВАЄТЬСЯ РОЗПАД ЗЯБРОВОЇ ТКАНИНИ. - сапролегніозу – МАЄ ВИГЛЯД ВАТОПОДІБНОГО РОЗРОСТАННЯ ГРИБА НА РІЗНИХ ДІЛЯНКАХ ПОВЕРХНІ ТІЛА, ПЛАВЦЯХ, ЗЯБРАХ, РІДКО НА ВНУТР ОРГАНАХ. КОЛІР МІЦЕЛІЮ БІЛИЙ.

1.2. Перерахуйте фактори, які сприяють виникненню хвороб та опишіть їх патогенез. - ФАКТОРИ – ТРАВМИ, СТРЕСИ, НИЗЬКА ТЕМПЕРАТУРА ВОДИ (НИЖЧЕ 1С), ВИСОКА рН (більше 8,3), забруднення води органічними речовинами, відсутність проточності, заростання рослинністю, мулові відкладання, годівля риби недоброякісним кормом ПАТОГЕНЕЗ БРАНХІОМІКОЗУ – ЗБУДНИК ДУЖЕ ВИБАГЛИВИЙ ДО КИСНЮ, ПЕРЕБУВАЄ ТІЛЬКИ У КРОВОНОСНИХ СУДИНАХ ЗЯБРОВОГО АПАРАТУ, ЗАКУПОРЮЄ ЇХ ПРОСВІТ СПОРАМИ І ГІФАМИ, ЗУМОВЛЮЄ ГЕМОРАГІЧНЕ ЗАПАЛЕННЯ ТА НЕКРОЗ ЗЯБРОВИХ ПЕЛЮСТОК. – САПРОЛЕГНІОЗ – ГРИБ СПОЧАТКУ УРАЖАЄ НОСОВІ ЯМКИ,РОЗРОСТАЮЧИСЬ ВИХОДИТЬ З НИХ І У ВИГЛЯДІ ПОДУШКИ ПОКРИВАЄ ГОЛОВУ РИБИ МІЖ ОЧИМА І РОТОМ.УРАЖАЄ ЗОВНІШНІЙ ПОКРИВ . РУЙНУЄ ЕПІДЕРМІС І ПРОНИКАЄ В ДЕРМУ, ПОРУШУЮЧИ СЛИЗОВИДІЛЕННЯ.

1.3. Методи діагностики дерматомікозів риб та диференціальна діагностика бранхіомікозу. - ЕПІЗООТИЧНІ ДАНІ, КЛІНІЧНІ ОЗНАКИ, МІКРОСКОПІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ПАТОЛОГІЧНОГО МАТЕРІАЛУ ЗЯБЕР ДЛЯ ВИЯВЛЕННЯ ГІФ ГРИБА. – САПРОЛЕГНІОЗ – ТЕ САМЕ + ВИЯВЛЕННЯ ГІФІВ НА РИБІ І ІКРІ

1.4. Чи існують медикаментозні та специфічні засоби лікування бранхіомікозу та сапролегніозу? Назвіть їх. - БРАНХІОМІКОЗ – ЛІКУВАННЯ НЕ РОЗРОБЛЕНО. САПРОЛЕГНІОЗ – ТАК. МЕТИЛЕНОВИЙ ЗЕЛЕНИЙ ТА ФОРМАЛІН ПРИ ПЕРШИХ ОЗНАКАХ.