71. Єдність чуттєвості та інтелекту в пізнавальній діяльності

Існує два види наукового пізнання – чуттєве та раціональне. Наука не може обходились без фактів, які пов'язані з чуттєвим пізнанням, для їх добування потрібен чуттєвий досвід. Виникає питання розмежування інтелекту і чуттєвості.

Чуттєве пізнання – початковий етап пізнання – джерело будь-якого знання про дійсність. Його форми:

Відчуття: відображення окремих властивостей предметів та явищ внаслідок їхнього впливу на органи чуття людини; це ті канали, які зв’язують суб’єкт із зовнішнім світом. Відчуттям можна пізнати тільки одиничні предмети.

Сприймання: чуттєве відображення предметів та явищ дійсності в сукупності притаманних їм властивостей при дії їх на органи чуття людини; це якісно нова форма чуттєвого відображення дійсності, виконує пізнавальну та регулятивну фун-ї.

Уявлення: чуттєвий образ, форма чуттєвого відображення, яка відтворює властивості дійсності за відбитими в пам’яті слідами предметів, що раніше сприймалися суб’єктом. В уявленні можна відтворити образ предмета, який відсутній, але ми його вже бачили.

Логічне (раціональне) пізнання, його форми:

Мислення: процес активного, цілеспрямованого, узагальненого, опосередкованого, суттєвого та системного відтворення дійсності і вирішення проблем у логічних формах.

Розуміння: процес і результат духовно-практичного та пізнавального освоєння дійсності, коли зовнішні об’єкти залучаються до осмислення людської діяльності, виступають її предметним змістом.

Пояснення: розкриття сутності предметів та явищ шляхом з’ясування причин їхнього виникнення та існування, наявності законів їхнього функ-ня та розвитку.

Інтуїція завжди виступає елементом логічного пізнання, адже вона об’єднує весь ланцюг доведення в цілісність і є необхідним елементом осмислення і розуміння.

Людське пізнання є єдністю чуттєвості й інтелекту. Обидва види пізнання завжди функціонують у єдності, хоча співвідношення їх на емпіричному та теоретичному рівнях різне. На емпіричному – більше чуттєвого, на теоретичному – логічного та раціонального.

Сенсористи вважають, що чистого інтелекту не існує, це ілюзія. Поняття завжди мають чуттєву природу, а поняття абстрактних наук є більш узагальнюючими, в них мінімалізована чуттєвість. В основі всіх понять лежить чуттєвий досвід, тому поняття Ідея застосовується і до чуттєвого досвіду і до понять (Бекон, Гобс, Юм). Наука є наукою тоді, коли грунтується на розгортанні інтелектуального ядра понять. Крім досвіду є суто інтелектуальний надлишок, завдяки чому вони мають вид понять (раціоналізм).

Сучасна філософія вважає, що немає чисто чуттєвого пізнання, бо воно з самого початку несе інтелектуальний заряд, чуттєвий досвід завжди інтелектуально спрямований, ми сприймаємо не речі, а предмети в речах, а предмет завжди спрямований до понять. В чуттєвому досвіді ми теж працюємо певними гіпотезами (перцептативні гіпотези) і подібно до того, як в інтелектуальній діяльності з кількох гіпотез вибирається одна, в чуттєвому досвіді теж неявно іде вибір гіпотези. Чуттєвий досвід спрямований на предмет, а предмет завжди несе певне поняття. З другого боку, не існує чистого інтелекту, бо всяка ідея несе в собі образ. Всяке поняття завжди с вербальоване, його не можна позбавити слова, а слово несе в собі образ. Образи вносяться в поняття завдяки слову. Поняття не відбувається без образу, бо для нього потрібна певна схема, конфігурація, яка приходить зі словом. Тому чистих понять немає.