14. Завоювання Римом Центральної та Південної Італії. Пірр. Утворення системи Римсько – Італійського союзу

Центральна: після утвердження римлян в південній частині Лація сусідньою стала Кампанія + посилився натиск самітів. 1 самнітська війна: 343 – 341 – перемога римлян + Кампанія, після 2 латинської війни кампанійці та волоски змушені були передати значну частину земель Риму + divide et impera. 2 самнітська війна – 327 – 304 – захоплення Неаполя + гірський Самній, 304 самніти попросили мир. Вторгнення галлів забезпечило укріплення самітів, які почали 3 самн.війну 298 – 290 + Самнітська федерація припинила своє існування.

Південна: початок ІІІ ст. до н.е. – складна ситуація на пд. – протиріччя греків + вторгнення інших племен. Для заспокоєння – рим. війська у Фурію + одночасно – вторгнення тарентійців. Тарент запросив Пірра – родича Александра Македонського і у 280 р.до н.е. він прийшов в Італію (Гераклея) +279 – Аускул (Піррова перемога) + слони, 275, Малевентум-Беневентум. Після загибелі Пірра римляни залишили Тарент + вся Італія підкорена Римом.

Римсько – Італійський союз: союз Риму над всіма полісами + різні умови: самоуправління (жителі деяких полісів Лація)/обмежені у правах (латинські, аврункські, етруські міста)/неповноправні (Капуя, Куми)/союзники + спільна державно - правова структура + поліси зберігалися, але трансформувалися на римський манер, загальнонародна земля, ці поліси тратили самостійність, а Рим замкнутість

15. Причини боротьби Риму з Карфагеном. І пунічна війна та її результати.

Причини: втручання Риму у сицилійські справи, що зачіпляло інтереси Карфагену + спільні інтереси на одні території.

264 – 41. У цей період зростає роль Карфагену, він підтримує дружні відносини з Єгиптом, армія складалася із найманих загонів + сильний військовий флот.

Привід: Мессани звернулися за допомогою до Риму, Сиракузи – до Карфагену – сутичка між військами. І етап – домінування римлян, при морських битвах – «ворони» + битва при Мілах – розбито флот Карфагену, як і у 256 – римляни знищили нові 350 кораблів К біля мису Екна, відкривши собі шлях в Афику, в 251 – велика перемога римлян біля Панорму, паралельно – карфагенське військо очолює Барка, але римляни знову посилюють флот і вщент розбивають карфагенян біля Мессан.

Укладається мир 241 р.до н.е., за яким Карфаген виплачував контрибуцію (84 т срібла), Сицилія переходить Риму, а коли відбувається повстання у Карфагені (військо очолює син Гамількара Барки Ганнібал) – римляни забрали Сардині і Корсику.

16. Друга Пунічна війна 218 – 201 (Ганнібалова війна)

Ганнібал – похід на Італію із Іспанії + слони – прохід через Альпи – із 80 тис.. залишилося 20 + перемоги Ганнібала, але не почав осаджати Рим + спустошення Середньої і Південної Італії + на сторону карфагенян стали галли. 06.216 – битва при Каннах – незважаючи на кількісну перевагу, римляни зазнали празки + на сторону Г почали переходити общини Пд.Італії + пропозиція союзу із Македонією (215) + Сиракузька держава, але армія, яку найняли римляни, виявилася ефективнішою + військо очолили Фабій Максим і Клавдій Марцел. Паралельно – активізація римлян, Рим підготували до тривалої облоги. Армія – три напрями (Італія, Сицилія, Іберія) У 210 році римське військо, що йшло на Іспанію, очолив Публій Корнелій Сципіон Молодший, який успішно воював із карфагенянами в Іспанії і переніс військові дії у Пн.Африку. Вже у 204 Ганнібал був відізваний на батьківщину і у битві при Замі у 202 році до н.е. військо Ганнібала було розбите, а сам він втік. Мир укладений у 201 році – К втрачає колонії, кораблі + виплачує контрибуцію.