
- •Соціологія як наука, її місце в системі соціогуманітарних наук.
- •Соціологічна проблематика у психоаналізі з.Фрейда (особистість, культура, діяльність).
- •Об'єкт і предмет соціології. Сучасні дискусії про предмет та об'єкт соціології.
- •Гендер як соціальний інститут.
- •Поняття надійності соціологічної інформації. Статистичні показники надійності.
- •Структура і функції соціології.
- •Соціологічне визначення поняття особистості.
- •Методологічне обгрунтування соціологічного дослідження.
- •О.Конт - основоположник соціології.
- •Процес соціалізації особистості.
- •13. Закон трьох стадій розвитку знання о.Конта.
- •14.Система соціологічного знання.
- •15.Предмет, об'єкт та вибір методики соціологічного дослідження.
- •17.Типи соціальної поведінки особистості (за р. Мертоном).
- •18.Програмування соціологічного дослідження.
- •19.Соціальні процеси, соціальні зміни і соціальний розвиток як категорії соціальної теорії.
- •20.Історична соціологія а.Токвіля.
- •21.Метод контент-аналізу в соціологічному дослідженні.
- •22.Матеріалістична теорія історичного розвитку к.Маркса.
- •23.Соціологія організацій: предмет, проблеми, методи.
- •25.Класова теорія к.Маркса.
- •28.Основні принципи соціології е.Дюркгейма.
- •30.Застосування тестів у соціології.
- •33.Класифікація методів соціологічного дослідження.
- •34.Соціологія г.Зіммеля: основні концептуальні положення. Танчер – листок
- •35.Праця як соціологічна категорія.
- •38.Соціологія особистості як спеціальна соціологічна теорія.
- •42.Якісні методи в соціології.
- •43.Предмет соціології в.Парето.
- •Тема 1. Програма соціологічного дослідження.
- •Тема 2. Проблема, об’єкт та предмет дослідження.
- •Тема 3. Цілі, завдання та гіпотези дослідження.
- •Тема 4. Інтерпретація та операціоналізація головних понять.
- •Тема 5. Вимірювання.
- •Тема 6. Вибірковий метод.
- •Тема 7. Принциповий план дослідження.
- •Тема 8. Організація соціологічного дослідження.
- •46.Основні категорії структурно-функціональної соціології т.Парсонса.
- •47.Соціальні потреби, інтереси, ідеали як спонукальні мотиви соціальної дії.
- •48.Поняття соціальної спільноти, соціальної групи, їх типологія та співвідношення.
- •49.Основні ідеї р.Мертона.
- •51.Соціальна нерівність та соціальні конфлікти.
- •52.Особливості розвитку української соціологічної думки.
- •53.Соціальна структура сучасного українського суспільства.
- •54.Гендерна нерівність. Сексуальне насилля.
- •56.Соціокультурна регуляція суспільного життя.
- •57.Метод інтерв'ю в соціологічних дослідженнях.
- •59.Поняття соціального інституту. Процеси інституціоналізації.
- •60.Поняття сім'ї. Види сім'ї та шлюбів.
- •61.Генетична соціологія м.Грушевського та Український соціологічний інститут.
- •62.Поняття соціального інституту. Процеси інституціоналізації.
- •63.Поняття сім'ї. Види сім'ї та шлюбів.
- •64.Теорія конфлікту в соціології.
- •65.Соціологія молоді (предмет та методи).
- •66.Поняття, структура і основні типи соціальної дії. Соціальна дія та соціальна взаємодія.
- •68.Масова свідомість, громадська думка та суспільні настрої.
- •69.Метод спостереження в соціології.
- •70.Структурно-функціональна теорія суспільства.
- •71. Основні напрямки та методи дослідження процесу масової комунікації.
- •72.Соціологія сім'ї (предмет, проблеми, методи).
- •Сучасні підходи вивчення сім’ї
Структура і функції соціології.
Синтезувавши різні підходи, доцільно вести мову про такі найважливіші функції соціології: теоретико-пізнавальну, практико-перетворювальну, світоглядно-ідеологічну, а також специфічні функції — гуманістичну,культурну, описову, інформаційну, прогностичну, критичну, соціального контролю, соціального управління. Теоретико-пізнавальна функція спрямована на вироблення нового соціологічного знання. Практико-перетворювальна функція - сутність її виявляється насамперед у виробленні науково обґрунтованих прогнозів щодо еволюції суспільства. Світоглядно-ідеологічна функція. Спрямована на забезпечення наукової дискусії між концепціями, поширення наукової ідеології, формування соціологічного стилю мислення, підготовку компетентних спеціалістів, глибоке та всебічне засвоєння ними наукової ідеології. Гуманістична та культурна функції. Пов'язані з роллю соціології в культурному житті суспільства та гуманізації суспільних відносин. Описова функція. Зумовлена необхідністю систематизації, опису та нагромадження одержаного дослідного матеріалу у вигляді аналітичних нотаток, різноманітних звукових звітів, статей, книг, комп'ютерних матеріалів тощо. Інформаційна функція. Стосується використання соціологічної інформації, одержаної під час соціологічних досліджень. Прогностична функція (визначається діапазон можливостей і вірогідностей, пропонуються кілька сценаріїв подальшого розвитку подій). Структура: Загальна соціологічна теорія розглядає: суспільство як цілісний організм, систему соціальних механізмів, місце і роль основних соціальних зв'язків, формулює принципи соціального пізнання, основні методологічні підходи до соціологічного аналізу (системний аналіз, стратифікаційно-класовий підхід, генетичний аналіз, комплексний конкретно-історичний підхід, аналіз соціальних явищ у їхній взаємодії з іншими), визначає місце людини як істоти соціальної.
Спеціальні соціологічні теорії, які вивчають суб'єктів суспільного життя (досліджують розвиток і відтворення людиною окремих соціальних спільнот, суть і основні характеристики людини соціальної): Соціологія особистості; Соціологія сім ї; Соціологія класу; Соціологія стану,прошарку; Соціологія етносу; Соціологія нації; тощо
Галузеві соціології, які вивчають життєдіяльність соціальних суб'єктів в окремих сферах (розкривають механізми життєдіяльності та функціонування соціальних спільнот у певних сферах суспільного життя та процеси соціалізації людини): Соціологія культури; Соціологія релігії; Соціологія політики;Соціологія праці й управління;Соціологія дозвілля; Соціологія освіти
Емпіричні соціологічні дослідження, скеровані на з'ясування, аналіз і узагальнення соціальних фактів: дій, вчинків і мислення людей, конкретних продуктів людської діяльності, розвитку і взаємодії створених людьми соціальних спільнот.
Соціологічне визначення поняття особистості.
Соціологія досліджує особистість як суб'єкт соціальних відносин, виділяючи в ній соціально-типові характеристики, які розвиваються під впливом соціальних інститутів, а також шляхи та канали зворотного впливу особистості на соціальний світ. Отже, специфіка соціологічного підходу до вивчення особистості полягає в тому, що він аналізує її суто соціальні характеристики. Особистість, на відміну від людини, є продуктом не тільки природи, а й суспільства, суб'єктом соціальних процесів. Особистість — усталений комплекс якостей людини, набутих під впливом відповідної культури суспільства, конкретних соціальних груп і спільнот, до яких вона належить і до життєдіяльності яких залучена. Поняття «особистість» вживається стосовно кожної людини, оскільки вона є носієм важливих рис певного суспільства. Головне в особистості — не абстрактна фізична природа, а її соціальна якість. За словами Злобіної О., до найактуальніших завдань сучасної соціології особистості належать дослідження процесів формування світогляду та світосприйняття, сфери свідомої та підсвідомої діяльності, механізмів нормотворення та мотивації діяльності, засобів виховання та самовиховання, методів управління та самоуправління, впливів ролей, мети, віри, сенсу та інших цінностей на характер існування