- •Соціологія як наука, її місце в системі соціогуманітарних наук.
- •Соціологічна проблематика у психоаналізі з.Фрейда (особистість, культура, діяльність).
- •Об'єкт і предмет соціології. Сучасні дискусії про предмет та об'єкт соціології.
- •Гендер як соціальний інститут.
- •Поняття надійності соціологічної інформації. Статистичні показники надійності.
- •Структура і функції соціології.
- •Соціологічне визначення поняття особистості.
- •Методологічне обгрунтування соціологічного дослідження.
- •О.Конт - основоположник соціології.
- •Процес соціалізації особистості.
- •13. Закон трьох стадій розвитку знання о.Конта.
- •14.Система соціологічного знання.
- •15.Предмет, об'єкт та вибір методики соціологічного дослідження.
- •17.Типи соціальної поведінки особистості (за р. Мертоном).
- •18.Програмування соціологічного дослідження.
- •19.Соціальні процеси, соціальні зміни і соціальний розвиток як категорії соціальної теорії.
- •20.Історична соціологія а.Токвіля.
- •21.Метод контент-аналізу в соціологічному дослідженні.
- •22.Матеріалістична теорія історичного розвитку к.Маркса.
- •23.Соціологія організацій: предмет, проблеми, методи.
- •25.Класова теорія к.Маркса.
- •28.Основні принципи соціології е.Дюркгейма.
- •30.Застосування тестів у соціології.
- •33.Класифікація методів соціологічного дослідження.
- •34.Соціологія г.Зіммеля: основні концептуальні положення. Танчер – листок
- •35.Праця як соціологічна категорія.
- •38.Соціологія особистості як спеціальна соціологічна теорія.
- •42.Якісні методи в соціології.
- •43.Предмет соціології в.Парето.
- •Тема 1. Програма соціологічного дослідження.
- •Тема 2. Проблема, об’єкт та предмет дослідження.
- •Тема 3. Цілі, завдання та гіпотези дослідження.
- •Тема 4. Інтерпретація та операціоналізація головних понять.
- •Тема 5. Вимірювання.
- •Тема 6. Вибірковий метод.
- •Тема 7. Принциповий план дослідження.
- •Тема 8. Організація соціологічного дослідження.
- •46.Основні категорії структурно-функціональної соціології т.Парсонса.
- •47.Соціальні потреби, інтереси, ідеали як спонукальні мотиви соціальної дії.
- •48.Поняття соціальної спільноти, соціальної групи, їх типологія та співвідношення.
- •49.Основні ідеї р.Мертона.
- •51.Соціальна нерівність та соціальні конфлікти.
- •52.Особливості розвитку української соціологічної думки.
- •53.Соціальна структура сучасного українського суспільства.
- •54.Гендерна нерівність. Сексуальне насилля.
- •56.Соціокультурна регуляція суспільного життя.
- •57.Метод інтерв'ю в соціологічних дослідженнях.
- •59.Поняття соціального інституту. Процеси інституціоналізації.
- •60.Поняття сім'ї. Види сім'ї та шлюбів.
- •61.Генетична соціологія м.Грушевського та Український соціологічний інститут.
- •62.Поняття соціального інституту. Процеси інституціоналізації.
- •63.Поняття сім'ї. Види сім'ї та шлюбів.
- •64.Теорія конфлікту в соціології.
- •65.Соціологія молоді (предмет та методи).
- •66.Поняття, структура і основні типи соціальної дії. Соціальна дія та соціальна взаємодія.
- •68.Масова свідомість, громадська думка та суспільні настрої.
- •69.Метод спостереження в соціології.
- •70.Структурно-функціональна теорія суспільства.
- •71. Основні напрямки та методи дослідження процесу масової комунікації.
- •72.Соціологія сім'ї (предмет, проблеми, методи).
- •Сучасні підходи вивчення сім’ї
Об'єкт і предмет соціології. Сучасні дискусії про предмет та об'єкт соціології.
Об'єктом є все, на що спрямоване дослідження. Один і той самий об'єкт можуть вивчати різні науки. Предмет завжди чітко окреслює сферу й мету дослідження. Тому предметом соціології є окремі аспекти, особливості, відносини об'єкта дослідження. Сучасна соціологія – це багатоманітність течій та наукових шкіл, які по-різному пояснюють її об`єкт і предмет. Однак більшість учених погоджуються з тим, що об`єктом соціологічного пізнання виступає вся сукупність властивостей, зв`язків і відносин, котрі носять назву соціальних. Соціальні зв`язки, соц. взаємодія, соц. відносини і спосіб їх організації є об`єктами соц. дослідження. Предметом соціології є істотні властивості, зв`язки й відношення об`єкта дослідження як цілісного соціального організму, пізнання яких необхідне для вирішення теоретичних і практичних проблем функціонування і розвитку соціальної сфери суспільства. Конт вважав, що соц. – це позитивні знання про сусп. Дюркгейм називав предметом соц. соціальні факти як форми колективної дії і колективного буття, тому предмет соц. – колективне в усіх його проявах. Ковалевський розгляд. соц. як науку про порядок і прогрес людських суспільств. Смелзер трактує соц. як наукове вчення сусп. та сусп. відносин.
Гендер як соціальний інститут.
Ґендер — соціально-біологічна характеристика, через яку визначаються поняття «чоловік» і «жінка», психосоціальні, соціокультурні ролі чоловіка і жінки як особистостей, на відміну від статі, яка позначає біологічні відмінності.
Американка Дж. Лорбер, мабуть, відноситься до найбільш ортодоксальних ідеологів гендера. Вона пише: "Нерівний розподіл влади, власності і престижу між чоловіками і жінками є сьогодні частина структури сучасного суспільства. Підпорядкування жінок є необхідна частина сучасного соціального порядку не тому, що чоловіки природно перевершують або домінують,(якби це було так, вони б не підпорядковували собі інших чоловіків) і не тому, що жінки народжують(якби це було так, жодна мати ніколи не могла б бути лідером у своєму суспільстві). Підпорядкування жінок існує тому, що гендер робить групу, яка може експлуатуватися як працівники, сексуальні партнери, матері і вихователі на ринку праці і в домашній сфері"'. От як Лорбер докладно структурує гендер у відношенні до соціуму:
Як соціальний інститут гендер включає наступні поняття: 1гендерні статуси - соціально визнані норми, що проявляються в поведінці, жестах, мові, емоціях і фізичному вигляді; 2.гендерний розподіл праці - розподіл продуктивної і домашньої роботи між чоловіками і жінками; 3.гендерні родинні зв'язки - сімейні права і обов'язки для кожної статі; сексуальні приписи;4. гендерні структури особи - комбінації характерних рис, що проявляються в почуттях і поведінці;5.гендерний соціальний контроль - формальне або неформальне прийняття і заохочення конформістської поведінки і стигматизація, соціальна ізоляція, покарання і медичне лікування нонконформістської поведінки;6.гендерна ідеологія - виправдання гендерних статусів, зокрема, їх різні оцінки;7.гендерні образи - культурні репрезентації гендера і втілення гендера в символічній мові і художній продукції, відтворюючій і узаконюючій гендерні статуси.