
- •1. Державний лад скіфів
- •2. Суспільний лад скіфів
- •3. Державний лад античних міст – держав Північного Причорномор’я.
- •4. . Суспільний лад античних міст - держав Північного Причорномор’я.
- •5. Основні риси права античних міст - держав Північного Причорномор’я.
- •6. Державний лад Боспорського царства
- •7. Суспільний лад Боспорського царства.
- •8. Зародження класового ладу і формування державності у східних слов’ян.
- •9. Утворення союзів племен у східних слов’ян
- •10. Теорії виникнення Київської Русі.
- •11. Періодизація становлення та розвитку Київської Русі.
- •12. . Суспільний лад Київської Русі в другій половині іх – першій третині хіі ст.
- •13. . Характеристика класу феодалів в Київській Русі.
- •14. Характеристика селянства в Київській Русі.
- •15. Державний лад Київської Русі.
- •16. Суд і судочинство в Київській Русі.
- •17. Характеристика джерел права Київської Русі.
- •18. “Руська правда” – основне джерело права в Київській Русі
- •19. . Право власності, спадкове та зобов’язальне право в Київській Русі.
- •20. . Поняття та види злочинів в Київській Русі.
- •21. Поняття, мета та види покарання в Київській Русі.
- •22. Держава і право феодально роздробленої Русі (30-ті роки хіі-хіу ст.).
- •23. Галицько-Волинське князівство: державний, суспільний лад, право.
- •24. Українські землі під владою Польщі та Литви ( кінець хіу – перша половина хуіі ст.) : загальна характеристика періоду.
- •25. Кревська та Люблынська уніъ та їх наслідки для України.
- •26. Берестейська унія та її наслідки для України.
- •27. Державний лад Речі Посполитої .
- •28. Суспільний лад Речі Посполитої.
- •29. Характеристика класу феодалів в Україні в період литовсько-польської доби.
- •30. Характеристика селянства в Україні в Україні в період литовсько-польської доби.
- •31.Виникнення та історичне значення козацтва.
- •32. Джерела права в литовсько-польську добу.
- •33.Право власності та спадкове право в литовсько-польську добу.
- •34.Поняття та види злочинів в Україні в литовсько-польську добу
- •35.Поняття та види покарання в литовсько-польську добу.
- •36.Суд та судочинство в литовсько-польську добу.
- •37.Причини та привід національної революції 1648-1657 р.Р.
- •38.Періодизація та основні події національної революції 1648-1657 р.Р.
- •39. Перший період національної революції 1648-1657 р.Р.Та його наслідки для України.
- •40. Міжнародна дипломатична діяльність Гетьманщини в 1648-1657 р.Р
- •41.Формування української національної держави у 1648-1654р.Р.
- •42.Основні риси права української національної держави.
- •43.Переяславський договір 1654р. Та його значення для України.
- •44.Перехід України під протекторат російського царя.
- •45.Правове оформлення переходу України під протекторат російського царя.
- •46.Правовий статус України і українського народу за договором 1654р.
- •47.Українська держава Гетьманщина в 1657-1659р.Р.
- •48.Суспільний устрій Гетьманщини у другій половині хvіІст.
- •49. Державний лад Гетьманщини у другій половині хvіІст.
- •50.Наступ російського царизму на права і вольності українського нараду в другій половині хvіІст.
- •51.Українська політика Петра і.
- •52.Українська політика Катерини іі.
- •53.Органи влади Російської імперії створені для управління Україною в хvііІст.
- •54.Право Гетьманщини хvііІст.
- •55.Суспільний устрій України в першій половині хіх ст.
- •56.Державний устрій України в першій половині хіх ст.
- •57.Кодифікація права в Україні в першій половині хіх ст.
- •58.Основні риси права в першій половині хіх ст.
- •59.Причини проведення реформ 60 – 70 –х роках хіх ст.
- •60.Селянська реформа 1861 року , хід та історичне значення.
- •61.Зміни в державному та суспільному ладі після реформ 60 – 70 –х роках хіх ст.
- •62.Буржуазні реформи 60 – 70 –х років хіх ст.
- •63.Лютнева буржуазно – демократична революція та події на Україні.
- •64.Створення Центральної Ради та її діяльність у березні-листопаді 1917 р.
- •65.Створення та державний лад Української Народної Республіки.
- •66.Українська гетьманська держава (квітень – листопад 1918 р.).
- •67.Державний лад Української гетьманської держави.
- •68.Унр періоду Директорії
- •69.Формування радянської державності в Україні (1917-1920 рр.)
- •70.Нова економічна політика в Україні
- •71.Державний лад в Україні на поч.. 20-х років хх ст..
- •72.Основні риси цивільного права в 20-х роках хх ст..
- •73.Основні риси кримінального права в 20-х роках хх ст
- •74.Основні риси трудового права в 20-х роках хх ст..
- •75.Зміни в правовій системі України в 30-х роках хх ст..
- •76.Конституція усрр 1937 року та зміни в державному устрої.
- •77.Зміни в державному апараті України на початку Великої Вітчизняної війни.
- •78. Зміни в державному устрої в перші повоєнні роки.
- •79. Держава і право України в період десталінізації.
- •80. Державний устрій України в 60-80-х роках хх ст.
- •81. Суспільний лад України в 60-80-х роках хх ст.
- •82. Правова система в 60-80-х роках хх ст.
- •83. Судова система в 60-80-х роках хх ст.
- •85. Декларація про державний суверенітет України та її значення.
- •88. Конституційний процес в Україні.Конституція 1996 року
- •89. Зміни в правовій системі України після проголошення незалежності
- •90.Судова система та правоохоронні органи України.
- •4. Верховний суд України
- •Перелік питань для підготовки до підсумкового контролю
- •1 . Державний лад скіфів.
- •2. Суспільний лад скіфів.
72.Основні риси цивільного права в 20-х роках хх ст..
Цивільне право забезпечувало проведення нової економічної політики. Кодифікація цивільного права розпочалася відразу ж після проголошення курсу на неп. На базі об'єднання великих державних підприємств були створені трести, які були переведені на господарський розрахунок. Законодавче оформлення трести отримали тільки 2 липня 1923 року, коли було прийнято декрет ВУЦВК "Про державні промислові підприємства, які діють на засадах комерційного розрахунку". від 21 червня 1921 року кожний громадянин набував права вільно займатися кустарними промислами і створювати дрібні промислові підприємства. Нова економічна політика вимагала денаціоналізації невеликих будівель. Це було зроблено "Житловим законом" від 1 листопада 1921 року, який регламентував також питання оренди будівель. Постановою повністю виключалось із цивільного обігу право власності на нерухомість. Право власності на нерухоме майно допускалося лише при умові, якщо воно не було виключене з цивільного обігу. Постанова проголошувала відновлення таких цивільно-правових інститутів, як винахідницьке, авторське і спадкове право. Спадкування за заповітом і за законом допускалося при умові, що вартість спадщини не перевищувала 10 тис. золотих крб. Основні положення цього нормативного акта були включені в Цивільний кодекс УСРРЦивільний кодекс УСРР 1922 рокуЦивільний кодекс УСРР 1922 року був повною рецепцією Цивільного кодексу РСФРР. Він складався з чотирьох частин. У загальній частині визначались основні положення, суб'єкти і об'єкти цивільних прав, угодні позовна давність. У розділі "Речове право". Розділ "зобов'язувальне право",містив норми, які регулювали зобов'язання з договорів і зобов'язання з безпідставного збагачення і нанесення шкоди. Четвертий розділ присвячувався спадковому праву.
Поряд з державною і кооперативною власністю Цивільний кодекс виокремлював приватну власність, яка мала три форми: одноособова власність фізичних осіб; власність декількох осіб, які не складають об'єднання; власність приватних юридичних осіб. Досить розвинутим у ЦК було договірне право. Забезпечувалась певна свобода договорів. Загальні умови, за якими укладались договори, також регламентувались ЦК. Однією з особливостей зобов'язувального права було застосування статей Кримінального кодексу за порушення цивільних договірних відносин. У галузі спадкового права ЦК, хоча і дозволяв спадкування за заповітом і за законом, але обмежував коло осіб, які могли спадкувати за законом. Ряд важливих нормативних актів були прийняті в наступні роки.
73.Основні риси кримінального права в 20-х роках хх ст
Основою радянської кримінальної політики була перш за все боротьба з контрреволюційними злочинами і бандитизмом. У 1921 році урядом УСРР приймається ряд нормативних актів, спрямованих на боротьбу з бандитизмом (постанова "Про заходи боротьби з бандитизмом"), з посадовими злочинами (п "Про заходи боротьби з посадовими злочинами"), з хабарництвом (п "Про боротьбу з хабарництвом") тощо.Прийняття нормативних актів дало змогу приступити до створення єдиного кримінального кодексу. 23 серпня 1922 року ВУЦВК затвердив Кримінальний кодекс УСРР. Його основою слугував Кримінальний кодекс РСФРР. Кримінальний кодекс УСРР складався з двох частин — загальної і особливої, які поділялися на 227 статей. ЗЛОЧИНИ. Призначення покарання здійснювалося судовими органами на основі "соціалістичної правосвідомості", Керівних начал з кримінального права 1919 року і статей КК УСРР. Широко застосовувався принцип аналогії закону, Особлива частина КК УСРР містила перелік видів злочинів, визначення їх складів, санкції за їх скоєння. Система покарань варіювалась від громадського осуду до вигнання за межі УСРР. У справах, що знаходилися на розгляді у ревтрибуналах, могла застосовуватися вища міра покарання — розстріл. Він не застосовувався до неповнолітніх, вагітних жінок, а також не міг бути призначений, якщо з часу вчинення злочину минуло більше п'яти років.
За КК УСРР 1922 року 36 складів злочинів передбачали найвищу міру покарання, а за КК 1927 року — 45. Максимальний термін позбавлення волі становив 10 років, а мінімальний — 6 місяців. Вперше була встановлена відповідальність за недонесення про державні злочини.Загальна частина КК УСРР була повністю ідентична загальній частині КК РСФРР. Особлива частина КК УСРР додатково містила 11 статей. 31 жовтня 1924 року були затверджені "Основні начала кримінального законодавства Союзу PCP і союзних республік", акт, що доповнював загальну частину. 27 лютого 1927 року було прийняте "Положення про злочини державні" і "Положення про військові злочини". Посилення кримінальної репресії визвало необхідність змін і доповнень КК УСРР. 8 червня 1927 року приймається новий Кримінальний кодекс УСРР. У нього були включені "Положення про злочини державні", "Положення про військові злочини" і деякі інші нормативні акти. Але розвиток командно-адміністративної системи управління потребував нових визначень і доповнень у кримінальному праві. Протягом двох наступних років після прийняття КК УСРР 1927 року було прийнято 56 законодавчих актів з питань кримінального права, які значно розширили склад злочинів.