38.Періодизація та основні події національної революції 1648-1657 р.Р.

Січень-травень 1648 Іетап (початок війни)

10-15лютого ---- Хмельницький обраний гетьманом Війська Запорожського

Березень ----- воєнний союз між козаками та кримським ханом

29квітня – 16 травня ---- битва під Жовтими Водами(перемога козаків)

25-26 травня ---- битва під Корсунем(перемога козаків)

Козацьке повстання вступило в стадію загальнонародної війни за національне звільнення

Літо 1648-1649 ІІ етап (розростання національно визвол війни)

Червень-вересень 1648--- селянські повстання на Київщині, Поділлі, Волині, лівобережній укр.

21-23 вересень1648 ---- битва під Пилявцями. Розгром козаками польського війська

32 грудня 1648---- вступ війська Хмельницького в київ

10 липня – 2 серпня 1649----облога Збаржа

15-16 серпня 1649--- битва під Зборовом (перемога козаків)

18 серпня 1649 – підписано Зборівський мирний договір. 1649 – створ Української держави

1650-1653рр ІІІ етап (воєнно-політичні дії)

28 червня - 10 липня 1651 --- бій під Берестечком(поразка козаків)

23-25 вересня 1651 ---- битва під білою церквою

28 вересня 1651--- білоцерківський мирний договір

1-2 червня 1652---- перемога укр. Під Батогом

Жовтень-грудень 1653----- облога козаками поляків під Жванцем. Камянецький договір

1650-1653рр ---- молдавські походи

1654 – переяславська рада . підписанням Березневих статтей закладено основи автономії укр. В складі рос імперії

1654 – 1658рр IV етап (завершальний)

Весна 1654 --- росія вступила у війну з Польщею

Липень 1654---- Польща й кримське ханство уклали союз проти укр. І Росії

1656 ---- віленське перемиря між Росією та Річчю Посполитою

1656----- раднотський договір Швеції та Трансільванії проти речі посполитої

1657---- похід корпуса А.Ждановича на Галичину і Польщу. Закінчення війни

39. Перший період національної революції 1648-1657 р.Р.Та його наслідки для України.

Підготовка повстанняНа початку визвольної боротьби діяльність Б.Хмельницького і його сподвижників була спрямована на вирішення трьох основних завдань:- формування власних збройних сил і залучення на свій бік реєстрових козаків;- залучення до боротьби широких верств українського суспільства. Б.Хмельницький звертається з універсалами до населення, закликаючи до спільної боротьби проти Польщі. Повстанський рух дуже швидко набуває всенародного характеру й охоплює всю Україну;- укладення військово-політичного союзу з Кримським ханством (березень 1648 р.).На цей непопулярний союз гетьман пішов, щоб позбавити себе війни на два фронти, а також щоб зміцнити своє військо за рахунок татар (відразу зауважимо, що як союзники татари були ненадійними і неодноразово зраджували українську сторону. Вони переслідували власну мету - максимально послабити Річ Посполиту, але й не дати можливості постати сильній козацькій державі).Визвольний похід 1648 рокуПозитивне розв'язання трьох вищеназваних завдань стало запорукою успішного визвольного походу війська Б.Хмельницького у 1648 році:- У квітні-травні 1648 р. - козацько-татарське військо розгромило польську армію на р. Жовті Води. Три тисячі поляків потрапили у полон. Частина реєстрових козаків на чолі з Філоном Джеджалієм перейшла на бік повстанців.

- У травні 1648 р. - козаки й татари завдали нищівної поразки польській армії під Корсунем: у полон потрапило 8,5 тис. чоловік, у тому числі командувач польським військом гетьман М.Потоцький. Перемога сприяла активізації народно-повстанського руху.

- Улітку 1648 р. визвольна боротьба охопила майже всі українські землі Речі Посполитої.Стрімко наростала соціальна боротьба: селяни, міщани й козаки розправлялися з панами й орендарями, захоплювали їхнє майно, звільнялися від різноманітних форм експлуатації. Було ліквідовано кріпацтво, землеволодіння польських та полонізованих українських магнатів, католицької церкви. Свої володіння зберегли лише православні монастирі, а також та українська і польська шляхта, яка стала на бік повсталих. Утверджувалася дрібна власність на землю селян, міщан, козаків.Армія Б.Хмельницького зросла до 100 тис. чоловік. На чолі полків стали Іван Богун, Матвій Гладкий, Мартин Пушкар, Філон Джеджалій та інші полководці.На кінець червня повстанці звільнили від польських магнатів і шляхти всю Лівобережну Україну, а на середину вересня було звільнено Правобережжя, Поділля, частину Волині. На цих територіях українці створювали власні органи gвлади, формували нову модель соціально-економічних відносин.

У вересні 1648 р. відбулася битва з 60-тисячною польською армією поблизу міста Пилявці. Перемога українців створила сприятливі умови для визволення Західної України.

У жовтні 1648 р. Б.Хмельницький взяв в облогу Львів, а згодом - фортецю Замостя. У листопаді 1648 р. козацькі полки разом із загонами місцевих повстанців звільнили увесь західноукраїнський регіон.

Річ Посполита стояла на межі воєнної катастрофи. Виникла можливість об'єднання українських земель у межах національної держави збройною силою!Перемир'я сторін. Політичні плани Б.Хмельницького

Однак Б.Хмельницький не пішов на ескалацію бойових дій, прагнучи політичного врегулювання конфлікту. 21 листопада 1648 р. він уклав перемир'я з новообраним польським королем Яном Казимиром, погодившись відвести українське військо від західних кордонів і в ході подальших переговорів вирішити українську проблему.

Слід мати на увазі, що на цьому етапі визвольної боротьби Б.Хмельницький ще не думав про відокремлення України від Польщі. Його метою була автономія для козацького регіону у межах Речі Посполитої. Великі надії у досягненні цієї мети Б.Хмельницький покладав на нового короля Яна Казимира, який обіцяв бути "руським королем" і задовольнити козацькі вимоги. До перемир'я гетьмана могло також спонукати зменшення внаслідок великих людських і матеріальних втрат боєздатності українського війська, виснаження населення України. Але виведення при цьому українських полків із західноукраїнських територій було значною поступкою Б.Хмельницького полякам і викликало незадоволення частини козацької старшини. Згодом плани Б.Хмельницького радикально змінилися, але можливості для їх реалізації політичним шляхом уже були незначними.