59.Причини проведення реформ 60 – 70 –х роках хіх ст.

Згідно із селянською реформою 1861 року:· скасовувалася особиста залежність селянина від поміщика;· селяни дістали особисту свободу· поміщики не мали права купувати, продавати або дарувати селян, тобто розпоряджатися ними як річчю.Відтепер селяни отримали право:· вступати в шлюб без дозволу поміщика;· самостійно укладати договори й торговельні угоди;· вільно торгувати або заробляти промислами;· переходити в інші верстви суспільства (міщани, купці);· вступати на службу або в навчальні заклади;· купувати рухоме й нерухоме майно;· вільно розпоряджатися нажитим майном і спадкувати його за законамиСелянин здобув громадянські права. деякі зміни у взаємовідносини між поміщиками і селянами реформа внесла відразу:• був установлений точний розмір повинностей;• поміщик позбавлявся права встановлювати різні додаткові повинності;• пан мав справу не з окремим селянином, а з усім селянським миром, тобто із селом;• була запроваджена загальноросійська система селянського управління (селянські громади, об'єднані у волості) та кругова порука для сплати податків.Олександр IIРосійський імператор (1856—1881). Скасував кріпосне право. Здійснив земську, судову, військову та інші реформи. На життя Олександра II вчинено декілька замахів (1866, 1867, 1879, 1880). Убитий народовольцями.Реформи адміністративно-політичного управління 60—70-х років XIX ст.Земська реформа. Після скасування кріпосного права, коли мільйони селян уже не підлягали владі поміщиків, гостро постало питання про реформу управління, упровадження законності й порядку в адміністративну діяльність. Тому в 1864 році були створені виборні органи влади в масштабі губернії та повіту — земські установи, які:• відповідали тільки за господарські й культурні справи на території повіту й губернії;• відали будівництвом шляхів місцевого значення, охороною здоров'я, народною освітою, опікою, в'язницями тощо.Згідно із законом земства були не тільки виборними, а й загальностановими: до їх складу входили представники дворянства, буржуазії та селянства.Фактично провідну роль у земствах відігравали поміщики. Нагляд за земствами здійснювали губернатор і міністр внутрішніх справ, які могли припинити дію будь-якої їхньої ухвали. Одночасно була проведена реформа міських рад, вибори відбувалися в трьох куріях, на основі майнового цензу, тому перевагу дістало заможне міщанство. До компетенції міських рад уходили справи впорядкування міст, торгівлі й промисловості, гігієни тощо.

Судова реформа. Ще гострішою була потреба в удосконаленні системи судочинства. Дореформений суд, який залежав від адміністрації, був становим (тобто кожний стан мав свій окремий суд) і негласним.

У 1864 році була проведена судова реформа, яка проголошувала незалежність суду від адміністрації:• суддю призначав суд і зняти з посади міг також тільки суд;• запроваджувався загальностановий суд, тобто єдиний для всього населення;• на судових засіданнях могли бути присутніми представники преси й публіка;• утверджувалася змагальна система: обвинувачення підтримував прокурор, оборону — адвокат (присяжний повірений);

Військова реформа. Велике значення мала реформа 1874 року, що запровадила загальну військову повинність. Усі чоловіки 21-річного віку, придатні для військової служби, мали відбувати військову повинність. У піхоті строк служби встановлено тривалістю 6 років з наступним зарахуванням у запас на 9 років; на флоті служба тривала 7 років і 3 роки в запасі; для осіб з освітою встановлювалися менші строки служби. Поліпшилися навчання військ і підготовка офіцерських кадрів. Армію оснастили сучасними видами зброї, був створений паровий військовий флот.

Фінансова реформа. У 1862 році проведено фінансову реформу, що зосереджувала управління грошовим господарством у руках міністерства фінансів.