70.Нова економічна політика в Україні

На початку 1921 р кризова ситуація досягла вибухонебезпечної межі. Повстання матросів і робітників Кронштадта, селянські заворушення в південних губерніях України змусили уряд відмовитися від продрозкладки. Юрид підвалиною реформи став "Проект постанови ЦК про заміну розкладки натуральним податком", схвалений ЦК РКП(б) 18 лютого 1921 року. У ньому пропонувалося завчасно до початку посівної кампанії визначити загальну суму податку, з тим, щоб селяни знали скільки хліба вимагатиме від них держава. X з'їзд РКП(б) у березні 1921 року прийняв рішення про надання можливості селянам використовувати залишки продукції в місцевому товарному обігу.Виходячи з рішень X з'їзду надзвичайна сесія ВУЦВК 27 березня1921 рприйняла постанову "Про заміну продовольчої розкладки натуральним податком". Згодом РНК УСРР видала декрет про форми і розмір податку, який був значно меншим у порівнянні з продрозкладкою. Вперше словосполучення "нова економічна політика" зустрічається у резолюції травневого (1921 р.) пленуму ЦК РКП(б). 9 серпня 1921 р В. Ленін підписав "Наказ Ради Народних Комісарів про впровадження в життя начал нової економічної політики'. Середні й великі підприємства об'єднувалися за галузевою, територіальною або галузево-територіальною ознаками. Майже одночасно з трестами утворювалися синдикати, організації, які займалися торгівельними операціями, збутом продукції. За темпами відбудови велика промисловість відставала від дрібної. Після проведення у жовтні1922 року грошової реформи з'явилися кошти, які були спрямовані на електрифікацію і розвиток машинобудування. У1925— 1926 рр було перевищено довоєнний рівень промислового виробництва.Менш вражаючих результатів досягла нова економічна політика у сільському господарстві. У 1923 р було завершено перерозподіл землі. Землекористування бідняцько-середняцьких господарств збільшилося в півтора рази. У травні 1923 р всі податки з селянського двору були зведені до єдиного сільськогосподарського податку в грошовій формі. Село вже не могло забезпечувати всі потреби держави у зерні. Особливо швидко розвивалися сільськогосподарські види кооперації—тваринницькі, цукробурякові, машинно-тракторні тощо. На початок 1928 р у с.г кооперацію було залучено більше половини селянських господарств України. Після проголошення курсу на індустріалізацію посилюється тиск на непманів. Повною відмовою від засад непу в сільському господарстві було проведення суцільної колективізації, яка розпочалася наприкінці 1929 року.З ліквідацією непу створювалася жорстка командно-адміністративна система керівництва народним господарством.

71.Державний лад в Україні на поч.. 20-х років хх ст..

Зміни в державному ладі УСРР були пов'язані, перш за все, з тенденцією до об'єднання економічних, політичних, воєнних зусиль радянських республік. Слід підкреслити, що ініціатива такого об'єднання виходила з центру, від апарату більшовицької партії в Москві.Утворення Союзу PCPЩе в середи ні 1919 р партія провела під вивіскою братнього союзу об'єднання життєво важливих сфер діяльності республік — оборони, економіки, праці, фінансів, транспорту, пошти і телеграфу, управління якими здійснювалося з Москви. 28 грудня 1920 рбуло підписано договір між РСФРР і УСРР про воєнний і господарський союз. 19—23 квітня вм. Балті відбувся ї Все молдавський з'їзд Рад. Проблема українського населення так званої Придністровської республіки, шо існує нині, була закладена політикою більшовицької партії в ті роки, оскільки до складу Молдавської АСРР включили райони, де, прож ив али українці.Утворення Союзу PCP і прийняття союзної Конституції внесли суттєві зміни в структуру органів влади і управління УСРР.Вищі органи влади і управлінняСтруктуру органів влади на початку 20-х р визна чала Конституція УСРР 1919 р. До вищих органів влади і управління нале жали Всеукраїнський з'їзд Рад, ВУЦВК, Президія ВУЦВК і РНК. Всеукр з'їзд Рад Він розглядав найважливіші питання розвитку промисловості, сіл госп, транспорту, торгівлі, фінансів, культурного будівництва тощо. Його рішення мали вищу юридичну силу. З 1926 р змінилася періодичність скликання Всеукраїнських з'їздів Рад. Відтепер вони збиралися не щорічно, а один раз на два роки. Всеукр Центральний Виконавчий був вищим органом влади в період між Всеукраїнськими з'їздами Рад. Після прийняття Конституції СРСР 1924 р повноваження ВУЦВК регулювалися Положенням про ВУЦВК від 12 жовтня 1924 р. У період між сесіями вищим законодавчим, виконавчим і розпорядчим органом влади УСРР була Президія ВУЦВК. її діяльність, склад регулювалися Наказом про порядок роботи Президії ВУЦВК від 1 липня 1926 р. У зв'язку з прийняттям Конституції СРСР 12 жовтня 1924 р було затверджено нове Положення про Раду Народних Комісарів УСРР. Положення докладно визначало склад РНК, до якої входили голова, його заступники, голова Вищої Ради Народного Господарства, уповноважені наркоматів СРСР при УСРР, народні комісари. Центральне управління в окремих сферах діяльності держави здійснювали народні комісаріати.На Україні за Конституц 1919 р функціонувало 16 народних комісаріатів. Всього було 5 об'єднаних 12 жовтня 1924 було затверджене Загал положення про нар комісаріати УСРР. У 1927—1929було прийнято ряд положень про окремі наркомати, в яких чітко визначалися права, обов'язки і структура наркоматів.