
- •1. Державний лад скіфів
- •2. Суспільний лад скіфів
- •3. Державний лад античних міст – держав Північного Причорномор’я.
- •4. . Суспільний лад античних міст - держав Північного Причорномор’я.
- •5. Основні риси права античних міст - держав Північного Причорномор’я.
- •6. Державний лад Боспорського царства
- •7. Суспільний лад Боспорського царства.
- •8. Зародження класового ладу і формування державності у східних слов’ян.
- •9. Утворення союзів племен у східних слов’ян
- •10. Теорії виникнення Київської Русі.
- •11. Періодизація становлення та розвитку Київської Русі.
- •12. . Суспільний лад Київської Русі в другій половині іх – першій третині хіі ст.
- •13. . Характеристика класу феодалів в Київській Русі.
- •14. Характеристика селянства в Київській Русі.
- •15. Державний лад Київської Русі.
- •16. Суд і судочинство в Київській Русі.
- •17. Характеристика джерел права Київської Русі.
- •18. “Руська правда” – основне джерело права в Київській Русі
- •19. . Право власності, спадкове та зобов’язальне право в Київській Русі.
- •20. . Поняття та види злочинів в Київській Русі.
- •21. Поняття, мета та види покарання в Київській Русі.
- •22. Держава і право феодально роздробленої Русі (30-ті роки хіі-хіу ст.).
- •23. Галицько-Волинське князівство: державний, суспільний лад, право.
- •24. Українські землі під владою Польщі та Литви ( кінець хіу – перша половина хуіі ст.) : загальна характеристика періоду.
- •25. Кревська та Люблынська уніъ та їх наслідки для України.
- •26. Берестейська унія та її наслідки для України.
- •27. Державний лад Речі Посполитої .
- •28. Суспільний лад Речі Посполитої.
- •29. Характеристика класу феодалів в Україні в період литовсько-польської доби.
- •30. Характеристика селянства в Україні в Україні в період литовсько-польської доби.
- •31.Виникнення та історичне значення козацтва.
- •32. Джерела права в литовсько-польську добу.
- •33.Право власності та спадкове право в литовсько-польську добу.
- •34.Поняття та види злочинів в Україні в литовсько-польську добу
- •35.Поняття та види покарання в литовсько-польську добу.
- •36.Суд та судочинство в литовсько-польську добу.
- •37.Причини та привід національної революції 1648-1657 р.Р.
- •38.Періодизація та основні події національної революції 1648-1657 р.Р.
- •39. Перший період національної революції 1648-1657 р.Р.Та його наслідки для України.
- •40. Міжнародна дипломатична діяльність Гетьманщини в 1648-1657 р.Р
- •41.Формування української національної держави у 1648-1654р.Р.
- •42.Основні риси права української національної держави.
- •43.Переяславський договір 1654р. Та його значення для України.
- •44.Перехід України під протекторат російського царя.
- •45.Правове оформлення переходу України під протекторат російського царя.
- •46.Правовий статус України і українського народу за договором 1654р.
- •47.Українська держава Гетьманщина в 1657-1659р.Р.
- •48.Суспільний устрій Гетьманщини у другій половині хvіІст.
- •49. Державний лад Гетьманщини у другій половині хvіІст.
- •50.Наступ російського царизму на права і вольності українського нараду в другій половині хvіІст.
- •51.Українська політика Петра і.
- •52.Українська політика Катерини іі.
- •53.Органи влади Російської імперії створені для управління Україною в хvііІст.
- •54.Право Гетьманщини хvііІст.
- •55.Суспільний устрій України в першій половині хіх ст.
- •56.Державний устрій України в першій половині хіх ст.
- •57.Кодифікація права в Україні в першій половині хіх ст.
- •58.Основні риси права в першій половині хіх ст.
- •59.Причини проведення реформ 60 – 70 –х роках хіх ст.
- •60.Селянська реформа 1861 року , хід та історичне значення.
- •61.Зміни в державному та суспільному ладі після реформ 60 – 70 –х роках хіх ст.
- •62.Буржуазні реформи 60 – 70 –х років хіх ст.
- •63.Лютнева буржуазно – демократична революція та події на Україні.
- •64.Створення Центральної Ради та її діяльність у березні-листопаді 1917 р.
- •65.Створення та державний лад Української Народної Республіки.
- •66.Українська гетьманська держава (квітень – листопад 1918 р.).
- •67.Державний лад Української гетьманської держави.
- •68.Унр періоду Директорії
- •69.Формування радянської державності в Україні (1917-1920 рр.)
- •70.Нова економічна політика в Україні
- •71.Державний лад в Україні на поч.. 20-х років хх ст..
- •72.Основні риси цивільного права в 20-х роках хх ст..
- •73.Основні риси кримінального права в 20-х роках хх ст
- •74.Основні риси трудового права в 20-х роках хх ст..
- •75.Зміни в правовій системі України в 30-х роках хх ст..
- •76.Конституція усрр 1937 року та зміни в державному устрої.
- •77.Зміни в державному апараті України на початку Великої Вітчизняної війни.
- •78. Зміни в державному устрої в перші повоєнні роки.
- •79. Держава і право України в період десталінізації.
- •80. Державний устрій України в 60-80-х роках хх ст.
- •81. Суспільний лад України в 60-80-х роках хх ст.
- •82. Правова система в 60-80-х роках хх ст.
- •83. Судова система в 60-80-х роках хх ст.
- •85. Декларація про державний суверенітет України та її значення.
- •88. Конституційний процес в Україні.Конституція 1996 року
- •89. Зміни в правовій системі України після проголошення незалежності
- •90.Судова система та правоохоронні органи України.
- •4. Верховний суд України
- •Перелік питань для підготовки до підсумкового контролю
- •1 . Державний лад скіфів.
- •2. Суспільний лад скіфів.
66.Українська гетьманська держава (квітень – листопад 1918 р.).
Окупація України австро-угорськими та німецькими військами викликала гостре незадоволення всього українського суспільства. Це незадоволення ще більше зросло, коли стало відомо, що за умовами Брестського миру Україна має сплатити Австро-Угорщині та Німеччині великі продовольчі та матеріальні податки..
25 березня 1918 року в Лубнах відбувся з'їзд українських хліборобів, на якому було створено партію хліборобів-демократів. Нова партія заявила про негативне ставлення до аграрної політики Центральної ради і вимагала ввести до її складу своїх представників. 29 квітня 1918 року гетьманом нового державного утворення — Гетьманат "Українська держава" — був проголошений Павло Скоропадський. У ніч з 29 на 30 квітня його прибічники захопили всі державні установи і найважливіші об'єкти. Центральна рада припинила своє існування.
На зміну республіканській соціалістичній демократії Центральної ради прийшла форма правління, близька до монархічної. На Свою діяльність П. Скоропадський розпочав з рішучої відмови від політики Центральної ради. Розпочалося масове повернення поміщиків і капіталістів в Україну. їм поверталися землі, маєтки, заводи і фабрики, виплачувалася компенсація за збитки, яких вони зазнали за Центральної ради. Ліквідуються політичні права і свободи, 8-годинний робочий день, відбираються захоплені раніше селянами землі.2 травня 1918 року П. Скоропадський вперше відвідав штаб німецьких військ у Києві і, як констатували німці в депеші до Берліна, "перебуває цілком і повністю під впливом головного командування".У травні 1918 року події в Україні кілька разів обговорювались в німецькому парламенті. 2 червня 1918 року Німеччина і Австро-Угорщина офіційно визнали владу гетьмана. У вересні 1918 року гетьман здійснив свій перший і останній офіційний закордонний візит. 4 вересня він прибув до Берліна, де вів переговори з Кайзером. Візит П. Скоропадського жваво й позитивно коментувала німецька преса. У своїй внутрішній політиці П. Скоропадський відмовляється від соціалістичних ідей Центральної ради. Значні зусилля спрямовує він на формування війська: відновлює загони вільного козацтва, формує особливий корпус із російських офіцерів, котрий підпорядковувався тільки йому, повернув Україні Чорноморський флот, який німці захопили в роки першої світової війни.Особливо помітних успіхів досягнув гетьманат в галузі культурного будівництва. 6 жовтня 1918 року в Києві відкрився перший Державний український університет, а 22 жовтня — другий український університет у Кам'янці-Подільському. 14 листопада 1918 року в черговій "Грамоті до всіх українських громадян" він оголошує про зміну політичного курсу. Політичні сили, що входили до Українського національного союзу закликали до повстання проти влади гетьмана. Керівним політичним органом повстання стала Директорія, яку було сформовано 13 листопада 1918 року. На бік Директорії перейшли січові стрільці та інші військові гетьманські підрозділи. Розгортанню повстання сприяло невтручання німецьких військ у боротьбу Директорії з гетьманом.