- •1. Державний лад скіфів
- •2. Суспільний лад скіфів
- •3. Державний лад античних міст – держав Північного Причорномор’я.
- •4. . Суспільний лад античних міст - держав Північного Причорномор’я.
- •5. Основні риси права античних міст - держав Північного Причорномор’я.
- •6. Державний лад Боспорського царства
- •7. Суспільний лад Боспорського царства.
- •8. Зародження класового ладу і формування державності у східних слов’ян.
- •9. Утворення союзів племен у східних слов’ян
- •10. Теорії виникнення Київської Русі.
- •11. Періодизація становлення та розвитку Київської Русі.
- •12. . Суспільний лад Київської Русі в другій половині іх – першій третині хіі ст.
- •13. . Характеристика класу феодалів в Київській Русі.
- •14. Характеристика селянства в Київській Русі.
- •15. Державний лад Київської Русі.
- •16. Суд і судочинство в Київській Русі.
- •17. Характеристика джерел права Київської Русі.
- •18. “Руська правда” – основне джерело права в Київській Русі
- •19. . Право власності, спадкове та зобов’язальне право в Київській Русі.
- •20. . Поняття та види злочинів в Київській Русі.
- •21. Поняття, мета та види покарання в Київській Русі.
- •22. Держава і право феодально роздробленої Русі (30-ті роки хіі-хіу ст.).
- •23. Галицько-Волинське князівство: державний, суспільний лад, право.
- •24. Українські землі під владою Польщі та Литви ( кінець хіу – перша половина хуіі ст.) : загальна характеристика періоду.
- •25. Кревська та Люблынська уніъ та їх наслідки для України.
- •26. Берестейська унія та її наслідки для України.
- •27. Державний лад Речі Посполитої .
- •28. Суспільний лад Речі Посполитої.
- •29. Характеристика класу феодалів в Україні в період литовсько-польської доби.
- •30. Характеристика селянства в Україні в Україні в період литовсько-польської доби.
- •31.Виникнення та історичне значення козацтва.
- •32. Джерела права в литовсько-польську добу.
- •33.Право власності та спадкове право в литовсько-польську добу.
- •34.Поняття та види злочинів в Україні в литовсько-польську добу
- •35.Поняття та види покарання в литовсько-польську добу.
- •36.Суд та судочинство в литовсько-польську добу.
- •37.Причини та привід національної революції 1648-1657 р.Р.
- •38.Періодизація та основні події національної революції 1648-1657 р.Р.
- •39. Перший період національної революції 1648-1657 р.Р.Та його наслідки для України.
- •40. Міжнародна дипломатична діяльність Гетьманщини в 1648-1657 р.Р
- •41.Формування української національної держави у 1648-1654р.Р.
- •42.Основні риси права української національної держави.
- •43.Переяславський договір 1654р. Та його значення для України.
- •44.Перехід України під протекторат російського царя.
- •45.Правове оформлення переходу України під протекторат російського царя.
- •46.Правовий статус України і українського народу за договором 1654р.
- •47.Українська держава Гетьманщина в 1657-1659р.Р.
- •48.Суспільний устрій Гетьманщини у другій половині хvіІст.
- •49. Державний лад Гетьманщини у другій половині хvіІст.
- •50.Наступ російського царизму на права і вольності українського нараду в другій половині хvіІст.
- •51.Українська політика Петра і.
- •52.Українська політика Катерини іі.
- •53.Органи влади Російської імперії створені для управління Україною в хvііІст.
- •54.Право Гетьманщини хvііІст.
- •55.Суспільний устрій України в першій половині хіх ст.
- •56.Державний устрій України в першій половині хіх ст.
- •57.Кодифікація права в Україні в першій половині хіх ст.
- •58.Основні риси права в першій половині хіх ст.
- •59.Причини проведення реформ 60 – 70 –х роках хіх ст.
- •60.Селянська реформа 1861 року , хід та історичне значення.
- •61.Зміни в державному та суспільному ладі після реформ 60 – 70 –х роках хіх ст.
- •62.Буржуазні реформи 60 – 70 –х років хіх ст.
- •63.Лютнева буржуазно – демократична революція та події на Україні.
- •64.Створення Центральної Ради та її діяльність у березні-листопаді 1917 р.
- •65.Створення та державний лад Української Народної Республіки.
- •66.Українська гетьманська держава (квітень – листопад 1918 р.).
- •67.Державний лад Української гетьманської держави.
- •68.Унр періоду Директорії
- •69.Формування радянської державності в Україні (1917-1920 рр.)
- •70.Нова економічна політика в Україні
- •71.Державний лад в Україні на поч.. 20-х років хх ст..
- •72.Основні риси цивільного права в 20-х роках хх ст..
- •73.Основні риси кримінального права в 20-х роках хх ст
- •74.Основні риси трудового права в 20-х роках хх ст..
- •75.Зміни в правовій системі України в 30-х роках хх ст..
- •76.Конституція усрр 1937 року та зміни в державному устрої.
- •77.Зміни в державному апараті України на початку Великої Вітчизняної війни.
- •78. Зміни в державному устрої в перші повоєнні роки.
- •79. Держава і право України в період десталінізації.
- •80. Державний устрій України в 60-80-х роках хх ст.
- •81. Суспільний лад України в 60-80-х роках хх ст.
- •82. Правова система в 60-80-х роках хх ст.
- •83. Судова система в 60-80-х роках хх ст.
- •85. Декларація про державний суверенітет України та її значення.
- •88. Конституційний процес в Україні.Конституція 1996 року
- •89. Зміни в правовій системі України після проголошення незалежності
- •90.Судова система та правоохоронні органи України.
- •4. Верховний суд України
- •Перелік питань для підготовки до підсумкового контролю
- •1 . Державний лад скіфів.
- •2. Суспільний лад скіфів.
60.Селянська реформа 1861 року , хід та історичне значення.
Селянська реформа 1861 року — система заходів російського уряду, спрямована на поступову ліквідацію в країні кріпосницьких відносин.
Причини реформи:Економічна відсталість Росії.Поразка Росії в Кримській війні (1853—1856).Розвиток ринкових відносин вимагав скасування кріпосного права.
Селянські виступи
Мета реформи:Зміцнення монархічної влади за збереження панування на селі її опори — поміщиків.
Наслідки реформи:Соціальна диференціація селян. Збереження поміщицького землеволодіння. Тимчасово зобов'язаний стан. Зниження купівельної спроможності селян. Обмеження самоврядування і правового статусу селян.
Безпосереднім результатом селянської реформи стало прискорення майнової диференціації населення.
Сутність селянської реформи:Було запроваджено загально-російську систему селянського управління: сільські громади об'єднувались у волості. Кругова порука. Загальна відповідальність за сплату податків. Способи проведення реформи подекуди наражалися на значний спротив. Селяни відмовлялися вносити викупні платежі, вимагали наділення їх «дарчими ділянками». Всього у 1861 році в Україні відбулося близько 3,1 тисяч селянських виступів, в яких брали участь понад 2 мільйона мешканців 4160 сіл. Найзначнішими були Безуглівське, Бездненське повстання та Кам'янсько-Слобідське заворушення.
61.Зміни в державному та суспільному ладі після реформ 60 – 70 –х роках хіх ст.
Реформами 60—70-х XIX ст. років у державний устрій Російської імперії було запроваджено окремі елементи буржуазної державності: створено виборні представницькі установи місцевого адміністративно-господарського управління (земські та міські органи самоврядування), виборні органи суду (мирові судді), закладено основи буржуазного судоустрою і судочинства, гнучкішими стали форми фінансового контролю і цензури, закріплено принцип всестановості в комплектуванні армії і діяльності установ народної освіти тощо. Ці реформи є буржуазними і тому, що вони враховували інтереси буржуазії і приватної власності, створювали сприятливі умови для розвитку торгівлі, промисловості та кредиту. Нові риси спостерігаються і в діяльності успадкованих від кріпосницької епохи установ: у міністерствах було проведено децентралізацію, яка супроводжувалася деяким розширенням повноважень місцевих органів; урядовий апарат дедалі більше рахувався з думками дворянської та буржуазної громадськості, що висловлювалися через періодичну пресу.
Певні зміни відбулися і в складі бюрократії. її кількість зросла. Незважаючи на здійснення буржуазних реформ і деяких змін в організації, складі та діяльності урядових установ, Росія залишалася абсолютною монархією із самодержавним монархом на чолі. В країні зберігалися основні дореформені державні вищі, центральні і навіть місцеві установи з дворянською урядовою більшістю. Генерал-губернатор відігравав важливу роль у забезпеченні домінуючих позицій російського дворянства.
Зміни в суспільному ладі після реформ 60 – 70 –х роках ХІХ ст.
Після 1861 р. розпочався стрімкий занепад дворянства. Він був зумовлений нездатністю значної частини поміщиків господарювати без дармової праці кріпаків. Такі необхідні для нових умов господарювання риси, як дисциплінованість, ініціативність, працьовитість, були дуже рідкісними в їхньому середовищі. Збанкрутілі дворяни, продавши свої землі, переїздили до міст. Там вони поступали на державну чи військову службу або ж уливалися в середовище інтелігенції, стаючи лікарями, інженерами, учителями і т. п. Разом із тим верхівка дворянства, займаючи найвищі урядові й адміністративні пости, залишалася опорою царизму.
Найважливішою зміною в соціальній структурі українського суспільства, що відбулася в другій половині XIX ст., стало виникнення пролетаріату — верстви промислових робітників.На відміну від селян вони не мали засобів виробництва, тому продавали не свої вироби, а робочу силу. Це й було єдиним джерелом їхнього існування. Протягом другої половини XIX ст. продовжувала своє утвердження й інтелігенція, яка закріпила за собою роль провідника громадсько-політичного руху в Україні. Протягом другої половини XIX ст. змінилося соціальне походження інтелігенції. Якщо на початку століття переважну її більшість становили дворяни, то в 1900 р. таких залишилося всього лише 20-25 %. Решта були вихідцями з міщан, священиків, селян. Отже, інтелігенція ставала все ближчою до народу.