Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
IDPU_gotovye_shpory.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
833.53 Кб
Скачать

35.Поняття та види покарання в литовсько-польську добу.

Система покарань у загальному вигляді була наступною: смертна кара (проста – страта на шибениці, кваліфікована – четвертування); тілесні та членоушкоджувальні покарання (відрубування частин тіла, побиття), тюремне ув’язнення, виволання (позбавлення прав), конфіскація майна, церковна покута, грошові стягнення (головщина – грошове відшкодування за голову вбитого його родичам, „нав’язка” – грошове відшкодування потерпілому за образу честі та побої).

Система покарань також відповідала феодальному розвиткові суспільства. Зашекувалися як основна мета покарання; поділ смертної кари, як одного із найбільш жорсткого покарання на просту (відрубання голови, повішення) і кваліфіковану (спалювання, четвертування, посадження на кіл, закопування живим у землю); застосування болісних (биття батагом, різгами) і калічницьких покарань (відрублення руки, відрізання вуха, носа); Притягнення злочинців до майнових покарань (конфіскація майна, нав’язка відшкодування збитків…), класова дифірінційованість при призначенні покарання (так наприклад болісні покарання застосовувались як правило виключно до селян і залежного населення; виключно представникі шляхти притягувались до “виволання”), а головне - невизначеність покарань – усе це особливості, які визначали основи покарання як кримінального інституту права польсько-литовської доби.

36.Суд та судочинство в литовсько-польську добу.

Вищими судовими інстанціями були господарський суд, головний трибунал і сеймовий суд. Як суди першої інстанції судили вони магнатів і панів.

Статутами 1566 і 1588 років до виключної підсудності господарського суду було віднесено такі справи: про державні злочини; про злочини проти посадових осіб; за позовами, що торкалися інтересів государя і державної скарбниці; за скаргами на незаконні дії посадових осіб… Найбільше навантаження господарський суд мав як апеляційна інстанція за скаргами на рішення інших судів.

Для того, щоб розвантажити господарський суд, у 1581 році було видано закон про утворення вищого суду – головного трибуналу, на якій покладалося завдання апеляційного перегляду справ (на рішення гродських, земськихі підкоморських судів) і розгляду деяких справ за першою інстанцією.

Рішення головного трибуналу виносилися більшістю голосів і оскарженню не підлягали.

Законом 1588 року було проведено реорганізацію сеймового суду, до складу якого крім государя і пани-ради вводилися вісім депутатів від сейму. Сеймовому суду були підвласні всі справи за державними злочинами.

Для шляхти існували суди, які були створені ще в Великому князівстві Литовському: земські, гродські та підкоморські.

Досить вагомою була судова компетенція Церкви. В українських землях існували два види церковних судів: духовні, що розглядали справи про порушення догматів православної віри; домінальні, які виступали як сдуи власника над залежними від Церкви людьми.

Суд у містах з правом на самоврядування здійснювався лавними та бурмистерськими судами.

37.Причини та привід національної революції 1648-1657 р.Р.

У середині ХVІІст. В українських землях з великою силою вибухнув народний гнів, який докорінно змінив хід історії, суттєво вплинув на розвиток Європи.

Причини, що робили необхідним початок національно-визвольнї боротьби:

  1. Соціально-економічні – а) швидке зростання в Україні землеволодінь польських магнатів і шляхти; б) збільшення панщини до 5 днів на тиждень, збільшення різних повинностей; в) закріпачення селян; г) економічні утиски міщан і кзаків

  2. Політичні – а) укр. Не мали власної держави, усі посади належали полякам; б) укр. Князі й шляхта значно полонізувалися; в) наступ польської влади на права козаків

  3. Національно-релігійні – а) утиски православної церкви і православного населення; б) загострення релігійних і національних протиріч

Рушійні сили: козаки, селяни, міщани, частина укр. Духовенства, дрібна й середня шляхта

Привід

Після того як Хмельницький став сотником Чигиринського реєстрового полку шляхетське й магнатське свавілля не оминуло його, у 1636 він ледве уникнув смерті під час замаху на життя . і потім наступного року сімя Хмельницького була вигнана із родового хутора Суботова. Б.Хмельницький бачив що страждання козаків, селян і міщан під польським ярмом дійшли своєї межі. Далі миритися з цим було неможливо. Шлях до справедливості лежав через збройне повстання.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]