- •1. Державний лад скіфів
- •2. Суспільний лад скіфів
- •3. Державний лад античних міст – держав Північного Причорномор’я.
- •4. . Суспільний лад античних міст - держав Північного Причорномор’я.
- •5. Основні риси права античних міст - держав Північного Причорномор’я.
- •6. Державний лад Боспорського царства
- •7. Суспільний лад Боспорського царства.
- •8. Зародження класового ладу і формування державності у східних слов’ян.
- •9. Утворення союзів племен у східних слов’ян
- •10. Теорії виникнення Київської Русі.
- •11. Періодизація становлення та розвитку Київської Русі.
- •12. . Суспільний лад Київської Русі в другій половині іх – першій третині хіі ст.
- •13. . Характеристика класу феодалів в Київській Русі.
- •14. Характеристика селянства в Київській Русі.
- •15. Державний лад Київської Русі.
- •16. Суд і судочинство в Київській Русі.
- •17. Характеристика джерел права Київської Русі.
- •18. “Руська правда” – основне джерело права в Київській Русі
- •19. . Право власності, спадкове та зобов’язальне право в Київській Русі.
- •20. . Поняття та види злочинів в Київській Русі.
- •21. Поняття, мета та види покарання в Київській Русі.
- •22. Держава і право феодально роздробленої Русі (30-ті роки хіі-хіу ст.).
- •23. Галицько-Волинське князівство: державний, суспільний лад, право.
- •24. Українські землі під владою Польщі та Литви ( кінець хіу – перша половина хуіі ст.) : загальна характеристика періоду.
- •25. Кревська та Люблынська уніъ та їх наслідки для України.
- •26. Берестейська унія та її наслідки для України.
- •27. Державний лад Речі Посполитої .
- •28. Суспільний лад Речі Посполитої.
- •29. Характеристика класу феодалів в Україні в період литовсько-польської доби.
- •30. Характеристика селянства в Україні в Україні в період литовсько-польської доби.
- •31.Виникнення та історичне значення козацтва.
- •32. Джерела права в литовсько-польську добу.
- •33.Право власності та спадкове право в литовсько-польську добу.
- •34.Поняття та види злочинів в Україні в литовсько-польську добу
- •35.Поняття та види покарання в литовсько-польську добу.
- •36.Суд та судочинство в литовсько-польську добу.
- •37.Причини та привід національної революції 1648-1657 р.Р.
- •38.Періодизація та основні події національної революції 1648-1657 р.Р.
- •39. Перший період національної революції 1648-1657 р.Р.Та його наслідки для України.
- •40. Міжнародна дипломатична діяльність Гетьманщини в 1648-1657 р.Р
- •41.Формування української національної держави у 1648-1654р.Р.
- •42.Основні риси права української національної держави.
- •43.Переяславський договір 1654р. Та його значення для України.
- •44.Перехід України під протекторат російського царя.
- •45.Правове оформлення переходу України під протекторат російського царя.
- •46.Правовий статус України і українського народу за договором 1654р.
- •47.Українська держава Гетьманщина в 1657-1659р.Р.
- •48.Суспільний устрій Гетьманщини у другій половині хvіІст.
- •49. Державний лад Гетьманщини у другій половині хvіІст.
- •50.Наступ російського царизму на права і вольності українського нараду в другій половині хvіІст.
- •51.Українська політика Петра і.
- •52.Українська політика Катерини іі.
- •53.Органи влади Російської імперії створені для управління Україною в хvііІст.
- •54.Право Гетьманщини хvііІст.
- •55.Суспільний устрій України в першій половині хіх ст.
- •56.Державний устрій України в першій половині хіх ст.
- •57.Кодифікація права в Україні в першій половині хіх ст.
- •58.Основні риси права в першій половині хіх ст.
- •59.Причини проведення реформ 60 – 70 –х роках хіх ст.
- •60.Селянська реформа 1861 року , хід та історичне значення.
- •61.Зміни в державному та суспільному ладі після реформ 60 – 70 –х роках хіх ст.
- •62.Буржуазні реформи 60 – 70 –х років хіх ст.
- •63.Лютнева буржуазно – демократична революція та події на Україні.
- •64.Створення Центральної Ради та її діяльність у березні-листопаді 1917 р.
- •65.Створення та державний лад Української Народної Республіки.
- •66.Українська гетьманська держава (квітень – листопад 1918 р.).
- •67.Державний лад Української гетьманської держави.
- •68.Унр періоду Директорії
- •69.Формування радянської державності в Україні (1917-1920 рр.)
- •70.Нова економічна політика в Україні
- •71.Державний лад в Україні на поч.. 20-х років хх ст..
- •72.Основні риси цивільного права в 20-х роках хх ст..
- •73.Основні риси кримінального права в 20-х роках хх ст
- •74.Основні риси трудового права в 20-х роках хх ст..
- •75.Зміни в правовій системі України в 30-х роках хх ст..
- •76.Конституція усрр 1937 року та зміни в державному устрої.
- •77.Зміни в державному апараті України на початку Великої Вітчизняної війни.
- •78. Зміни в державному устрої в перші повоєнні роки.
- •79. Держава і право України в період десталінізації.
- •80. Державний устрій України в 60-80-х роках хх ст.
- •81. Суспільний лад України в 60-80-х роках хх ст.
- •82. Правова система в 60-80-х роках хх ст.
- •83. Судова система в 60-80-х роках хх ст.
- •85. Декларація про державний суверенітет України та її значення.
- •88. Конституційний процес в Україні.Конституція 1996 року
- •89. Зміни в правовій системі України після проголошення незалежності
- •90.Судова система та правоохоронні органи України.
- •4. Верховний суд України
- •Перелік питань для підготовки до підсумкового контролю
- •1 . Державний лад скіфів.
- •2. Суспільний лад скіфів.
35.Поняття та види покарання в литовсько-польську добу.
Система покарань у загальному вигляді була наступною: смертна кара (проста – страта на шибениці, кваліфікована – четвертування); тілесні та членоушкоджувальні покарання (відрубування частин тіла, побиття), тюремне ув’язнення, виволання (позбавлення прав), конфіскація майна, церковна покута, грошові стягнення (головщина – грошове відшкодування за голову вбитого його родичам, „нав’язка” – грошове відшкодування потерпілому за образу честі та побої).
Система покарань також відповідала феодальному розвиткові суспільства. Зашекувалися як основна мета покарання; поділ смертної кари, як одного із найбільш жорсткого покарання на просту (відрубання голови, повішення) і кваліфіковану (спалювання, четвертування, посадження на кіл, закопування живим у землю); застосування болісних (биття батагом, різгами) і калічницьких покарань (відрублення руки, відрізання вуха, носа); Притягнення злочинців до майнових покарань (конфіскація майна, нав’язка відшкодування збитків…), класова дифірінційованість при призначенні покарання (так наприклад болісні покарання застосовувались як правило виключно до селян і залежного населення; виключно представникі шляхти притягувались до “виволання”), а головне - невизначеність покарань – усе це особливості, які визначали основи покарання як кримінального інституту права польсько-литовської доби.
36.Суд та судочинство в литовсько-польську добу.
Вищими судовими інстанціями були господарський суд, головний трибунал і сеймовий суд. Як суди першої інстанції судили вони магнатів і панів.
Статутами 1566 і 1588 років до виключної підсудності господарського суду було віднесено такі справи: про державні злочини; про злочини проти посадових осіб; за позовами, що торкалися інтересів государя і державної скарбниці; за скаргами на незаконні дії посадових осіб… Найбільше навантаження господарський суд мав як апеляційна інстанція за скаргами на рішення інших судів.
Для того, щоб розвантажити господарський суд, у 1581 році було видано закон про утворення вищого суду – головного трибуналу, на якій покладалося завдання апеляційного перегляду справ (на рішення гродських, земськихі підкоморських судів) і розгляду деяких справ за першою інстанцією.
Рішення головного трибуналу виносилися більшістю голосів і оскарженню не підлягали.
Законом 1588 року було проведено реорганізацію сеймового суду, до складу якого крім государя і пани-ради вводилися вісім депутатів від сейму. Сеймовому суду були підвласні всі справи за державними злочинами.
Для шляхти існували суди, які були створені ще в Великому князівстві Литовському: земські, гродські та підкоморські.
Досить вагомою була судова компетенція Церкви. В українських землях існували два види церковних судів: духовні, що розглядали справи про порушення догматів православної віри; домінальні, які виступали як сдуи власника над залежними від Церкви людьми.
Суд у містах з правом на самоврядування здійснювався лавними та бурмистерськими судами.
37.Причини та привід національної революції 1648-1657 р.Р.
У середині ХVІІст. В українських землях з великою силою вибухнув народний гнів, який докорінно змінив хід історії, суттєво вплинув на розвиток Європи.
Причини, що робили необхідним початок національно-визвольнї боротьби:
Соціально-економічні – а) швидке зростання в Україні землеволодінь польських магнатів і шляхти; б) збільшення панщини до 5 днів на тиждень, збільшення різних повинностей; в) закріпачення селян; г) економічні утиски міщан і кзаків
Політичні – а) укр. Не мали власної держави, усі посади належали полякам; б) укр. Князі й шляхта значно полонізувалися; в) наступ польської влади на права козаків
Національно-релігійні – а) утиски православної церкви і православного населення; б) загострення релігійних і національних протиріч
Рушійні сили: козаки, селяни, міщани, частина укр. Духовенства, дрібна й середня шляхта
Привід
Після того як Хмельницький став сотником Чигиринського реєстрового полку шляхетське й магнатське свавілля не оминуло його, у 1636 він ледве уникнув смерті під час замаху на життя . і потім наступного року сімя Хмельницького була вигнана із родового хутора Суботова. Б.Хмельницький бачив що страждання козаків, селян і міщан під польським ярмом дійшли своєї межі. Далі миритися з цим було неможливо. Шлях до справедливості лежав через збройне повстання.